Розгляд справи колишнього “слуги народу” з Київради Владислава Трубіцина, котрого САП та НАБУ обвинувачують у хабарництві, триває у Вищому антикорупційному суді. Що відбувається за дверима ВАКСу, де зараз Трубіцин, куди поділася його застава, та чи був обвинувачений знайомий з агентом, який його здав, KВ розпитала держадвоката ексобранця Катерину Піроцьку.
KВ: На якому етапі зараз перебуває розгляд справи Владислава Трубіцина?
Катерина Піроцька: З моменту мого вступу в справу пройшло 10-12 судових засідань. Приблизно 3 засідання тому ми перейшли до дослідження доказів. Засідання розплановані до кінця 2024 року, є графік, але справа може розглядатись ще доволі довго. Зараз сторона обвинувачення надає свої докази. Після цього докази буде надавати сторона захисту.
KВ: Вам відомо, де саме зараз перебуває ексдепутат?
Катерина Піроцька: Орган обвинувачення надавав інформацію, що можливе місце перебування Трубіцина – Ізраїль. Ми не знаємо подробиць його виїзду, адже в листі від ГУР не містилось ніяких деталей. На підставі якого документу він може перебувати в Ізраїлі нам також не відомо.
KВ: Трубіцин оголошений у міжнародний розшук. Його можуть екстрадиювати до України?
Катерина Піроцька: Ми говоримо про червону картку “Інтерполу”. Цей процес ініціюють так: на національному рівні ухвалюється рішення про обрання запобіжного заходу та оголошення особи в розшук. Щоб реалізувати це рішення, треба направити запит в Національне центральне бюро задля отримання співробітництва з Генеральним секретаріатом Інтерполу. Далі запит розглядається “Інтерполом”, перевіряється на відповідність статуту і відсутність порушення прав людини. Якщо перевірка пройдена – публікується картка, вона може бути різних кольорів, у випадку з розшуком обвинуваченого в кримінальному провадженні – картка червона. До речі, на сьогоднішній день, ми не бачимо опублікованої червоної картки щодо Трубіцина, у відкритих джерелах такої інформації немає.
Отже, публікація червоної картки “Інтерполом” означає, що особа може бути затримана і передана для подальшої екстрадиції в будь-якій країні, яка є членом “Інтерполу”. Зазвичай, це стається під час спроби перетину кордону, або скоєння адміністративних правопорушень. Однак, перед екстрадицією обов’язковим етапом є екстрадиційна перевірка. Це перевірка на наявність обставин, що виключають можливість екстрадиції, вона може тривати до півроку. Такою обставиною, до речі, є надання прихистку в іншій країні – політичного, або у зв’язку з війною. Це також виключає можливість екстрадиції.
KВ: За Трубіцина внесли чималу заставу. Хто її вніс та чому ви оскаржуєте її стягнення на користь держави після втечі ексдепутата?
Катерина Піроцька: З безпекових міркувань я не буду називати прізвище. Заставу стягнули на користь держави і дану ухвалу я оскаржувала в апеляційному порядку. Нажаль апеляційний суд залишив скаргу без задоволення. Вважаю, що стягнення застави відбулося з порушеннями. Про судове засідання, на якому розглядалося це питання, не було повідомлено у встановленому порядку заставодавця і це нонсенс, оскільки це безпосередньо впливає на його майнові права. По-друге, строк дії обов’язків визначених при внесенні застави сплив ще до виїзду Трубіцина. Такий строк був встановлений судом до квітня 2022 року і прокурором не було заявлено клопотання про продовження строків, не дивлячись на те що він мав таке право. Обвинувачений виїхав вже у 2023 році. Також раніше Владислав Трубіцин просив скоротити суму застави, а різницю перерахувати на ЗСУ і його прохання задовольнили. Так, на користь військових було переведено близько 3 мільйонів гривень.
KВ: Яка позиція захисту щодо доказів сторони обвинувачення?
Катерина Піроцька: Зараз сторона обвинувачення надає суду докази винуватості осіб, що фігурують в справі. Повна картина лінії обвинувачення буде зрозуміла після надання прокурором всіх доказів обвинувачення, які він планує надати.
Щодо матеріалів НСРД (негласних слідчих (розшукових) дій), які долучаються стороною обвинувачення зараз – сторона захисту вважає їх недопустимими доказами, про що ми постійно наголошуємо в судових засіданнях.
Зібрані ці матеріали були шляхом залучення агента до конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами. Під час зустрічей з фігурантами справи залучений агент проводив постійну аудіо- та відеозйомку усіх розмов.
При цьому, відповідно до матеріалів, під час зустрічей агент здійснював провокації, проявляв наполегливість, навіть приносив алкогольні напої та пропонував їх учасникам зустрічей, в тому числі Трубіцину. При перегляді матеріалів НСРД, складається враження, що агент намагався витягнути з учасників зустрічей бодай якусь фразу, за яку можна зачепитися.
Наразі більшість розмов, що є матеріалами НСРД і які ми слухаємо в залі судового засідання, ведуться фігурантами справи про оренду точок мобільної пересувної торгівлі, обладнання їх усім необхідним, підключення до комунікацій та подальшу сдачу в суборенду. При цьому отримання права оренди таких точок здійснювалось на відкритому аукціоні, відповідно до вимог законодавства. Кожен бажаючий може зареєструватися, подати пакет документів та стати орендарем таких пересувних точок, в тому числі з подальшим правом здачі їх в суборенду.
Цікаво що матеріали оперативно-розшукової справи, в рамках якої здійснювалися НСРД, називаються “Надія” – судячи з усього, надія правоохоронців все ж таки знайти складову неправомірної вигоди, яка так і не виправдалася.
KВ: Скільки часу йшла розробка?
Катерина Піроцька: Близько року. Ви можете себе уявити, скільки разів за рік люди могли зустрітись. І кожна розмова тривала по кілька годин. В НСРД зафіксовані зустрічі не тільки з Трубіциним, це менша частина. Дуже багато відео, де фігурують інші обвинувачені і обговорюють бізнес по здачі в суборенду пересувних точок торгівлі.
KВ: Яку вигоду з конфіденційного співробітництва мав “агент”?
Катерина Піроцька: На момент початку конфіденційного співробітництва щодо агента була заведена кримінальна справа по тій же статті – одержання неправомірної вигоди. Раніше агент займав позицію керівника Служби автомобільних доріг однієї з областей України. Отак особа, яка сама перебуває під слідством, стає “агентом”.
Врешті-решт, конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами дало йому можливість уникнути реального покарання яке йому загрожувало, а це до 10 років позбавлення волі та відбутися 3 роками умовного покарання. Коли почалась розробка Владислава Трубіцина та інших фігурантів, справа “агента” зависла. Одразу після закінчення конфіденційного співробітництва з ним уклали угоду. Думаю, навіть цей факт може наштовхнути уважного читача на визначення цілей і мотивацій агента, які перед ним ставилися.
KВ: Які стосунки цей “агент” мав з самим Трубіциним? Це була особа з його близького оточення?
Катерина Піроцька: З матеріалів справи можна зрозуміти, що вони знайомі. Агент не мав з Трубіциним службового зв’язку, але мав неабиякий інтерес до оренди точок мобільної пересувної торгівлі. Він часто питав фігурантів справи про неофіційні платежі, пропонував залучити “зручних” осіб, багато перепитував щодо документів і кожного разу отримував відповіді робити “по закону”, йти на тендер, приймати участь в торгах і так далі. Тоді це могло здаватись просто питаннями від людини, яка не знає, як правильно робити ті, чи інші речі.
KВ: Чи присутній “агент” наразі на судових засіданнях?
Катерина Піроцька: Ні, наразі він не присутній. Не знаємо, чи буде він викликатись стороною обвинувачення, але стороною захисту планується його викликати і поставити декілька питань.
KВ: Як наразі суд та власне ви комунікуєте з самим Владиславом Трубіциним?
Катерина Піроцька: Наразі комунікації з Владиславом Трубіциним у суду і у мене немає. Через здійснення стосовно нього спеціального судового провадження справа розглядається без його участі, тож він обмежений в праві приймати участь у судових засіданнях. Однак, рішення про здійснення спеціального судового провадження, на думку захисту, також відбулося з певними порушеннями. Наприклад суд мав з’ясувати реальну причину виїзду та зробити певний перелік дій, якими він знехтував. Загалом, за відсутності рішення про спеціальне судове провадження, особи, які перебувають за кордоном, можуть приймати участь у судовому розгляді – за допомогою відеоконференц-зв’язку.
Коли приймалось рішення стосовно спеціального судового провадження, була інформація, що він виїхав, лист від ГУР, і суд на цій підставі дійшов висновку, що особа переховується. Суд не врахував, що триває військовий стан в країні, що могли існувати якісь безпекові загрози для життя Трубіцина, особливо враховуючи наявність кримінального провадження та публічного резонансу навколо нього. Суд не намагався це врахувати, позбавивши його права на участь у судовому розгляді. На сьогоднішній день не можна однозначно сказати, чи реалізував би він це право, але тут постає питання обмеження прав.
KВ: Чи можливе повернення Трубіцина, поки йде суд?
Катерина Піроцька: На це питання я не можу відповісти. По відношенню до Трубіцина обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, невідомо скільки ще справа буде слухатись. При цьому, якщо він не з’явиться, і справа буде і надалі слухатися без його участі – він і далі буде позбавлений можливості приймати участь у засіданні, надавати свої коментарі та пояснення, як це зараз мають можливість робити і роблять інші фігуранти справи.
KВ: Ви адвокат, призначений державою. Як ця справа потрапила саме до вас?
Катерина Піроцька: Коли надходить запит на захист, державний адвокат бачить лише за якою статтею і який орган розглядає справу — жодних прізвищ. Коли я дізналась, що це резонансна справа, перша думка була, що це буде цікаво. Я маю приблизно 8 років юридичного стажу, 1,5 роки з яких я займаюся адвокатською діяльністю.
У ВАКС не дуже добра слава серед адвокатів: мій вступ в справу почався з того, що мені не надали матеріалів справи та можливості для ознайомлення з ними. Я прийшла на засідання, і як новий захисник, мала отримати час на ознайомлення зі справою. Але суд відмовив мені у наданні цього часу і мені довелось апелювати і надавати заперечення під час першого засідання майже на ходу. Із матеріалів я мала лише клопотання прокурора, яке я отримала за день до засідання.
KВ: На який результат ви розраховуєте у судовій справі Трубіцина?
Катерина Піроцька: Виходячи з матеріалів справи, які були відкриті стороні захисту, позиція сторони обвинувачення недоведена належними, допустимими та достатніми доказами, і справа підлягає закриттю з цих підстав, оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тим не менш, зважаючи на випадки порушення національними судами прав обвинувачених, нерідко справи такого масштабу, з великою кількістю обвинувачених та значним обсягом матеріалів, доходять до касаційної інстанції та до ЄСПЛ.
Зараз наша увага сконцентрирована на доказах обвинувачення, які прокурор долучає до справи. Поки що жоден з досліджених в суді доказів обвинувачення не доводить вини фігурантів. Будемо дивитись далі, заперечувати, велика частина доказів в нас вже зібрана і є розуміння, що і коли ми будемо подавати. В нас є свої козирі, але поки розголошувати їх не будемо.
Як раніше писала KВ, САП звинувачує Владислава Трубіцина та ще п’ятьох осіб в організації корупційної схеми: за хабарі учасники кримінального провадження нібито надавали дозволи на розміщення мобільних точок торгівлі в семи районах Києва. Голова постійної комісії Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою Владислав Трубіцин був затриманий детективами НАБУ 9 лютого 2022 року. У лютому того ж року він вийшов з ізолятора тимчасового тримання під заставу у 14 мільйонів гривень.
Наприкінці травня 2023 року САП подала клопотання про міжнародний розшук депутата Київської міської ради від фракції “Слуга народу” Владислава Трубіцина.
Читайте: САП оголосила депутата Київради Трубіцина у міжнародний розшук
Водночас стало відомо, що Трубіцин 13 травня виїхав за кордон за дозволом голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнеки на підставі листа від очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова.
Владислава Трубіцина було виключено зі складу фракції “Слуги народу” в Київраді тільки 25 травня 2023 року. У жовтні ТВК отримала від партії “Слуга народу” рішення щодо відкликання депутата Владислава Трубіцина за народною ініціативою. Його місце зайняла Зоряна Скалецька. У 2019-2020 роках вона займала посаду міністра охорони здоров’я України. До 2017 року Зоряна Скалецька була дружиною екс-депутата Верховної Ради від БПП Олександра Черненка.
Читайте: Депутат Київради Владислав Трубіцин залишився без фракції і без комісії
Читайте: До депкорпусу Київради увійшло чотири нових народних обранців
Фото: колаж КВ
