Минулого тижня комітет Верховної ради (ВР) з питань правоохоронної діяльності розглядав проєкти законів про зброю. Крім підтриманого комітетом проєкту закону №4335 (створений, ймовірно, прихильниками МВС для погіршення ситуації з цивільною зброєю в Україні), парламентарі розглядали і зареєстрований 24 листопада 2020 року альтернативний законопроект – №4335-1, ініціатором якого є депутат Андрій Шараськін (фракція “Голос”), відомий як “Богема” – учасник АТО, один з “кіборгів”, що захищали Донецький аеропорт. І, хоча комітет під головування Дениса Монастирського не підтримав проєкт закону №4335-1 (створений зброярською спільнотою, зокрема Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)), він все одно буде розглянутий депутатами у сесійній залі.
КиевVласть проаналізувала запропонований Андрієм Шараськіним законопроєкт №4335-1 “Про цивільну зброю та боєприпаси” та прийшла до висновку, що запропонований документ, хоч і містить певні негативні моменти, але все ж таки є значно кращим, ніж запропонований раніше законопроєкт №4335.
Короткоствольна нарізна зброя
Почнемо з головного. Проєкт закону зазначає, що право на отримання категорії зброї С (короткоствольна вогнепальна зброя та зброя менш летальної дії) мають громадяни України, які досягли 25-річного віку та не менш, як п’ять років мають у законному користуванні цивільну вогнепальну зброю.
Колектив авторів все ж таки вирішив, що перед придбанням пістолету людина має 5 років тримати в сейфі можливо непотрібну їй помпу або “мелкашку”. До того ж, фактично право на самозахист зі зброєю отримують лише ті, кому більше 25 років (депутати з подачі МВС пропонували взагалі 28 років).
Це виглядає як примус до придбання непотрібного товару. Уявіть собі, що керувати автівкою дозволяли б лише після того, як людина 5 років була власником мотоциклу. І ніякі аргументи, що мотоцикл не потрібен, не діяли б. Нема мотоциклу – не буде автівки.
“Ми свідомо йдемо на такий крок, щоб зняти шалене перенапруження, яке існує і в суспільстві, і серед депутатів. Ми маємо дати ВР бажаний компроміс. Коли протягом першого року зі статистики буде зрозуміло, що нічого страшного не відбувається, можна буде вносити зміни в цю позицію”, – прокоментував KV з цього приводу голова наглядової ради УАВЗ Георгій Учайкін.
Великим плюсом цього законопроєкту є дозвіл носіння короткоствольної нарізної зброї, хоча й з певними обмеженнями (не більше однієї одиниці, місткість магазину не більше 20 набоїв, а загальна кількість набоїв в магазинах – не більше 40). Така зброя має носитись приховано від оточуючих, в спеціально пристосованих кобурах, зброярських сумках, забороняється її безпідставна, умисна демонстрація.
Цікавим є й такий момент: на відміну від попереднього законопроєкту, в 4335-1 зарядженою зброєю називають зброю з патроном в патроннику. Отже, зброя з приєднаним магазином, але без патрону в патроннику не вважатиметься зарядженою. Відповідно, переміщення зброї без патрону в патроннику не вважатиметься носінням зброї.
Окремо слід відзначити, що цей проєкт відносить до однієї категорії короткоствольну нарізну вогнепальну зброю та гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю (менш летальної дії). Можна спрогнозувати, що таким чином стимулюється поступове виведення вогнепальної зброї менш летальної дії з обігу. Крім того, цей законопроєкт нарешті вводить “зброя менш летальної дії”. Нагадаємо, що в сумнозвісному законопроєкті № 4335 її називають “травматичною”, що вводить в оману та не відповідає дійсності.
Авторський колектив законопроєкту, поданого Шараськіним, не забороняє револьвери, вочевидь розуміючи, що в цьому немає жодного сенсу. Зрештою, ідентифікація зброї відбувається не лише і не стільки за гільзою, як за кулею.
Відзначимо, що згідно цього законопроєкту, під час введення воєнного стану на території, де його впроваджено, носіння громадянами цивільної зброї категорії С не може буде обмежено.
Вогнепальна зброя в цілому
Також пропонується дозволити володіння з 18 років довгоствольною гладкоствольною зброєю, пневматичною зброєю калібру більше 4.5 мм та швидкістю пострілу понад 150 м/с, зброєю під патрон “Флобера” калібру більше 4 мм.
Як видно з тексту законопроєкту, до зброї пропонується віднести пневматичну зброю калібру більше 4.5 мм та швидкістю пострілу понад 150 м/с, що виводить з-під удару власників більшості страйкбольної “зброї”. Правда, незрозуміло що робити з тими її зразками, котрі мають швидкість більше 150 м/с, а таких немало. Але це вже значне покращення в порівнянні з законопроєктом № 4335, де пропонується обмеження 100 м/с.
Втім, як прокоментував KV Георгій Учайкін, ці моменти можна буде виправити між першим та другим читаннями, якщо страйкбольна спільнота активно долучиться до обговорення.
Автори пропонують дозволяти придбання довгоствольної нарізної і комбінованої вогнепальної зброї з 25 років, так само як і в законопроєкті №4335.
Згідно з законопроєктом, отримати посвідчення власника зброї можуть особи, котрі останній рік не притягувалися до адмінвідповідальності за рядом статей. Слід відзначити, що в цьому переліку відсутні ст. 173 (дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян) та ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця), які були в попередньому законопроєкті. Відомо, що саме в цих правопорушеннях працівники МВС часто звинувачують затриманих на акціях протесту, мітингах тощо, і суди нерідко стають на бік поліціянтів.
Є в законопроєкті і досить революційне нововведення. Ним дозволяється спільне володіння та використання вогнепальної зброї, чого немає а ні в законопроєкті №4335, ані в наказі МВС №622, який наразі підмінює закон.
На жаль, авторський колектив не запропонував безстроковість посвідчення власника зброї. Його пропонують видавати на 5 років (як і в законопроєкті №4335), в той час як зараз зброю треба перереєструвати кожні три роки.
“Це також пошук компромісу. Нічого страшного, якщо раз на кілька років прийдеться підтверджувати посвідчення. З досвіду США ми зробили висновки, що є люди, які купують зброю, і роками не стріляють, а потім їх кулі летять куди завгодно” – зазначив Георгій Учайкін.
На відміну від короткоствольної нарізної зброї, або зброї менш летальної дії, під час введення воєнного стану на території, де його впроваджено, забороняється носіння за межами місця постійного зберігання довгоствольної нарізної, короткоствольної або комбінованої зброї.
Корупційні ризики та їх мінімізація
Законопроєктом передбачається, що держателем реєстру зброї є Міністерство юстиції, а не МВС. Таким чином, судячи з усього, автори хочуть мінімізувати корупційні ризики. Нагадаємо, що законопроєкт №4335 пропонує визначити держателем реєстру саме МВС.
Також до мінімізації таких ризиків має призвезти запропонований порядок перевірки дотримання умов зберігання зброї та боєприпасів. В проєкті закону вказано, що така перевірка (не частіше, ніж раз на три роки) здійснюються поліцейськими за попереднім узгодженням із власником зброї або на вимогу власника зброї чи особи, яка спільно володіє зброєю. Вона проводиться в присутності щонайменше двох осіб, які не є співробітниками Нацполіції, а протокол перевірки умов зберігання складається на вимогу власника зброї, а у разі виявлення порушень – незалежно від згоди власника зброї.
Законопроєкт, крім того, покликаний навести лад з нагородною зброєю. Саме її фахівці називають одним із головних джерел корупції в МВС. В законопроєкті зазначено, що особа може бути нагороджена зброєю тільки один раз. Відомчою заохочувальною відзнакою “Вогнепальна зброя” може бути нагороджена тільки особа, котра проходить службу в відповідному відомстві.
Навчання власників зброї
Законопроєкт пропонує ґрунтовний підхід до навчання власників зброї. В ньому зазначено, що “під час складання іспитів обов’язково використовуються технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації процесу складення іспиту). Порядок використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото- та відеотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступу до неї затверджується Кабінетом Міністрів України”.
Курси складатимуться з теоретичної частини (основи законодавства, техніка безпеки, матеріальна технічна частина зброї) та практичної.
Екзамен після курсів прийматимуть представники Нацполіції та організації, де проводяться курси.
Окремо зазначається, що бажаючі отримати короткоствольну нарізну зброю, або зброю менш летальної дії мають виконати вправи зі стрільби та нормативи з вогневої підготовки, подібні до встановлених для працівників патрульної поліції.
В законопроєкті не вказано, хто буде встановлювати ці нормативи, що означає “подібні”, і так далі. В будь-якому випадку, прив’язувати нормативи з вогневої підготовки для цивільних до нормативів для патрульної поліції виглядає дивним. Постає питання, чи не занадто це – вимагати від пересічного власника зброї вмінь, “подібних” до вмінь професійного правоохоронця та стрільця?
“Ми хочемо провести паралель з поліцейськими, які мають близько 36 годин навчання володіння зброєю, з яких чи не дві третини – теоретичні. Ми хочемо прив’язатись до певних нормативів, щоб показати, що звичайні громадяни володіють зброєю не гірше, ніж поліцейські. Як людина, котра зі зброєю, хай навіть не короткоствольною, тренується регулярно, запевняю, що громадяни поводяться зі зброєю краще та впевненіше, ніж звичайні поліціянти, крім бійців “КОРДу” чи “Альфи”. Зрештою, ми всі зацікавлені, щоб люди вміли поводитись зі зброєю. Ми маємо так продумати систему навчання володіння зброєю, щоб вона випускала якісно підготовленого власника зброї”, – уточнив голова наглядової ради УАВЗ.
Вказано, що інформація про проходження особою курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування, а також результат складання іспиту вносяться до Реєстру.
Викликає питання положення про те, що для продовження категорії зброї С (короткоствольної нарізної та менш летальної дії) надається довідка про проходження кваліфікаційного практичного заліку. Цей залік має проводитись за програмою практичної частини іспиту до курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування.
“Ми пропонуємо, щоб людина в тирі показала, що здатна влучити в мішень, і не розмахує пістолетом. Це відбуватиметься без участі поліції, тому про корупцію мова не йде. По суті, це просто вартість набоїв у тирі”, – запевнив пан Учайкін.
Тобто, кожні п’ять років власник такої зброї має перескладати залік. Це, в свою чергу, потребуватиме зайвих витрат часу та коштів.
Самозахист
Законопроєкт визначає, що особа, яка правомірно застосувала цивільну зброю, не підлягає адміністративній чи кримінальній відповідальності та не зобов’язана відшкодовувати шкоду (моральну та/або матеріальну), завдану внаслідок застосування нею зброї.
При цьому відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок правомірного застосування зброї, має особа, яка вчинила протиправні дії, що призвели до застосування зброї.
Вільні від зброї зони
У разі прийняття законопроєкту в запропонованій редакції, в Україні можуть з’явитись зони, вільні від зброї. Вони діятимуть у приміщеннях та на території державних, комунальних підприємств, установ та організацій, що визначені Кабміном. Також Кабмін встановлює вимоги щодо створення та обладнання зон, вільних від зброї.
Також власник може надавати такий статус будівлям, приміщенням, спорудам та територіям недержавної форми власності.
При цьому всі місця входу до таких зон, та/або межі її території повинні бути позначені відповідними інформаційними знаками, розташованими на видному місці.
Важливо, що зона, вільна від зброї, повинна бути забезпечена озброєною охороною та охоронюваним місцем для тимчасового зберігання зброї.
При цьому, якщо у зоні, вільній від зброї, немає озброєної охорони (та/або якщо немає охоронюваного місця для тимчасового зберігання зброї відвідувачів або працівників), цей статус не діє, незважаючи на будь-які позначення чи рішення органів влади чи власника.
Нагадаємо, на думку багатьох представників зброярської спільноти, проєкт закону №4335, котрий схвалив комітет ВР з питань правоохоронної діяльності, є неприйнятним. Зокрема, через те, що він містить антиконституційні, дискримінаційні та корупційні норми. Також він гарантує безпеку злочинцям, оскільки повністю позбавляє українців реалізації права на збройний самозахист шляхом суворої заборони на носіння короткоствольної зброї.
Читайте: Законопроєкт про зброю від комітета Монастирського: як звести нанівець необхідну ініціативу
Фото: Scott Olson/Getty Images
