Столична влада відзвітувалася про виконання Стратегії розвитку Києва в 2023 році. Цілком зрозуміло, що на ефективне виконання поставлених у мирний час задач під час повномасштабної війни, яку рф розв’язала на території України, сподіватись було марно – основна інфраструктура здебільшого перебуває в катастрофічному стані. Втім, деякі наведені у звіті цифри досить цікаві: наприклад, офіційна середньомісячна зарплата на рівні 712,3 євро, чи прорив в забезпеченні паркомісцями – 37,55 на кожну тисячу автівок при плані на 2025 рік на рівні 8 паркомісць. Цікаво і те, що деякі показники були “засекречені” через воєнний стан, хоча не дуже зрозуміло, чому, наприклад, КП “Київський метрополітен” перестав вимірювати “рівень зносу” свого рухомого складу. Депутати при цьому затвердили звіт без обговорення і навіть не підняли питання про те, що головний документ, який визначає довгостроковий розвиток міста, має відповідати реаліям сьогодення.
Про те, як у 2023 році виконувалися заходи Стратегії розвитку Києва до 2025 року, KВ стало відомо з відповідних звіту та плану реалізації цього документу.
Вони були затверджені під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 21 березня 2024 року – за це у сесійній залі без обговорення проголосував 61 депутат. Суб’єктом подання проєкту рішення №08/231-245/ПР від 20 лютого 2024-го щодо погодження звіту і плану реалізації Стратегії розвитку столиці виступив Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА).
Звіт містить досить багато інформації про індикатори результативності різних секторів міського господарства. Йдеться про статистичні показники, які демонструють, яким чином проєкти за різними напрямками впливають на їхній розвиток, а також на комфортне життя мешканців столиці.
Виходячи з даних звіту, 2023 рік був далеко не найкращим для Києва у питаннях розвитку промисловості, підприємництва, ринку праці та суміжних сфер, що цілком зрозуміло. Зокрема, рівень безробіття населення у віці 15-70 років становив 7,1%. Це – на 1,6% більше, ніж планувалося на 2020 рік та на 3,2% більше, ніж має бути в 2025 році (у КМДА порівнюють фактичні показники і ті показники, які були заплановані як на 2020-ий, так і на 2025 рік, коли завершується термін дії Стратегії розвитку. – KВ). При цьому, середня тривалість пошуку роботи безробітними в 2023-ому становила 10 місяців – на 2 місяці довше, ніж мало бути в 2020-ому, і на 4 місяці довше, ніж планується в 2025-ому.
У свою чергу, рівень офіційної середньомісячної зарплати, як зазначається, в минулому році становив 712,3 євро, що на 162,3 євро більше, ніж планувалося в 2020 році і на 387,7 євро менше, ніж планується в 2025 році (1100 євро).
Низьке досягнення вищезгаданих індикаторів в столичній мерії пояснили негативним впливом воєнного стану на сферу зайнятості.
Що цікаво, у звіті не уточнюється стан виконання низки індикаторів по цьому напрямку через “відсутність у чиновників КМДА відповідної інформації” – це пояснюється тим, що у зв’язку з воєнним станом органи статистики призупинили оприлюднення таких даних. Зокрема, через це у столичній мерії не відзвітувалися: про питому вагу підприємств, що займалися інноваціями; про частку країн ЄС в структурі експорту товарів і послуг Києва; про частку працівників, зайнятих на малих підприємствах, до загальної кількості зайнятих працівників; про динаміку реального роздрібного товарообороту на душу населення тощо.
Досить цікаві дані зафіксовані і по напряму розбудови міста та земельних відносин.
Так, у минулому році чиновники де-юре не зафіксували на території жодного об’єкта будівництва, який би порушував містобудівне, земельне або будівельне законодавство (для прикладу, в 2015 році їх було 485, фактичні дані за 2020 рік відсутні) і жодного гектару землі, який був би зайнятий із порушенням законодавства (у 2015 році – 4,5 га). Такі показники відповідних індикаторів пояснюють тим, що на період дії воєнного стану в Україні припинено проведення планових і позапланових заходів державного контролю і нагляду, в тому числі й у сфері будівництва. При цьому, столична влада продовжує декларувати, що в 2025 році в столиці не буде жодного самобуду та жодної захопленої ділянки.
Разом з тим, за інформацією КМДА, відношення суми заборгованості зі сплати орендної плати за земельні ділянки до суми фактично сплаченої орендної плати в 2023 році становило 32,6% (в 2020 році мало бути менше 10%, а в 2025 році планується менше 10%). У свою чергу, відношення суми заборгованості зі сплату земельного податку до суми фактично сплаченого податку в минулому році становило 47% (у 2020 році планувалося менше 16%, в 2025 році має бути менше 10%). Відповідальність за такі високі показники боргів землекористувачів та землевласників у столичній мерії поклали на Державну податкову службу – мовляв, саме цей орган має контролювати дотримання податкового законодавства.
Також серед проблем у вказаній сфері, які згадуються у звіті – незатвердження нового Генерального плану Києва. Якщо раніше, у попередніх звітах по виконанню Стратегії, головною причиною того, що кінцеву версію цього документу так і не було винесено до сесійної зали Київради, називали триваючий процес актуалізації та обговорення відповідного проєкту, то тепер у чиновників є новий аргумент. Так, у звіті зазначається, що під час дії воєнного стану Генплани та інша містобудівна документація, відповідно до вимог законодавства, не підлягають оприлюдненню – схоже, йдеться про те, що без публікації даного проєкту неможливе його громадське обговорення, яке, знову ж таки, є вимогою законодавства.
Читайте: Зачем Петр Оленич затеял экспертное обсуждение проекта нового Генплана Киева
Також у звіті зазначена інформація, яка ідеально демонструє тривалі проблеми у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ). Так, за даними звіту, у 2023 році ступінь зношеності водопровідних мереж у столиці становив 70,2% (прогноз на 2025 рік – менше 25%), каналізаційних мереж – 62,8% (прогноз – менше 25%), теплових мереж – 74,12% (прогноз – менше 25%), ступінь зношеності Дніпровської та Деснянської водозабірних станцій становив 82% та 86,5% відповідно (при прогнозі менше 25%).
Не набагато краща ситуація і з часткою ліфтів, що обслуговуються понад 25 років, яка в 2023 році становила 45,15% від загальної кількості (прогноз – 5% і нижче); часткою центральних теплових пунктів, що експлуатуються протягом такого ж часу – 94,4% (прогноз – менше 25%) тощо. Також, як зазначено у звіті, кількість “ветхих” та аварійних житлових багатоповерхівок дорівнювала 110 об’єктам (за планами столичної влади, в 2025 році в Києві їх вже не повинно бути взагалі).
Фіксується у столиці не найкраща ситуація і з розвитком транспортної інфраструктури. Згідно зі звітом, у минулому році середній рівень зношеності рухомого складу автобусів КП “Київпастранс” дорівнював 50,2%, тролейбусів – 54,1%, а трамваїв – 58,8%. Стратегією було передбачено, що показник зношеності всього рухомого складу “Київпастрансу” в 2025 році не повинен перевищувати 25%. Настільки низькі показники 2023 року міська влада пояснила все тим же воєнним станом, через який у бюджеті міста не було коштів на оновлення автопарку свого комунального перевізника.
Що цікаво, у звіті зазначається, що КП “Київський метрополітен” не вимірює “рівень зносу” рухомого складу, вказано лише показник середнього віку вагонів метро на підприємстві – 34 роки. Примітно, що раніше у столичній підземці такий аналіз здійснювався. Для прикладу, КМДА раніше інформувала, що станом на 2020 рік рівень зносу рухомого складу метро становив 69,1%.
Читайте: Зношеність автобусного парку в Києві досягла 72%, а середній вік вагонів метро – 33 років
У звіті також зазначено, що в 2023-ому столична влада через воєнний стан не проводила дослідження стосовно того, скільки пасажирів їздили на автобусах малої місткості – т.зв. приватних маршрутках. Раніше такі дані у цих документах наводились – наприклад, у 2021 році ця частку рахували на рівні 4%. Втім, у КМДА тоді не уточнили, яким чином чиновники проводили відповідний моніторинг: приватні перевізники не мають точних систем обліку пасажирів, тому встановити достовірні дані стосовно того, скільки людей користуються маршрутками, практично неможливо.
А ось з парковками зафіксовано якесь “потужне покращення“. У звіті за 2023 рік зазначено, що на кожну 1 тис. зареєстрованих у Києві автомобілів припадає 37,55 паркомісць при плані на 2025 рік лише у 8 паркомісць.
При цьому, низькими залишаються показники щодо довжини велосипедних доріжок – у 2023 році їхня довжина складала 6,9 км на 100 тис. мешканців, тоді як план на 2025-ий складає 16,1 км. Такий показник, як і у більшості інших невдало виконаних індикаторів, чиновники пояснили відсутністю бюджетного фінансування в умовах війни.
Чимало проблем столиця переживає і в сфері соціальної підтримки та допомоги. За інформацією звіту, в 2023 році середній термін перебування на квартирному обліку соціально незахищеними громадянами (до моменту отримання ними житла) становив 7 років (прогноз на 2025-ий – 5 років). При цьому, чиновники уточнюють, що лише 0,3% пільговиків, які перебувають на квартирному обліку, у минулому році були забезпечені житлом, або їм було поліпшено житлові умови (прогноз – 5%). Також у звіті вказано, що станом на минулий рік 15 комунальних закладів соціальної сфери потребували капітального ремонту (прогноз – 5 закладів).
Аргументація вищезазначених цифр звична: в умовах воєнного стану в міській скарбниці не вистачає коштів на усі заплановані столичною владою проєкти, і до того ж – частину фінансових ресурсів керівництво Києва направляє на ремонти будівель, які постраждали від ракетних атак, а також на облаштування укриттів цивільного захисту.
Примітно, що у даному звіті не зазначено, скільки саме коштів з бюджету Києва міська влада витратила на реалізацію передбачених Стратегією розвитку заходів, хоча раніше ця інформація у таких документах прописувалася. З чим пов’язана така “таємничість”, наразі невідомо.
Що цікаво, при затвердженні відповідного проєкту рішення (звіта про виконання Стратегії.- КВ) жоден з депутатів Київради не підняв питання про те, що Стратегія розвитку Києва, яка була прийнята столичним муніципалітетом більше десятиріччя тому в мирний час, наразі через об’єктивні обставини не може бути реалізована, адже в ній просто не враховані реалії воєнного стану. Можливо, народні обранці не ставляться серйозно до цього документу, тому й не пропонують його актуалізувати відповідно до умов сьогодення. Хоча, мабуть, було б логічним передбачити в Стратегії заходи, наприклад, стосовно відновлення пошкоджених в результаті ракетних атак будівель та щодо облаштування укриттів, а також проєкти щодо повоєнної відбудови столиці та розвитку її економіки.
Вочевидь, одним із аргументів міської влади може стати те, що в грудні 2023 року Київрада затвердила Рамкову стратегію відновлення Києва, яка була розроблена міжнародною компанією “PricewaterhouseCoopers” за підтримки уряду Великобританії. Нагадаємо, даний документ визначає загальні обриси того, як повинно жити місто після війни, і теоретично має стати основою для подальшої підготовки “дорожньої карти” відновлення столиці. Втім, ще при погодженні цього документу депутати міськради називали його суто “декларативним”, адже в ньому, зокрема, не було зазначено, за рахунок яких фінансових ресурсів мають бути реалізовані ті чи інші проєкти розвитку.
Читайте: Київ отримав від Великобританії Рамкову стратегію відновлення міста
Нагадаємо, Стратегію розвитку Києва до 2025 року було затверджено рішенням Київради №824/7060 від 15 грудня 2011 року, а протягом 2015-2019 років в цей документ вносились деякі зміни.
Згідно із задумом столичної влади, це – головний нормативний документ, який визначає цілі та завдання довгострокового розвитку Києва як загалом, так і кожного окремого сектору міського господарства. Теоретично Стратегія має бути вихідним документом для розробки всіх середньо- та короткострокових планів та цільових програм розвитку столиці. Безпосередньо на реалізацію цієї Стратегії з міського бюджету кошти не виділяються – виконання її заходів та, відповідно, освоєння коштів відбувається у межах згаданих програм: з транспортної інфраструктури, житлово-комунального господарства (ЖКГ), соціальної сфери та інших напрямків. У свою чергу, Плани виконання цієї Стратегії затверджуються Київрадою раз на декілька років – наприклад, існуючий розрахований на період 2021-2023 років.
Читайте: Администрация Кличко “родила” никчемную Стратегию развития Киева до 2025 года
Протягом останніх п’яти років громадськість та депутати Київради неодноразово скаржилися на те, що у Стратегії розвитку столиці ігноруються важливі для міста питання, і те, що цей документ не відповідає вимогам сучасності. У відповідь керівництво КМДА неодноразово обіцяло “ось-ось” розробити нову Стратегію. Однак поки що все залишилось, як і було: незадоволені озвучують свої претензії, а чиновники обіцяють дослухатися до них. За останніми даними, оновлена Стратегія має бути розрахована на термін до 2035 року. Однак, коли відповідний проект рішення буде розроблено і винесено на розгляд депутатського корпусу столичної міськради, поки що невідомо.
Читайте: Частная компания за 2,2 млн гривен проанализирует для КГГА стратегии развития Киева
Зазначимо, столична влада мала очевидні проблеми з реалізацією Стратегії розвитку Києва і в “довоєнні” роки. Зокрема, згідно зі звітом за 2021 рік, тоді мешканці міста мали проблеми із працевлаштуванням, столичний бізнес майже не впроваджував інновації, рівень зношеності інженерних мереж та комунального громадського транспорту був аномально високим, місцева влада нічого не могла зробити із захопленням “золотої” київської землі та самовільним будівництвом тощо. Більшість цих “нюансів” керівництво Києва пояснило діючим у 2021 році коронавірусним карантином та браком коштів (КМДА інформувала, що на реалізацію проєктів Стратегії нібито було витрачено лише 63,3% коштів від запланованої потреби).
Читайте: Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Роботу цієї структури, згідно з посадовим розподілом між заступниками голови КМДА, з 2018 року офіційно контролює перший заступник очільника столичної міськдержадміністрації Микола Поворозник (на колажі праворуч).
Фото: колаж КВ
