Київрада затвердила Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району, яка була розроблена німецькою урядовою компанією “GIZ” та, схоже, була готова до затвердження ще три роки тому. Таким чином, столична міськрада надала столичній міськдержадміністрації та Подільській РДА рекомендації (Концепція не обов’язкова для виконання), як покращувати різні сфери життєдіяльності району – житлову політику, соціальну інфраструктуру, навколишнє середовище тощо. Один з головних напрямків рекомендацій – зміна підходів до містобудівної діяльності, у тому числі, щодо актуалізації діючого або затвердження нового Генерального плану Києва. Саме це і є найважливішим фактором, який ставить під сумнів реальність реалізації Концепції. Адже ні для кого не є секретом, що Генплан ніколи не був для міських чиновників “авторитетним документом” і що керівництво столиці добре може лише підігрувати комерційним інтересам забудовників – паталогічно не здатне на конструктив у сфері містобудування.
Як стало відомо KВ, 10 листопада 2022 року столична міськрада затвердила “Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району Києва”.
За погодження відповідного проєкта рішення №08/231-3765/ПР від 19 жовтня 2021 року в сесійній залі проголосували 68 депутатів. Суб’єктами подачі цього документу виступила група із 7 депутатів Київради — представників фракцій “УДАР” і “Європейська солідарність”.
Під час пленарного засідання проголосувати за цей проєкт рішення закликали двоє з суб’єктів його подачі — депутати Вадим Сторожук (фракція “Європейська солідарність”) та Валентин Мондриївський (фракція “УДАР”, також є заступником голови столичної міськдержадміністрації).
При цьому, згадані депутати звернули увагу на те, що Київська міськдержадміністрація (КМДА) при реалізації цього рішення має актуалізувати окремі його положення з огляду на ті реалії сьогодення, які не були передбачені Концепцією при її при підготовці. Зокрема, мова йде про необхідність врахування безпекових вимог у закладах освіти з огляду на загрозу ракетних обстрілів. У відповідь на це секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив, що він подав до цього проєкту рішення свої пропозиції, які, серед іншого, передбачають надання відповідних доручень чиновникам. В результаті документ було проголосовано з урахуванням правок секретаря столичної міськради.
Як повідомляється в проєкті рішення, над Концепцією інтегрованого розвитку Подільського району працювали 12 експертів німецької урядової компанії “Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit” (GIZ) GmbH” на чолі з німецьким ментором-містопланувальником Катаріною Георге, а також КМДА, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація (РДА) тощо. Розробку цього документу профінансував німецький уряд.
Концепція інтегрованого розвитку Подільського району була підготовлена на виконання Протоколу про співробітництво в рамках реалізації проєкту “Інтегрований розвиток міст в Україні”, який було підписано між КМДА та “GIZ” 28 червня 2018 року. Її презентація відбулася ще восени 2019 року. “Найближчим часом я винесу на затвердження Київради всі наші напрацювання”, – пообіцяв тоді Віталій Кличко. Чому для цього знадобилося аж три роки – велике питання. Мабуть, ніхто не поспішав, бо спершу представники міської влади хотіли гарно попіаритись на цій темі.
Серед тих, хто піарився найактивніше, був й згаданий вище Валентин Мондриївський, який за розподілом обов’язків серед заступників голови КМДА контролює діяльність Подільської РДА. Він активно роздавав інтерв’ю на цю тему. Зокрема, пояснював, що Подільський район було обрано не просто так, а тому, що Поділ є “найстарішою частиною Києва”, і керівництво столиці “зацікавлене в першу чергу розвивати ту історію, культурну спадщину і ту частину міста, яка може бути привабливою і для киян, і для туристів”.
Про що документ
Значна частина Концепції стосується “реформування” та регулювання процесів будівництва у столиці житла. Це цілком логічно, адже більшість проблем міста витікають саме з хаотичної та незаконної забудови.
Так, у Концепції вказано, що містобудівна документація Києва, цитуємо, “має певні проблеми”. Зокрема, зазначається, що чинний Генплан столиці, затверджений в 2002 році, не є актуальним (при цьому, це чинний документ.- KВ), а новий Генплан розробляється вже близько 15 років і досі не затверджений. Це, мовляв, “спричиняє складнощі на всіх етапах містобудівного процесу: при землевідведенні, наданні вихідних даних на проєктування, проєктуванні та будівництві”. У свою чергу, ДПТ, які відображають запит девелоперів та розробляються їхнім коштом, часто суперечать рішенням Генплану (міськрада просто не повинна цього допускати.- КВ) в частині зміни функціонального призначення територій – промислові зони перетворюються в житлові. Все це та інші фактори, за даними розробників Концепції, призводить до протестних настроїв мешканців Києва та конфліктних ситуацій.
У зв’язку з вищенаведеним у “GIZ” запропонували столичній владі низку кроків для вирішення вказаних проблем.
Зокрема, експерти рекомендують провести перегляд складу та змісту “містобудівної документації на місцевому рівні з метою зменшення її деталізації”, ввести поняття “щільність населення” (замість “щільність забудови”) тощо. Також у Концепції зазначається, що столичні Детальні плани територій (ДПТ) мають конкретизувати чинний Генплан, принципово не змінюючи функцію, для чого “необхідне внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Також у “GIZ” вважають, що столична влада має у містобудівній документації передбачати “багатофункціональні утворення, надаючи перевагу змішаним функціям на противагу одній функції на території міста”. Серед іншого, розробники Концепції вважають за необхідне оновити чинний Генплан Києва з метою його актуалізації або прийняти проєкт нового Генплану після його професійного аудиту та якісного громадського обговорення”.
При цьому “GIZ” надала низку більш конкретних рекомендацій стосовно житлової політики та нового житлового будівництва в Подільському районі. Зокрема, розробники Концепції вважають, що будівництво нового житла не повинно перевищувати попит з демографічних прогнозів; що будівництво повинне проводитися шляхом освоєння малих площ за результатами архітектурних конкурсів з регулюванням дизайн-кодів, максимальної висоти та щільності забудови; що існуючий житловий фонд потрібно “підтримувати” шляхом впровадження програм модернізації; що комунальні земельні ділянки повинні передаватися тим забудовникам, які пропонують найкращу концепцію забудови (“хороша концепція” передбачає будівництво також соціального житла, дитячих садків, публічних зелених зон тощо) та ін.
Також Концепцією передбачені шляхи вирішення проблем із дошкільною та загальною середньою освітою. Фахівці “GIZ” назвали однією з головних загроз для цієї сфери брак місць у відповідних навчальних закладах через новобудови. Причина цього, на думку експертів, це – відсутність координації між районним управлінням освіти та забудовниками. Задля уникнення цих проблем у “GIZ” пропонують, зокрема, покращити комунікацію та координацію між девелоперами та керівництвом освіти, щоб забезпечити житлові будинки дошкільними та середніми навчальними закладами; розробити план розвитку мережі навчальних закладів у районі на середньостроковий період з урахуванням демографічного прогнозу та планів житловох забудови тощо.
Крім того, Концепцією передбачено виконання заходів з “покращення” технічної інфраструктури Подільського району, серед яких – капітальний ремонт теплових мереж на Виноградарі, будівництво дублюючих мереж електро- і теплопостачання для безперервної роботи навіть під час ремонтів, облаштування Wi-Fi-доступу до Інтернету в “гарячих точках” тощо. Також у документі запропоновано облаштувати на території району існуючі та перспективні транспортно-пересадкові вузли у комплекси для зручного здійснення пересадок (наприклад, шляхом переміщення зупинок громадського транспорту ближче до станцій метро), удосконалити механізми залучення інвесторів до реставраційних робіт об’єктів культурної спадщини, сформувати підприємницьку еко-систему (у тому числі шляхом залучення венчурних інвесторів) тощо.
Також розробники Концепції пропонують столичній владі розглянути окремі ініціативи громади. Серед таких – музеїфікація Куренівського аеродрому, створення музею старовинних та діючих річок Подолу, запровадження екскурсій по трамвайному депо, а також коригування меж Подільського району із включенням до нього гори Щекавиця (входить до сусіднього Шевченківського району).
Серед іншого, у Концепції є розділ, у якому запропоновані принципи “реструктуризації району”. За даними розробників цього документу, сучасна система адміністрування Подільським районом, як і інших районів Києва, є недосконалою, що пов’язано з централізацією влади на рівні Президента і КМДА, починаючи з 2010 року при скасуванні районних в місті Києві рад. У зв’язку з цим розробники Концепції пропонують відродити райради, що, зокрема, дозволить мешканцям району брати участь в його управлінні повноцінно, допоможе усунути дублювання функцій КМДА і РДА тощо.
Як це збираються реалізовувати
У пояснювальній записці до документу сказано, що КМДА і Подільська РДА мають враховувати рішення цієї Концепції “при реалізації програм і проєктів у Подільському районі”, завдяки чому на його території мають бути впроваджені “інноваційні методи та інструменти сталого інтегрованого розвитку”. При цьому, в затвердженому проєкті рішення уточнюється, що положення вказаної Концепції мають рекомендаційний характер та “не є комплексним планом просторового розвитку території у розумінні вимог Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
У Концепції зазначено, що передбачені нею проєкти повинні бути відображені в цільових міських програмах і Програмі економічного та соціального розвитку Києва (ПЕСР), а її реалізація передбачається за рахунок коштів міського та державного бюджетів, а також коштів інвесторів. Також “GIZ” рекомендує столичній владі створити спеціальну структуру “Агенцію регіонального розвитку”, на яку буде покладена задача із залучення державних коштів для реалізації великих інфраструктурних проєктів (у тому числі – в рамках співпраці з Державним фондом регіонального розвитку).
Також уточнюється, що ті заходи, які не можуть бути включені до ПЕСР, мають бути враховані при розробці та коригуванні містобудівної документації, яка повинна стати “основою для подальших проєктних рішень у Подільському районі”.
“На відміну від політики регіонального розвитку, над якою роками інтенсивно працювало Міністерство розвитку громад і територій України, національна політика міського розвитку в Україні досі знаходиться на початковій стадії. Зараз це контролюється виключно формальною національною регульованою системою планування, яка вимагає, щоб кожне місто розвивалося за генеральним планом, затвердженим Міністерством розвитку громад та територій (уточнення від KВ – Генплани остаточно затверджуються місцевими радами). Сучасні інструменти планування, які охоплюють стратегії структурного, транспортного, економічного, екологічного чи соціального розвитку міст, а також національні програми розвитку міста, ще не були запроваджені”, – повідомляється в Концепції.
Чому реалізація цієї Концепції є нереальною
Як неодноразово повідомляла KВ, столиця дійсно переживає великі проблеми з реалізацією містобудівної документації – Генплану і низки ДПТ. Але головною причиною цього є саме порушення з боку Київради і КМДА, про що у “GIZ” тактовно промовчали. Відповідно, наразі є обґрунтоване припущення, що ніякі Концепції, тим паче такі, що мають виключно “рекомендаційний характер”, не змусять керівництво Києва змінити свої підходи до управління містом, адже столичні чиновники просто не здатні на такий конструктив.
Так, міська влада відверто ігнорує норми законодавства при розробці та затвердженні ДПТ. Згідно з “буквою закону”, детальні плани повинні лише уточнювати окремі положення діючого Генплану столиці, але на практиці часто усе інакше – такі документи суперечать йому ледве не кожною своєю буквою і цифрою. Нерідко ДПТ фактично легалізовують будівництво багатоповерхівок на промислових та інших “нежитлових” територіях, із порушенням вимог щодо висотності будівель, щільності забудови, кількості навчальних закладів та лікарень тощо.
Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва
Позиція мешканців столиці, навіть коли вони виступають проти погодження відверто сумнівних ДПТ, при цьому майже не враховується – столична влада нерідко порушує вимоги щодо процедури громадських обговорень перед затвердженням Київрадою таких документів. Головною причиною усього цього є корупційні мотиви чиновників КМДА і депутатів Київради – вони отримують хабарі від забудовників, які найчастіше виступають замовниками розробки ДПТ. Ці та інші порушення, до речі, вже фіксувалися і правоохоронними органами, і в рамках судових проваджень щодо скасування ДПТ.
Читайте: МУО за хабарі: Нацполіція розслідує “схеми Комарницького-Свистунова”
Наслідком такого управлінського хаосу, зокрема, є дефіцит місць у дитячих садках і школах, про який згадували у “GIZ”. Адже столичні забудовники при реалізації ДПТ отримують “карт-бланш” на зведення своїх багатоповерхових “мурашників”, а столична влада з різних причин не встигає доводити кількість місць у навчальних закладах до реальних потреб.
При цьому головна проблема Генплану Києва, найімовірніше, полягає не в тому, що він застарілий, як вважають у “GIZ”, а в тому, що столична влада не враховувала і не враховує його нормативи при управлінні містом. Цим документом, який було затверджено ще в 2002 році, було окреслено, як повинна розвиватися столиця у найближчі десятиліття – у ньому йшла мова не лише про те, де у Києві можливо будувати житлові багатоповерхівки, а і про те, якою повинна бути уся столична інфраструктура, щоб її “усім вистачило” і щоб вона задовольняла всі потреби громади. Але те, що було заплановано, дуже відрізняється від того, що було зроблено.
Наприклад, Генпланом було передбачено, що до кінця 2020 року загальна довжина ліній столичного метрополітена повинна складати 112,7 км і що можливість скористатися послугами “підземки”, серед іншого, повинна бути у мешканців житлового масиву Виноградар, який входить до згаданого вище Подільського району. Ці вимоги розраховувалися виходячи з реалій того часу та прогнозів щодо того, яким буде місто через двадцять років. Але натомість довжина усіх гілок “підземки” у Києві станом на 2022 рік дорівнює всього 67,7 км, а метро на Виноградар ще досі будується – при цьому, на фоні регулярних корупційних скандалів. Наслідком такої бездіяльності влади є більшість проблем із транспортною інфраструктурою Подільського району, на які звернули увагу в “GIZ”. Серед таких, до речі, і завантаженість доріг автомобільним транспортом, адже мешканці Виноградаря фактично вимушені ним користуватися, щоб дістатися до центру міста.
Читайте: Генплан VS новый Генплан: как в Киеве развивают метрополитен
Затвердження нового Генплану, який ще досі розробляє КО “Інститут Генерального плану Києва”, навряд чи допоможе вирішити хоча б якісь столичні проблеми – зважаючи на те, як виконувалися “постулати” діючого головного містобудівного документу столиці. Фахівці з містобудування та громадські активісти вже неодноразово висловлювали думку про те, що новий Генплан насправді покликаний легалізувати усі сумнівні ДПТ, усі незаконні забудови та усі порушення столичної влади, які були допущені протягом останніх двох десятиріч при реалізації діючого Генплану. Тобто – мова йде про те, що чиновникам треба офіційно зафіксувати, що, наприклад, офісний центр законно виріс на тому місці, де повинен був бути сквер; що зведена в середині 2000-х років житлова багатоповерхівка дійсно повинна мати 25 поверхів, а не 7 поверхів; що будівництво школи в певному спальному районі, яке було передбачене в 2002 році, насправді ніколи навіть не планувалося тощо.
Читайте: Новый Генплан Киева. Для застройщиков, а не для киевлян
Ще одним важливим фактором є те, що столична влада відверто не справляється із виконанням міських цільових програм, на які в бюджеті Києва закладається багатомільярдне фінансування. Нерідко ступінь реалізації таких програм за результатами конкретного року становить менше половини від запланованої кількості проєктів та передбачених обсягів видатків, а значна частина коштів і зовсім розкрадається керівниками комунальних підприємств, чиновниками та їхніми підрядниками. Тобто реальність в таких випадках далека від того, що обіцяють у КМДА і столичній міськраді. Тому наразі виникає питання, чи спроможне керівництво Києва робити щось інноваційне, адже проблеми є і з більш приземленими речами.
Наприклад, у 2019 році Київрада затвердила Програму розвитку транспортної інфраструктури до 2023 році, назвавши її “революційною”, адже нею було передбачено, що “місто планує жити не якимись короткостроковими завданнями, а матиме стратегію розвитку у цьому напрямку”. Але далі гучних заяв і обіцянок справа не пішла – вже майже три роки КМДА не може реалізувати те, про що оголошувала. Наприклад, як виявилося, міська влада з різних причин банально не здатна закуповувати автобуси і тролейбуси для свого КП “Київпастранс” у необхідній кількості та побудувати деякі трамвайні лінії, які були запроєктовані ще десятиліття тому.
Також столична влада при виконанні міських програм нерідко підміняє поняття. Для прикладу, КМДА в рамках програми екологічного благополуччя фактично сконцентрована на облаштуванні парків, скверів і пляжів, що хоча і є важливим, але не може бути панацеєю від усіх проблем із екологією Києва. А такі важливі проєкти, як будівництво систем аерації на окремих столичних озерах, залишаються нереалізованими.
Читайте: Как подчиненные Кличко в 2020 году делали Киев экологически благополучным
Зазначимо, компанія “GIZ”, яка була заснована в 1975 році, працює в Україні з 1993 року. Вона підтримує український уряд в процесах реформування державного управління, а також у питаннях сталого економічного розвитку, енергоефективності і захисту клімату. Регіональною директоркою “GIZ” в нашій державі є Бернадетта Ной.
Де-факто Подільська РДА наразі не має офіційного керівника. Відповідно до інформації з її сайту сайту, районом фактично керують два заступника голови – Віталій Волошкевич та Микола Дубовик. Попередній голова даної РДА, Віктор Смірнов, помер від коронавіруса в квітні 2021 року.
Фото: колаж КВ
