У Києві тривають скандали навколо потенційної забудови історичної промзони на Деміївці. Столична громадськість вже кілька років намагається захистити від знищення споруди колишнього заводу “Червоний гумовик” та броварні Шульця (побудовані наприкінці XIX століття), на місці яких планується зведення ЖК “Riverdale” та Ісламського культурно-просвітницького центру. Втім, потенційні забудовники, які входять до оточення народного депутата Дмитра Ісаєнка (обирався від “ОПЗЖ”, на колажі праворуч) та голови Фонду держмайна Рустема Умерова (на колажі ліворуч) відповідно, вже встигли демонтувати частину будівель. У КМДА розводять руками: чиновники вказують на те, що у них навіть немає можливості потрапити до цих будівель, щоб зафіксувати порушення. Більше того – у випадку з броварнею ситуація є ще більш складною, адже де-юре вона не є об’єктом культурної спадщини, і на неї лише розповсюджується формальний мораторій Київради щодо недопустимості реконструкції. А тому наразі доля цих споруд “повисла на волосині”.
Як стало відомо KВ, наразі столична громадськість намагається захистити від знищення низку історичних будівель та споруд на просп. Голосіївському, 6 та 8.
Мова йде про об’єкти, які раніше входили до виробничого передмістя Києва на території мікрорайону Деміївка (Голосіївський район), а саме:
-
виробничий корпус цеху №1, який було побудовано у 1897-1899 роках за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва на території тодішнього казенного винного складу і який надалі використовували як снарядний завод і завод “Київкаучук” (подальші назви – “Червоний гумовик” і “Київгума”);
-
брама винного складу з адміністративним корпусом, зведена за проєктом того ж архітектора у 1899 році на території того ж складу;
-
пивзавод (броварня) Карла Шульця, побудований в 1881 році (деякі дослідники вважають, що насправді його будівлі були зведені приблизно на півстоліття раніше. – KВ).
Орієнтовне розміщення цих об’єктів на карті
Київські краєзнавці та захисники старожитностей вже не перший рік б’ють на сполох через можливість втрати цих унікальних зразків архітектури XIX століття.
Ще у 2021 році експерт-пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомляв, що над брамою і виробничим цехом нависла загроза у вигляді житлового комплексу (ЖК) “Riverdale”. А вже у березні 2023 року той же Перов розповів, що адміністративний корпус, який разом з брамою складали єдиний об’єкт культурної спадщини, вже знищено забудовником “Perfect Group”.
У 2021 році ГО “Мапа реновації” звернулася до Офісу Генерального прокурора України із заявою про вчинення кримінального правопорушення – початку незаконного демонтажу однієї з двох будівель комплексу пивоварні Шульца. У своїй заяві активісти вказували на те, що ця будівля має архітектурну та культурну цінність, і до демонтажних робіт значною мірою зберегла свою автентичність.
При цьому, у ГО “Мапа Реновація” звернули увагу на те, що забудова цієї території суперечить законодавству України в тому числі через те, що відповідна земельна ділянка призначена лише для “експлуатації та обслуговування існуючих будівель”.
Читайте: КГГА просят проверить законность демонтажа “Пивоварни Карла Шульца” на столичной Демеевке
У березні 2023 року низка громадських організацій звернулася до керівництва Турецької Республіки щодо недопустимості знищення броварні Шульца. Адресата було обрано недарма – у відповідному листі активісти повідомили, що на цій території кримськотатарська громада, з якою в Туреччини тісні зв’язки, планує побудувати Ісламський культурно-просвітницький центр.
Вид на пивзавод станом на 2023 рік (фото краєзнавця Антона Короба)
Серед іншого, у листі повідомлялося про те, що ділянка під пивоварнею розташована в Центральному історичному ареалі Києва, що накладає додаткові обмеження на проектування тут нових об’єктів забудови, зокрема обмеження щодо зносу вже існуючої історичної забудови. Крім того, активісти вказували на те, що демонтаж таких споруд заборонено без погодження з Міністерством культури та інформаційної політики України, яке відповідних погоджень не надавало.
Крім того, 24 березня 2023 року Голосіївський районний суд наклав арешт на комплекс будівель броварні Шульця в рамках кримінального провадження №42021102010000021 (що саме розслідують правоохоронці, у відкритих джерелах не уточнюється. – KВ).
Втім, не дивлячись на це, роботи з демонтажу продовжилися. Про це, зокрема, 5 квітня повідомив Дмитро Перов.
Надалі, 7 квітня група столичних громадських активістів викликала на цю територію слідчо-оперативну групу Нацполіції та склала чергову заяву “стосовно незаконних робіт на заарештованих Київською міською прокуратурою спорудах броварні Шульца”.
Що зробила влада
У Департаменті охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) у відповідь на інформаційний запит KВ повідомили подробиці щодо того, як саме столична влада намагалася зберегти вищезгадані будівлі.
Так, у документі зазначено, що завод “Червоний гумовик” на просп. Голосіївському, 6 був занесений до переліку пам’яток історії місцевого значення ще в 1970 році відповідним рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящихся. Вже за новітніх часів, у червні 2011 року, Головне управління охорони культурної спадщини КМДА двома своїми наказами внесло до переліку об’єктів культурної спадщини Києва ще дві споруди за цією ж адресою – “корпус виробничий №1” і “браму з адміністративним корпусом”.
Та сама брама (фото Антона Короба)
Зазначимо, завод “Червоний гумовик” фактично було знесено ще у 2013 році – про це мова йтиме нижче. Втім, виробничий корпус №1 і брама з адмінкорпусом “прожили” дещо довше – саме за їх збереження, як зазначалося вище, наразі і борються активісти.
У свою чергу, пивзаводу Шульца на просп. Голосіївському, 8 пощастило значно менше – столична влада за тридцять з гаком років Незалежності так і не взяла його на облік як пам’ятку або об’єкт культурної спадщини. За інформацією Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, єдине, на що спромоглося керівництво міста – це включити пивзавод до “переліку об’єктів XIX-XX століття, яким може загрожувати знищення або пошкодження”.
Як повідомляла KВ, даний перелік було затверджено рішенням Київради №2180/2221 від 31 серпня 2021 року, і усього до нього увійшло 119 історичних будівель. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти неодноразово критикували його, адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель столична міськрада лише ввела “формальний мораторій” – просто рекомендувала власникам таких об’єктів утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення.
Читайте: Киевсовет имитировал заботу об исторических объектах
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА уточнили, що протягом останніх двох років спеціалісти цього структурного підрозділу неодноразово проводили візуальні обстеження ділянок і будівель на просп. Голосіївському, 6 та 8.
У випадку з будівлями “Червоного гумовика” чиновники двічі, 3 листопада 2022 року і 27 лютого 2023 року, зафіксували наявність на цій території будівельної техніки, побутівок робітників та двох об’єктів незавершеного будівництва (один вже мав 2-4 поверхи, у іншого було залито фундамент). При цьому, чиновники не змогли здійснити моніторинг щодо стану збереження та використання історичних споруд – в тому числі через те, що вони знаходяться в глибині території, доступ до якої обмежено.
При цьому, в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зазначили, що ним не надавався дозвіл на проведення робіт на даній територій і не погоджувалася відповідна науково-проєктна документація. У зв’язку з цим 10 березня 2023 року вказаний департамент направив припис на адресу замовника робіт щодо їхнього зупинення. Цим же приписом замовника було зобов’язано надати чиновникам документи, відповідно до яких він здійснює дані роботи.
У ситуації з будівлями пивзавода Шульца все було навпаки: чиновники могли фіксувати їх стан, але на ділянку, де розміщується дані об’єкти, посадовцям так і не судилося потрапити, адже вона огороджена парканом.
Так, в ході обстежень, які проводилися протягом 2021-2023 років, спеціалісти вищевказаного департаменту встановили, що будівлі пивзаводу знаходяться в незадовільному стані та мають ознаки руйнації. “Остання” фіксація датована 27 лютого 2023 року – тоді, під час огляду території “сусіднього” “Червоного гумовика”, спеціаліст Департаменту охорони культурної спадщини КМДА зміг зафіксувати, що один із корпусів пивзаводу Шульца було демонтовано повністю, а інший – частково (проведено демонтаж об’єму даху та двох поверхів).
Один із корпусів пивзаводу станом на 2021 рік (фото Антона Короба)
Як і у випадку з “Червоним гумовиком”, чиновники встановили відсутність дозволів на виконання робіт за цією адресою. Втім, у даному випадку посадовці КМДА поки що не стали виносити жодних приписів – принаймні станом на 3 квітня 2023 року. Натомість у департаменті зазначили, що “вирішується питання проведення обстеження ділянки за вказаною адресою спільно з іншими структурними підрозділами КМДА та правоохоронними органами для встановлення всіх обставин справи та вжиття всіх належних заходів”.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зазначили, що ділянки на просп. Голосіївському, 6 та 8 розташовані в Центральному історичному ареалі Києва. Також чиновники уточнили, що, згідно з законодавством України, у випадку проведення робіт на таких територіях без відповідних погоджень видання розпоряджень та приписів щодо припинення таких робіт належить до повноваження Міністерства культури та інформаційної політики України.
Як забудовується “Київгума”
Вищезгадані виробничий корпус №1 і брама розташовані на ділянці площею 8,6 га з кадастровим номером 8000000000:79:077:0006. Як повідомили KВ в Департаменті земельних ресурсів КМДА, ця земля знаходиться в комунальній власності, а її орендарем з липня 2003 року є ПАТ “Київгума”. Початково ділянка передавалася компанії для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих корпусів, але в 2013 році столична міськрада погодила зміну її цільового призначення, дозволивши використовувати дану землю “для будівництва, реконструкції та обслуговування багатофункціонального спортивно-розважального торговельного комплексу з паркінгом та готелем”.
Ця зміна була пов’язана з тим, що у той період активно йшла підготовка до будівництва на вказаній ділянці баскетбольної арени до чемпіонату Європи з баскетболу, який мав відбутися в Україні в 2015 році. Забудовниками мали виступати компанії з орбіти мільярдера Ігоря Коломойського. Саме через це в 2013 році було знесено завод “Червоний гумовик”, а його виробничі потужності було переміщено до Броварів.
Задля реалізації такого плану Департамент містобудування та архітектури КМДА двічі, у серпні 2013 року та березні 2014 року, видавав Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування забудови вищезгаданої ділянки, а також сусідніх ділянок площею 0,24 га і 0,008 га відповідно (їх також у громади міста орендує ПАТ “Київгума”).
Так, перші “містобуди” були видані ПАТ “Київгума” на проєктування будівництва багатофункціонального спортивно-розважального комплексу. Згідно з цим документом, мова йшла про зведення 6-поверхової спортивної арени на 15 тис. глядачів (загальна площа – 48,2 тис. кв.м.). У свою чергу, відповідно до МУО від березня 2014 року, вихідні показники майбутньої баскетбольної арени було відкориговано – її поверховість планувалося зменшити до 5 поверхів, а загальну площу – збільшити до 52,2 тис. кв.м. Замовником видачі цих “містобудів” вже була інша компанія – ТОВ “Юнайтед Баскетбол Інвестментс” (“ЮБІ”).
При цьому, в даних МУО зазначалося, що будівництво спортивного об’єкту є лише першою чергою забудови даної ділянки. Надалі, і рамках другої черги, вказана компанія планувала зведення на цій території 8-поверхового торговельного комплексу і 24-поверхового готелю. Втім, реалізувати ці проєкти їхнім забудовникам та інвесторам так і не вдалося, а через Євромайдан та війну в Україні Міжнародна федерація баскетболу влітку 2014 року відібрала в нашої держави право на проведення чемпіонату Європи.
Зазначимо, за даними аналітичної системи Youcontrol, “Київгума” і “ЮБІ” входять до неформальної групи “Приват”, ключовими особами якої є Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов.
Після цього питання щодо забудови даної ділянки було відкладено більш ніж на п’ять років. Аж поки ця земля не була передана в суборенду ТОВ “МІГ Девелопмент” (це сталося орієнтовно в 2020-2021 роках, точні дані відсутні. – KВ), і Державна архбудінспекція (ДАБІ) погодила даній компанії, а також ТОВ “Інтер-Енерго Інвестмент” комплексну забудову цієї та навколишньої території. Підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Спецмехбуд 21”.
Під забудову планується використати:
-
вищезгадані земельні ділянки площею 8,6 га та 0,008 га на просп. Голосіївському, 6, на яких ДАБІ дозволила будувати багатофункціональний спортивно-розважальний та торговий комплекс з паркінгом та готелем;
-
земельні ділянки площею 0,25 на вул. Ізюмській, 1-А та площею 0,82 га на вул. Ізюмській, 7, на яких ДАБІ погодила будівництво будівлі побутового обслуговування з адміністративними приміщеннями та багатоповерховим паркінгом (цільове призначення ділянок – “для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру” і для “завершення будівництва, подальших експлуатації та обслуговування” цього центру; дану землю ТОВ “Інтер-Енерго Інвестмент” викупило у столичної громади в 2007-2009 роках).
Згідно з дозволом, на даній території було погоджено будівництво 8 житлових будинків поверховістю від 9 до 25 поверхів на 2,8 тис. квартир (інформація станом на кінець 2021 року. – KВ). Цей проєкт отримав назву ЖК “Riverdale”, а його девелопером було заявлено “Perfect Group”.
Ця компанія замовчує факт того, що будівництво заплановане на ділянках, які не призначені для зведення житла, але обіцяє майбутнім мешканцям даного комплексу декілька “родзинок”.
Зокрема, “Perfect Group” заявила про те, що вона має наміри зберегти вищезгадану браму – щоправда, згідно з візуалізаціями ЖК “Riverdale”, цей об’єкт повинен трохи змінити зовнішній вигляд. Крім того, забудовники кажуть, що вирішили “відродити” річку Совка (притоку Либеді), яку за радянських часів помістили в колектор. Згідно з їхньою ідеєю, ця річка буде виведена на поверхню, а по обидва боки її русла буде облаштовано простір із прогулянковими алеями.
Один із рендерів ЖК “Riverdale” з тією самою брамою
Зазначимо, окремі фахівці з гідрології не схвалюють ідею “виводу” річки Совка на поверхню, адже вона на 5-10% складається зі стоків каналізації. Це, мовляв, стало наслідком “врізок” у колектор з боку мешканців мікрорайону Ширма, які не мають централізованої каналізації.
Фактичним власником девелоперської компанії “Perfect Group” є Дмитро Ісаєнко – ексзаступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки), народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”).
Він же очевидно контролює вищезгадані ТОВ “Спецмехбуд 21” та ТОВ “МІГ Девелопмент” – на цей факт, зокрема, натякає те, що співзасновниками обох компаній виступають Василь Шомонка і Олег Тимошенко, які, за даними ЗМІ, входять до близького оточення Ісаєнка. Також ТОВ “Спецмехбуд” є підрядником будівництва низки комплексів, які знаходяться під прапорами “Perfect Group”, у тому числі ЖК “Новий Поділ”.
Нагадаємо також, що останні “забудовницькі проєкти” Дмитра Ісаєнка викликали значний суспільний резонанс і звертали на себе увагу правоохоронних органів.
Читайте: Сумнівні інвестиції та судові спори: чому НАБУ і САП зацікавилися забудовою Дмитра Ісаєнка
Доля історичної броварні
Пивзавод Шульца розташований на ділянці площею 3 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування будівель та споруд (кадастровий номер – 8000000000:79:077:0005). Цю землю столична влада ще в 2007 році продала ЗАТ “Київський пивзавод №1“ (нині ліквідована компанія, що входила групи “SCM” мільярдера Ріната Ахметова). Наразі власником цієї ділянки є ТОВ “Комплекс Жовтневий 40”.
Ще у червні 2010 року управління містобудування та архітектури КМДА видало ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” МУО на проєктування будівництва на вказаній землі багатофункціонального комплексу громадського призначення. Які вихідні дані повинна мати ця будівля (чи будівлі), в МУО не уточнювалося – в документі лише перераховано яких державних будівельних норм та вимог законодавства повинні дотримуватися забудовники. На той час ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” також володіли компанії з орбіти “SCM”. Але жодних нових будівельних проєктів на цій землі так і не було реалізовано.
За інформацією “Економічної правди”, у 2019 році це майно за рішенням Ріната Ахметова було “подароване кримськотатарській громаді для будівництва Київського кримськотатарського культурно-освітнього центру із мечеттю”. Тоді власник землі – ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” – отримав нових кінцевих бенефіціарів, а новим власником будівель броварні Шульца стала БО “Міжнародний благодійний фонд “Фонд національного добробуту Крима”.
Так, “Комплекс Жовтневий 40” було “записано” на Рустема Умєрова – тодішнього помічника народного депутата та одного з лідерів кримськотатарської громади Мустафи Джємілєва. Того ж року Умєров був обраний народним депутатом від партії “Голос”, тож її новим власником став інший помічник Джемілєва – Рефат Умєров, який є двоюрідним братом Рустема.
Зазначимо, у вересні 2022 року Рустем Умєров очолив Фонд державного майна України. У свою чергу засновником “Фонду національного добробуту Криму” є благодійний фонд “Астем фаундейшн”, одним із співзасновників якого є вищезгаданий Рустем Умєров, а нинішнім співвласником – Рефат Умєров.
У керівництві вищезгаданого Фонду зазначають, що жодних демонтажних робіт у 2021-2023 роках вони не починали, а дві будівлі були розібрані через їхній аварійний стан. Мовляв, за висновками експертного огляду, в фундаментах є тріщини до десяти сантиметрів, через що ці споруди не підлягають реконструкції, а у деяких будівлях рівень руйнувань становить 80%, через що до них не можна заходити.
При цьому, в Фонді підтвердили, що на просп. Голосіївському, 8 планується будівництво культурно-духовного центру, мечеті, школи та музею. Реалізацію такої ідеї пояснюють збільшенням чисельності кримськотатарської громади в Києві. У фінансуванні цього проєкту може взяти участь Туреччина, але, цитуємо, “жодних договорів підписано не було”.
Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”).
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Фото: колаж КВ
