Непрозорість завжди веде до зловживань і системної корупції. Так сталося на “Укрзалізниці”, яка через відсутність прозорих механізмів розподілу вагонів і, де-факто, змову з приватними великими власниками вагонів вийняла з кишень вітчизняних аграріїв зайві мільярди гривень. Ба більше, непрозора система призвела до неможливості прогнозування майбутнього врожаю та розумного розподілу навантаження на інфраструктуру, а також до страйків польських фермерів проти української продукції. Але всі ці проблеми можна вирішити протягом року, якщо втілити комплексну цифрову логістичну систему, в якій враховуватимуться замовлення на українську агропродукцію, логістичні потужності та інші фактори господарювання.
Про це в інтерв’ю KВ розповів експерт ринку логістики, член Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації, ексрадник голови правління “Укрзалізниці” Юрій Щуклін (на фото).
KВ: Почнемо з резюме. Що таке ваша система і навіщо вона потрібна?
Юрій Щуклін: Зараз ситуація наступна – той, хто має більшу вагу або монополію, намагається керувати усім. Так, наприклад, ви виростили врожай – і не знаєте, коли та за яку платню ви зможете доставити його на ринок і до споживача.
Відверто, мені дуже складно зрозуміти, як аграрний бізнес сьогодні веде посівну, не маючи жодних реальних даних про параметри майбутнього ринку – ані за обсягами, ані за цінами, ані за логістичними можливостями.
“Укрзалізниця” – монополіст – каже: ми вам скажемо, наприклад, чи поїде в жовтні ваш товар, чи ні, 30 вересня, не раніше. А саме зараз, каже “Укрзалізниця”, ви не можете забронювати вагони.
Так вчиняти “Укрзалізниці” дозволяють її правила, які вона сама ж під себе написала. Ба більше, її відповідь про неможливість бронювання провізної потужності чи вагонів під конкретний контракт є її офіційною позицією.
Неофіційно ж ви можете це зробити: найнявши експедитора, який має тісні стосунки з потрібним чиновником, і за додаткові гроші забронювати транспортні потужності.
Але і це не факт. Бо, скоріше, чиновники вам скажуть: “Приходьте на аукціон і, в залежності від пропозицій на аукціоні, придбаєте необхідне за прийнятною для нас ціною”.
В моїй технології працює принцип прозорого бронювання. Тут (в цій технології) керують логістичними процесами ті, кому належать відповідні ресурси (логістичні, матеріальні) та хто їх контролює.
Наприклад, “Укрзалізниці” належить інфраструктура – і вона керує саме інфраструктурою, але жодним чином не експортом чи переходами на західних кордонах. Власник елеватора керує елеватором, виробник товару керує товаром, власник вагонів чи перевізник керує своїм транспортом тощо.
Тобто, моя технологія знімає проблему монополізму, непрозорості та фактичних зловживань.
KВ: Може трохи вбік, але сьогодні ринок в Україні сірий – податкова закриває очі на закупівлю зерна у малих підприємців за готівку, і це тільки один системний приклад. Такі реалії геть суперечать створенню прозорої системи.
Юрій Щуклін: Сірий ринок утворився, зокрема, через те, що порожнє місце не було заповнено правильними моделями. Наприклад – форвардними закупівлями. Є споживач вашої продукції, який має певну потребу. Цей споживач проплачує вам роботу на певну кількість продукції – і ви можете впевнено сіяти та збирати врожай, планувати логістику тощо за кошти споживача.
Зараз цього немає. Трейдери, чиновники монополіста та міністерств призначили місце українському аграрію та його продукції переважно на сірому або спотовому ринку.
Спотовий ринок, грубо кажучи – це затикання дірок. Моя ж технологія дозволяє вийти за межі спотового ринку – на ринок форвардних закупівель.
Умовно кажучи, восени поточного року уряд Єгипту, або уповноважений їм трейдер, може сплатити нашим аграріям за врожай майбутнього року.
KВ: Уряд Єгипту – державна установа. Яким чином і яким аграріям він сплачуватиме? І чому не через міждержавну угоду?
Юрій Щуклін: Бо у нас достатньо ліберальний ринок аграрного виробництва – 4800 зареєстрованих виробників (малих, середніх і великих холдингів). На жаль, є ризик та погана перспектива значного зменшення їх.
KВ: Ризик латиноамериканської латифундизації дійсно високий. Але давайте про гіпотетичну закупівлю урядом Єгипту зерна напряму в українських виробників. Як це виглядає?
Юрій Щуклін: Пояснюю. Це автоматична система, до якої уряди або їх представники вносять свої потреби в зерні на наступний рік – і цей показник одразу висвічується в усіх зацікавлених та зареєстрованих в цій системі виробників та трейдерів. Кожен виробник, хто зацікавився, може взяти відповідальність, що може вдовольнити якусь частку від цієї потреби. Кожен трейдер, хто зацікавився, може залишити заявку на виконання певного об’єму перевезення. Те ж стосується “Укрзалізниці” та інших транспортних компаній.
Тобто ця система дозволяє усім, хто має потужності та можливості, вибудуватись в логістичний ланцюжок – відповідно до замовлень, броні на певні дати та з передплатами й обов’язками сторін.
Щоб зрозуміти систему, достатньо подивитись як працює GoogleMaps: наприклад, підказує – як досягти пункту призначення різними шляхами. І ці шляхи відрізняються, і ви маєте право подумати, що для вас важливо, гроші чи час, та вибираєте чи швидкий маршрут, чи економний, чи надійний. Ви задаєте параметри, а машина видає рішення – як з урахуванням заданих параметрів досягти завдання. І ви потім вже можете влаштувати змагання між запропонованими виконавцями вашої волі, що залишилися, в режимі реального часу. Наприклад, за ціною. Ви постійно бачите, хто може зробити ваше завдання. Бачите їх здібності з минулого. Наприклад, машина підказує – у цього контрагента є 5 невиконань, а у цього – 0.
Зараз відбувається зовсім іншим чином – системи бронювання немає, системи планування та прогнозування немає. “Укрзалізниця” каже: звертайтесь за місяць, буде аукціон. І щоб убезпечитися від ризиків, ви мусите звертатися до експедитора зі зв’язками в “УЗ” або прямо до чиновника. Тобто, маємо наразі корупційну складову.
А з моєю системою ми унеможливлюємо корупцію, бо прибираємо чиновника – і учасники ринку починають на рівних умовах конкурувати.
KВ: Для того, щоб система почала працювати, в ній має бути зареєстрована якась частка гравців ринку.
Юрій Щуклін: Звісно. Достатньо, щоб 20% наявних учасників ринку зареєструвались в системі, що автоматично призведе вартість процесу до економічно обґрунтованого рівня. Бо сьогодні ця вартість штучно збільшується чиновниками та деякими гравцями ринку. Знаєте, що “Укрзалізниця” сама собі пише правила? Протягом повномасштабної війни “УЗ” написала сама собі ще декілька правил, методик та розрахунків швидкості.
KВ: Що саме зробила “УЗ”?
Юрій Щуклін: Поясню на прикладі пасажирських перевезень, що зробила “Укрзалізниця” з вантажними перевезеннями. Вам треба придбати квиток на потяг “Київ – Чоп”. “УЗ” каже: “Ми не продамо вам квиток онлайн, приходьте на перрон і на аукціоні купите”. Звісно, на пероні ціна на квиток може злетіти до захмарної висоти, бо, коли чиновники побачать попит, то виставлять на продаж менше квитків.
Наступне. “УЗ” бере плату не за відстань, а за час в дорозі. Тобто, ви будете їхати не декілька годин, а декілька діб – і сплатите ще й за час.
KВ: Я чув багато гарного про екскерівника “УЗ” Олександра Камишіна (зараз – міністр Мінстратегпрому), а тут відвертий схематоз. Чому Камишін не дослухався до вашої пропозиції?
Юрій Щуклін: Він прислуховувався, але на перепоні були (і є) два фактори. Перший – дуже короткий дедлайн, який йому було виставлено акціонером. Спочатку треба було показати результат до Нового року, а потім дали ще пів року.
Моя система дає результат за рік – і тому не вписувалася в ці критерії, екскерівник “УЗ” жадав таких реформ, які дадуть швидкий результат в межах поставлених Кабміном задач.
Другий – система нівелює чиновницьку складову. В результаті втрачають свою важливість і впливовість навіть ті, хто призначає керівника “УЗ” на посаду.
KВ: І що? Камишін здувся?
Юрій Щуклін: На початку він підтримав цю ідею, було декілька нарад, створили робочу групу. Але, крім згаданих факторів, почалась метушня між власниками вагонів – великими компаніями, які нічого не хочуть змінювати в поточній системі. Бо власники вагонів, звісно, є конкурентами “УЗ”. Але завдяки правилам “УЗ” ці власники вагонів отримують купу грошей та перспективи поглинути маленьких. Яких саме ці правила роблять слабенькими.
Бо зміна правил призведе до того, що дефіциту вагонів не буде і, умовно кажучи, буде треба на 10 тис. вагонів менше. І ціна буде ринкова, тобто справедлива, а не аукціонно-спекулятивна.
І в протистоянні цим силам Камишін не знайшов підтримки.
KВ: Із форвардними закупівлями більш-менш зрозуміло. Чи владнається ваша система з оперативними закупівлями?
Юрій Щуклін: Так. Бо на форвард зазвичай виставляється не більше 50-60% товарів і послуг. Ніхто не ризикує на 100%, тому все не піде в попереднє планування подій.
Але оперативні запити на закупівлі та постачання не будуть нашаровуватись на форвардні, не будуть з ними конкурувати. Оперативні запити будуть розподілятись між наявними вільними потужностями та об’ємами.
І це вирівняє можливості великих гравців і малих гравців. Тобто, будуть створені саме ринкові умови.
І є ще один важливий момент – міжнародний. Сьогодні є скандали з поляками, румунами – через транзит нашої аграрної продукції. Але це ж чиста маніпуляція, бо українці залишають їхнім логістичним компаніям та потужностям зберігання купу грошей. А блокування транзиту призводить до того, що країни Балтії залишаються без нашого зерна та нашої кукурудзи – і їхнє тваринництво починає шалено потерпати. Бо більше нема де їм взяти їжу для свійських тварин в таких об’ємах.
Вже сьогодні європейські компанії будують елеватори для зберігання нашого зерна – на території ЄС. Але вони це роблять інтуїтивно – і з точки зору місця розташування цих елеваторів, і з точки зору їхніх потужностей. А це може виявитись хибним рішенням! А завдяки моїй системі наші європейські партнери отримають зрозумілі цифри, прогнозовані процеси, на базі яких вони зможуть приймати зважені рішення.
KВ: Тобто, закривається питання обліку та аудиту українського експорту в країнах ЄС?
Юрій Щуклін: Так. Уряди європейських країн та очільники ЄС бачитимуть, чи дійсно ми забираємо у них ринок, їхні потужності – чи ні. Якби Єврокомісія сьогодні це бачила, то її діалог з польськими фермерами був би значно конструктивнішим. Та, ймовірно, не було б і ніяких протестів польських фермерів.
Це дуже важливо та цікаво міжнародним трейдерам. Бо вони матимуть реальні дані в режимі онлайн. Вони більше не матимуть потреби підживлювати нашу внутрішню корупційно-чиновницьку складову.
Якби ви знали рівень корупції в трейдингу в Україні, повірте, зрозуміли б, що судова корупція – це бліда копія того, що відбувається між мультинаціональними трейдерами, експедиторами та функціонерами “Укрзалізниці”! Вони фактично грабують аграрних виробників на мільярди та ділять награбоване між собою.
KВ: Є конкретні цифри?
Юрій Щуклін: Ось, наприклад, минулого року за час повномасштабної війни послуги експедиторів з 2-3 тис. гривень злетіли до 15-20 тис. – просто тому, що це дозволяють скомпрометовані правила та механізми взаємодії з УЗ.
Вартість вагона-зерновоза, які в Україні в профіциті, з 1-5 тис. гривень за рейс злетіла до 100-150 тис. гривень за рейс.
Все це зроблено штучно – експедиторами, власниками вагонів та комерсантами “УЗ”. Це типова змова.
KВ: Ого! З 1-5 тисяч гривень до 150 тисяч гривень – це, мабуть, крутіше за зброю та наркотики. А скільки користувачам буде коштувати участь в вашій системі?
Юрій Щуклін: У будь-якому випадку – в десятки разів дешевше за те, що вони витрачають зараз. Кожен учасник системи буде визначати необхідну і достатню за розмірами послугу, тому вартість буде різною. Малий аграрій витрачатиме на логістику значно менше, ніж зараз. Те ж саме великий трейдер чи уряд іноземної держави.
Найцікавіше в тому, що система побудована на принципі “штучного інтелекту”.
Що маю на увазі: у кожного з нас є історія, яку система знатиме – з чим саме ви працюєте, які ваші реальні потужності, які ваші збитки чи прибутки. Знаючи історію, система може спрогнозувати, що ви будете робити. Тобто, якщо ви автотранспортом возили зерно, з імовірністю понад 90% ви будете возити саме зерно. І система, знаючи це, запропонує вам саме перевізників зерна.
Маючи постійну інформацію про логістичні шляхи, система вирахує оптимальний – без корок і зайвих черг на елеваторах або митних кордонах. Система вкаже оптимальний час, коли треба бути на елеваторі, щоб відвантажитись, або на митному пункті, щоб максимально швидко його пройти.
Поступово ця система стане потрібна усім, бо це зручна прогнозованість. Такий колективний записничок, який до того ж дисциплінує, бо якщо через вашу недбалість відбувся збій – ви за це сплатите штраф або пеню, передбачену умовами угоди. Це підвищує ефективність, яка дуже швидко стає очевидною для усіх – і всі, хто ще не доєднався, починають працювати в цій системи. Бо вона, повторюся, більш ефективна та виключає можливість блефу та корупції.
KВ: Ви сказали, що вам потрібен рік, щоб показати результат цієї системи.
Юрій Щуклін: Так, саме рік – класичний аграрний цикл. Але і вже зараз буде результат, який відчують всі. Моя система дасть змогу так формувати потоки, щоб жоден бізнес не помер в очікуванні відправлення, і при цьому ніхто нікого не задавив у тисняві. Під час війни, важкої фінансової ситуації, звуження пропускної спроможності залізниці, це важливо. Розпочати можна з пілотного проєкту, як і пропонувалось в “Укрзалізниці”, прямо зараз.
Моя система побудована на тому, що коли експортер й імпортер уклали договір на постачання продукції, у цьому наскрізному процесі логістики беруть участь десятки підприємств – українських та європейських, і державні контролюючі структури. Щоб ця система запрацювала, потрібна насамперед політична воля.
Оскільки процес проходить наскрізь декілька підприємств, країн, урядів, потрібна їхня взаємодія. Саме Єврокомісія, наш уряд і уряди інших країн, повинні вирішити, чи потрібна їм ця система. Також потрібно заохотити “Укрзалізницю” обмінюватись даними з цією системою. Це фундаментальна вимога, яка забезпечить додаткові інструменти ефективності “Укрзалізниці”, а її клієнтам забезпечить беззбиткове користування її послугами.
Хочу сказати найважливіше. Пропонована мною система і технологія випереджає сучасні принципи взаємодії підприємств та їхніх людей. Вона усуває вплив людського фактора та виключає будь-які передумови для корупції. Вона гармонізує всі події у просторі, часі та інших вимірах і додасть усім відчуття щастя від цієї гармонії.
Фото: надане Юрієм Щукліним
