Зелена урбаністика: як і навіщо створюють сад-город посеред міста

Європу охопив тренд створення міських садів-городів, де мешканці можуть вільно долучатись до вирощування овочів та фруктів й приймати участь у еко-просвітництві. У 2021 році тенденцію підхопили у Львові, де вже понад 3 роки діє міський сад-город “Розсадник”, який став прикладом для ще мінімум двох українських міст.  Столична влада також готова вивчати досвід Львова у створенні подібного простору. КВ дізналась історію створення львівського “Розсаднику”, яку користь він приносить містянам та розпитала столичну владу, наскільки “європейські зелені ініціативи” доступні для киян.

Що таке міський розсадник

Міський розсадник, або міський сад-город – офіційні місця, призначені для для вільного вирощування зелені, овочів і фруктів мешканцями міста. На базі таких просторів зазвичай проводять просвітницькі заходи та тематичні й благодійні майстер-класи.

Міські городи бувають різних розмірів й можуть розташовуватись на подвір’ях багатоквартирних будинків, у парках, скверах та навіть на дахах багатоповерхівок. У європейському Парижі налічується близько ста міських городів – від “камерних” до більш великих, медійних просторів.

Зокрема, один з найбільших таких городів розташовується у 14 окрузі міста, просто поміж житлової забудови. Як пишуть ЗМІ, там містяни можуть вирощувати не тільки огірки і помідори, а й виробляти мед, а згодом й вино.

Наразі такі насадження займають понад 30 гектарів французької столиці. Міська влада веде активну роботу з видачі спеціальних дозволів, а міські городи з’являються й на базі навчальних закладів. Передбачається, що до 2050 року міське городництво та садівництво допоможе домогтися нульових викидів шкідливих речовин в атмосферу. Якщо продукти виробляти прямо в місті, їх не потрібно везти до споживачів, що скорочує наслідки від викидів транспорту. 

Досвід в Україні

Схожий простір є й в Україні – в одному з парків Львова. Там вже понад 3 роки, у парку “Залізна вода”, функціонує зелений простір “Розсадник”. Простір розвивається завдяки співпраці різних зацікавлених сторін – небайдужих мешканців, громадських організацій, локальних фундацій, міждержавних донорів, свідомого бізнесу та за сприяння місцевої влади.

Впродовж останніх 3-х років тут відбулося більше 170 публічних заходів, серед яких толоки, воркшопи, терапевтичні заняття, спортивні майстер-класи, музичні та літературні вечори. “Розсадник” містить 20 грядок для вирощування городини та декоративних рослин й плодово-ягідний сад. 

КВ поспілкувалась із координаторкою простору міського садівництва та городництва “Розсадник” Анжелікою Зозулею, яка розповіла про шлях втілення європейського досвіду в Україні. 

“Ми мали попередній досвід закордонних подорожей, вивчали також досвід іноземних колег, які працювали з цією темою, і от, власне, надумали, що ми саме хочемо створити міський сад-город. І в 2021 році перше, що ми зробили, – напрацювали концепцію, як би це могло виглядати, і пішли до управління екології Львівської міської ради, до нашого стратегічного партнера, щоб вони допомогли нам визначитися із безпосередньо земельною ділянкою, тобто з територією, де можна було б займатися таким простором легально і на постійній основі. Із 2021 року між нашими громадськими організаціями, управлінням екології, а також балансоутримувачем території, на якій ми зараз розвиваємо простір розсадник, є укладений меморандум, на підставі якого ми здійснюємо власну діяльність. Я не можу сказати, що розсадник у Львові створився швидко”, – розповіла Зозуля.

Наразі триває вже 4-й сезон у житті львівського “Розсадника”. Координаторка розповіла, що саме після початку повномашстабного вторгнення простір набув додаткового сенсу, адже взаємодія з природою має терапевтичний ефект, так необхідний під час різкого стресу. 

“Станом на сьогодні, у нас триває вже четвертий сезон взаємодії, спільнотворення у просторі. І кожен з цих сезонів був по-своєму особливим. Перший сезон ми присвятили розчищенню території, адже ділянкою довго ніхто не опікувався. Другий сезон припав на початок повномасштабного вторгнення і було дуже багато причин для того, щоб все пішло не за планом, щоб не втілилися наші попередні думки і міркування з приводу того, як розвиватиметься цей простір. Але 2022 рік таки став для нас важливим запуском. Ми змогли запустити більшу частину садівничої інфраструктури. У нас з’явилися грядки, у нас з’явилися шпалери для вирощування рослин. І найголовніше те, що попри повномасштабне вторгнення Росії, у людей з’явився запит на долучення до таких ініціатив. З’явилося бажання волонтерити, з’явилося бажання відволікатися, “заземлятися”, взаємодіяти з природою, відчувати залучення, в тому числі і з форматами, пов’язаними із терапевтичним садівництвом і тим, як контакт з природою може позитивно впливати на психоемоційний стан людини”, – додає Анжеліка Зозуля. 

“Розсадник” відвідують різні категорії населення: це й літні люди, й родини, й молодь. Оскільки простір розгортається у міському парку, часто до ініціатив долучається просто пересічні перехожі. З одного боку така відкритість підвищує доступність населення до міського городництва, однак з іншого – може спровокувати випадки вандалізму.

“Портрет відвідувачів і відвідувачок простору змінюється впродовж усіх цих років, коли ми займаємося координацією простору. Тобто, є відвідувачі, які просто приходять в “Розсадник”, тому що простор є відкритим, це частина парку, і це велика частина нашої цільової аудиторії. До нас можна потрапити під час ранкової прогулянки з собакою, або пробіжки, а можна цільово приходити на заходи. Заходи ми анонсуємо в соціальних мережах, в залежності від їх типу, приходить різна аудиторія: якщо це, умовно кажучи, є щось гердонотерапевтичне, або якийсь садівничий майстер-клас, створення насіннєвих кульок, чи чогось такого, то це може бути і старша аудиторія. Ми намагаємося не оминути увагою абсолютно різні соціальні групи, в тому числі вразливі групи населення. Це для нас є важливим. В нашій команді станом на зараз близько 10 волонтерів й волонтерок. Це ті люди, які приходили і долучалися частіше до заходів і зрештою стали “кістяком”, постійною командою, яка опікується грядками у межах простору, яка допомагає з тим, щоб підтримувати простір в належному вигляді. Одна зі специфік простору – тут ніхто не працює. Немає адміністрації, людини, яка б отримувала за це кошти, приходила сюди як на роботу і була з 9:00 до 18:00 доступна в межах “Розсадника”. Тобто, простір живе своїм життям, і це свого роду теж соціальний експеримент, за яким нам подобається спостерігати. Звісно, можна говорити про низку складнощів і викликів, які це обумовлює. Наприклад, той самий вандалізм, коли щось цілеспрямовано ламають або крадіжки врожаю, який вирощуються спільно, але збирається окремими відвідувачами, які в принципі не долучаються до доглядових робіт. Зазначимо, що наша головна мета це не продовольча безпека, ми не ставимо собі ціль виростити 100 кг огірків. Наша мета – це в першу чергу гуртування спільноти. У нас в команді є ВПО, які знайшли для себе нову спільноту після складного переїзду до Львова, пов’язаного із повномасштабною війною”, – додає Зозуля. 

Вирощений врожай, зазвичай, розділяють між волонтерами. Однак, іноді, городину передають й для інших благодійних ініціатив, зокрема, у 2022 році врожай передавали бістро ресторатора Євгена Клопотенка, де з овочів, вирощених у “Розсаднику” готували страви для соціального меню.  

Досвід в інших містах

Після успішного запуску львівського “Розсадника”, подібні ініціативи почали виникати й в інших українських містах, особливо, після початку повномасштабного вторгнення. Координаторка “Розсадника” Анжеліка Зозуля розповідає, що у 2022 році стався справжній “садівничій бум”. 

“До нас пишуть у соціальні мережі, приходять на освітні програми люди, які зацікавлені у створенні подібного простору у своєму місті. У 2022 році, коли розпочалась повномасштабна війна, відбувся “садівничий бум”, адже одночасно після нас міські городи засновувалися в Луцьку та Полтаві. Ми теж інколи зустрічаємося з людьми, які започатковували ці ініціативи, маємо можливість обмінюватися досвідом, і розуміємо, наскільки складно насправді адмініструвати такий простір. І, власне, сталість у адмініструванні, в нашому випадку, забезпечується суто за рахунок того, що є громадські організації, які працюють на постійній основі. Ми, наприклад, мережуємося з організацією, яка працює в Відні, “Garden Polilog”. У них тільки в одному місті Відень працює близько 200 таких садів-городів. Але в цьому велика заслуга Віденської міської ради, яка видає невеликі гранти на закупівлю інструментів, яка має чітко узгоджену політику того, хто може, або хто не може займати вільну земельну ділянку і займатися загалом цим городництвом. Я чула про те, що у Луцьку, наприклад, було рішення міської ради, яке забороняє загалом займатися вирощуванням городини в міських умовах. І для нас це є трохи дико і трохи дивно, тому що в той час, коли в світі поширюються думки про те, що дедалі більше людей буде проживати в міській зоні, потрібно розвивати міське фермерство, потрібно вирощувати городину там, де для цього є умови”, – підкреслює Зозуля. 

Справи у столиці

На прикладах міських городів з інших регіонів України та країн Європи, можна визначити, що подібні зелені простори не тільки мають користь з екологічної точки зору, а й можуть ставати центрами соціального тяжіння й просвітництва. Однак, їх  створення майже неможливе без підтримки місцевої влади та комунальників. КВ звернулась до тих, хто опікується озелененням столиці – КО “Київзеленбуд”, аби дізнатись, наскільки Київ відкритий до таких ініціатив і чи існують подібні офіційні місця у місті. Наразі, в Києві немає подібних “Розсаднику”, або іншим міським городам просторів, однак, комунальники пообіцяли розглянути можливість їх створення.

“На балансових територіях об’єктів благоустрою зеленого господарства районних комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень м. Києва, що входять до складу КО “Київзеленбуд”, відсутні розсадники для вирощування городини, у тому числі доступні для містян. Створення публічних просторів з улаштуванням розсадників для городини не заплановано, однак КО “Київзеленбуд” та підпорядковані комунальні підприємства вивчатимуть досвід їх створення та розглянуть можливість їх влаштування на своїх балансових територіях. Разом з тим, КО “Київзеленбуд” підтримує запити мешканців щодо озеленення парків, скверів та бульварів столиці та надає фахову допомогу у висадці узгодженого посадкового матеріалу (дерев, кущів) на балансових об’єктах благоустрою зеленого господарства підпорядкованих комунальних підприємств”, – прокоментував гендиректор КО “Київзеленбуд” Юрій Бахмат.

Як раніше писала КВ, тимчасова контрольна комісія (ТКК) Київради, яка вивчає питання створення в межах столиці об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), встановила низку проблем, які заважають досягненню очікуваного результату і в перспективі можуть призвести до скасування відповідних рішень Київради. Зокрема, йдеться про те, що протягом останніх років ініціаторами оголошення окремих територій об’єктами ПЗФ виступали депутати міськради, тоді як такі функції “по закону” має виконувати виключно профільний департамент КМДА. Крім того, у ТКК фактично підтвердили, що охорона таких зелених зон відбувається лише “на папері” – зазвичай у КМДА не затверджують положення про ці об’єкти та ніяк не реагують на відсутність оформлених охоронних зобов’язань. За пропозицією ТКК депутатський корпус затвердив новий алгоритм підготовки проєктів рішень щодо створення охоронюваних зон, але і до нього народні обранці мають низку запитань. Зокрема, багато хто не згоден з тим, що депутати повністю втрачають відповідну ініціативу. Також існує занепокоєння, що посадовці екологічного департаменту КМДА, в руках яких вирішили сконцентрувати усі повноваження по створенню ПЗФ, зможуть легко заблокувати процес в інтересах забудовників.

Читайте: “Природно-заповідний хаос”: у Київраді домовилися охороняти зелені зони за новими правилами

Фото: колаж КВ

Анастасія Олійник