Директорка Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації (КМДА). Член Колегії КМДА.
Місце народження, освіта
Оксана Попович народилася 1 січня 1979 року у Києві.
У 2004 році закінчила Академію адвокатури України за спеціальністю “Правознавство” та здобула кваліфікацію “юриста”.
Родина
До 2017 року в електронних деклараціях Оксана Попович зазначала чоловіка – Поповича Данила Анатолійовича та доньку – Софію Данилівну.
12 жовтня 2016 року Дарницьким райсудом Києва за позовом Оксани Попович шлюб було розірвано.
У деклараціях подальших періодів зазначено лише доньку Софію.
Кар’єра
З жовтня 2008 до вересня 2012 року – діловод, секретар суду, консультант суду, помічник судді, помічник голови суду, заступник керівника апарату Дарницького районного суду Києва.
З вересня 2012 року по жовтень 2014 року – головний спеціаліст юридичного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) у Києві.
З жовтня 2014 року по січень 2017 року – головний спеціаліст, заступник начальника відділу правової роботи Департаменту ДАБК у Києві.
У січні та лютому 2017 року – начальник відділу аналізу містобудівної документації Департаменту з питань ДАБК Києва.
У лютому та березні 2017 року – завідувач юридичного сектору Департаменту з питань ДАБК Києва.
20 березня 2017 року за результатами конкурсу Оксана Попович була призначена заступником директора Департаменту з питань ДАБК Києва.
Розпорядженням КМДА від 12 березня 2019 року №423 її було включено до складу постійно діючої комісії з перевірки інформації про об’єкти будівництва, що викликають громадський резонанс на території Києва.
Розпорядженням Київського міського голови Віталія Кличка від 14 січня 2020 року №3 директору Департаменту з питань ДАБК Володимиру Кузьменку було надано відпустку для догляду за дитиною з 13 січня 2020 року по 7 серпня 2022 року. У зв’язку з цим, пунктом 2 цього розпорядження виконання обов’язків директора Департаменту з питань ДАБК КМДА було покладено на Оксану Попович.
Після призначення, за посадою, Попович увійшла до складу Моніторингового центру забудови Києва, створеного розпорядженням КМДА від 12 березня 2019 року №423.
17 липня 2020 року розпорядженням №437 міський голова Віталій Кличко визначив необхідність строкового призначення директора Департамента з питань ДАБК шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період карантину (COVID-19), і уповноважив свого заступника В’ячеслава Непопа провести співбесіди з потенційними кандидатами на зазначену посаду.
28 лютого 2020 року розпорядженням №126 київський мер оголосив повторний конкурс на заміщення посади директора Департамента з питань ДАБК
Відповідно до розпорядження КМДА від 20 березня 2020 року №488 Оксана Попович увійшла до складу спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального рівня в Києві (голова комісії – Микола Поворозник, заступник – Петро Пантелеєв), в якій працювала до 18 березня 2021 року (розпорядження №571).
За посадою, відповідно до розпорядження КМДА від 2 листопада 2021 року №2244 входить до складу Колегії КМДА.
З 2022 року Оксана Попович – директор Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю міста Києва КМДА.
Згідно розпорядження КМДА від 20 вересня 2023 року №730 за посадою увійшла до складу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА, очолюваної Київським міським головою.
Регалії та нагороди
Нагороджено почесною грамотою Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
На державній службі працює з жовтня 2008 року. У 2016 році мала 6 ранг держслужбовця. З 1 травня 2022 року – 4 ранг державного службовця.
Схеми, зв’язки, скандали
Відповідно до затвердженого розподілу обов’язків, діяльність Департаменту з питань ДАБК спрямовує, координує і контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп.
12 грудня 2017 року на засіданні комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування з’ясувалося, що в КМДА не хочуть реалізовувати підтримані Київрадою в 2015-2016 роках петиції київлян. Відповідальний за їх виконання тодішній заступник голови КМДА Олександр Спасибко навіть не ходив звітувати про їх виконання депутатам міськради . На засіданні комісії щодо петиції про припинення забудови парку “Юність” доповідала заступниця начальника Департаменту ДАБК у Києві Оксана Попович. Вона повідомила, що саме її структура направила лист в ДАБІ і з’ясувала, що у користувача земельної ділянки ТОВ “Кімет-плюс” всі документи в порядку. При цьому, під час виїзду на місце інспектора ДАБІ, будівельних робіт в парку “Юність” нібито виявлено не було, мовляв, значить – все нормально. Комісія повірила Попович на слово і прийняла її звіт до відома.
У середині грудня 2019 року, як повідомляла низка ЗМІ, СБУ та Прокуратура провели обшуки у кількох Департаментах КМДА, розпочавши з департаменту з питань ДАБК. Начальник Управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю СБУ Олена Гітлянська прокоментувала це так: “Співробітники СБУ викрили посадових осіб Департаменту містобудування і архітектури, та Департаменту ДАБК у місті Києві на зловживаннях”.
Деякі видання прямо звинуватили Оксану Попович у корупції, втім не виключаючи, що активність силовиків була пов’язана зі спробами розхитати крісло київського градоначальника.
Неабияку тінь кидав на Оксану Попович її підлеглий, будівельний інспектор Олександр Євдокименко, який прославився “наїздами” на підприємців, у тому числі в неосудному стані. Нібито від заслуженого покарання Євдокименко врятувала особиста близькість до Попович.
21 січня 2020 року містобудівна-земельна комісія Київрада затвердила нову редакцію Положення про Департамент з питань ДАБК. Внести зміни в цей документ вимагали нещодавні корекції Закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та Закону “Про державну службу”. Доповідачем по проєкту рішення Київради виступала Оксана Попович. На засіданні комісії її секретар Іван Картавий (фракція “ВО “Свобода”) запитав в Попович, чому за 4 роки свого існування Департамент з питань ДАБК КМДА не звернувся до уряду з вимогою внести зміни в постанову Кабміну від 23 травня 2011 року №553. Депутат нагадав, що цим документом заборонено видавати будь-які приписи в разі відсутності власника на будівельному майданчику, що практично нівелює роботу Департаменту ДАБК. Попович відповіла, що працювати з багатьма об’єктами дійсно складно, але сьогодні способу вирішення цієї проблеми немає.
14 травня 2020 року стало відомо, що ГСУ Нацполіції розслідує масові зловживання при видачі дозвільних документів на будівництво в столиці. Ще в листопаді 2018 року було відкрито кримінальне провадження за фактом можливих порушень зі сторони посадових осіб чотирьох департаментів КМДА (ДАБК, комунальної власності, містобудування і архітектури, земельних ресурсів та культури), Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) та Міністерства культури. Попередньо слідство встановило, що в багатьох випадках будівництво в Києві здійснюється в тих місцях, де це робити категорично заборонено, без узгодження з органами, що відповідають за охорону пам’ятників культури тощо. Зокрема, правоохоронців зацікавило будівництво в районі озера Глінка.
У жовтні 2020 року депутат Київради Олександр Пабат (позафракційний) звинуватив Департамент ДАБК КМДА у “зливі” в Окружному адміністративному суді Києва справи про заборону будівництва на вул. Лисенка, 4-В.
24 вересня 2020 року власник однієї з найстаріших споруд на вул. Саксаганського, 76, яку побудовано в XIX сторіччі, за допомогою важкої техніки зніс історичну побудову. Заявлена в документах “реконструкція” знесеного будинку тепер призведе до появи нового багатоповерхового адміністративного будинку, проектувати який замовнику дозволив містобудівний департамент КМДА ще до остаточного вирішення земельного питання. При цьому чиновники КМДА поспішили зняти з себе відповідальність за знос.
Цей факт обурив громадськість і послужив причиною для розборок на різних рівнях влади. За підсумками обговорення питання на комісії по резонансним будівлям Києва було вирішено створити робочу групу, яка повинна вивчити всі факти за ситуацією, що склалася і визначити винних. Заступник голови цієї комисії Сергей Мельниченко повідомив KВ, що в нинішніх реаліях, коли реформа системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду провалена, діючих повноважень по захисту від зносу історичних споруд у центрі Києва немає ані в КМДА, ані в Мінкульту.
15 грудня 2020 року перше ж засідання комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин було організовано з порушенням законодавства про доступ до публічної інформації. На офіційному сайті Київради не було опубліковано матеріали проектів порядку денного засідання: звіти про роботу за 2020 рік тодішнього директора Департаменту земельних ресурсів Петра Оленича, Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександра Свистунова та в. о. директора Департаменту з питань ДАБК Києва Оксани Попович. Як стало відомо, на засіданні профільної комісії Попович повинна була озвучити свій звіт, однак вона лише обмежилася перерахуванням функцій свого структурного підрозділу. Втім і це комісію задовільнило.
16 грудня 2020 року, в зв’язку з цими обставинами, KВ у встановленому порядку, спрямувала до КМДА відповідний запит. Як стало відомо з відповіді в. о. директора Департаменту з питань ДАСК КМДА, Оксана Попович чомусь вважає, що “законодавство не передбачає обов’язку департаменту оприлюднювати вищезазначену інформацію”.
Рішенням Київради від 24.12.2020 року №23/23 була прийнята Програма соціально-економічного розвитку (ПСЕР) Києва. У розділі “Тенденції соціально-економічного розвитку” зазначено, що “в даний час в місті нараховується 197 об’єктів будівництва, що порушують містобудівне, земельне або будівельне законодавство”.
При цьому кількість об’єктів будівництва в Києві, які порушують містобудівне або будівельне законодавство, планується довести в 2021 році до 200, в 2022 році – до 170-ти, в 2023 році – до 150-ти одиниць. Таким є план Департаменту ДАБК під керівництвом Оксани Попович. Нагадаємо, що у 2015 році в столиці чиновники нарахували 809 будівельних об’єктів, тільки 43 з яких рахували самовільно зведеними будівлями.
У ПСЕР на 2021-2023 роки відзначається, що “міська влада здійснює постійний моніторинг самовільних забудов, а також що “актуальна інформація про забудову Києва та виявлених випадках самовільного будівництва” розміщена на сайті kplik.kmda.gov.ua.
Зазначимо, цей сайт спочатку працював у тестовому режимі та давав доступ лише для перегляду списку кількасот об’єктів будівництва з їх адресами. Перевірити наявність або відсутність ДПТ, МУО, дозволів ДАБІ та проєктної документації по будівництву було неможливо. Наразі сайт не працює взагалі.
10 листопада 2021 року комісія з розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності при Департаменті ДАБК КМДА розглянула скаргу місцевого мешканця з проханням про перевірку забудови по вул. Черняховського, 19/9 в Шевченківському районі (Нивки). Там, на пяти сотках звичайної присадибної ділянки, замість заявленого будівництва індивідуального приватного будинку, без отримання дозволу на будівництво, виникла 30-квартирна багатоповерхівка. Незважаючи на подальші багаточисельні заяви і звернення жителів мікрорайону, жодної реакції відповідальних осіб не було, а Департамент ДАБК уперто ігнорував виконання своїх безпосередніх обов’язків.
14 грудня 2021 року стало відомо про звіт щодо виконання петиції № 6972 “Вирішити питання знесення незаконної споруди – каплиці УПЦ МП Десятинного чоловічого монастиря Пресвятої Богородиці на території Національного музею історії України (НМІУ)” першого заступника голови КМДА Олексія Кулеби своєму колезі – заступнику мера та секретареві Київради Володимиру Бондаренко. Зазначимо, ця петиція набрала понад 11 тисяч голосів на сайті Київради ще чотири роки тому.
Як зазначено у звіті, каплиця Десятинного чоловічого монастиря Пресвятої Богородиці на території Національного музею історії України має ознаки капітальної споруди. Тому відповідно до законодавства питаннями усунення порушень при будівництві або знесення таких споруд повинен займатись орган державного архітектурно-будівельного контролю. Тому 14 квітня 2021 року КМДА відправила до Київради листа з пропозицією визначити Департамент ДАБК КМДА відповідальним виконавцем з виконання петиції №6972.
Нагадаємо, самовільне захоплення ділянки почалося ще у 2008 році. Спочатку споруда мала вигляд трьох зблокованих кіосків. У 2012 році за часів Януковича почалося “узаконення” незаконного будівництва. З 2020 року тривав суд за позовом від Національного музею історії України щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного об’єкта. І тільки 15 лютого 2023 року Господарський суд Києва ухвалив рішення про знос незаконної споруди. 14 вересня 2023 року це рішення було підтримано Північним апеляційним господарським судом Києва.
Як стало відомо KВ із допису депутатки Київради Ксенії Семенової (фракція “Слуга народа”) у соцмережі Facebook, 30 червня 2022 року Департамент з питань ДАБК КМДА зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт на вул. Тургенєвській, 22 в Шевченківському районі на місці т.з. “садиби Зеленських (“будинку Маліна”).
У своєму дописі, адресованому Департаменту ДАБК КМДА, Ксенія Семенова не стримувалась у виразах: “Навіть з публічної інформації від забудовника на Тургєнєвській буде 10 поверхів мінімум. Замість садиби 19 століття. Ви розумієте, що є співучасником злочину? … Давати дозвіл на будівництво об‘єкту, який фактично є самочинною забудовою, це де таке в законі? Давати дозвіл, коли по факту робіт відкрито два кримінальних провадження, це як? Ця КМДА геть здуріла, чесне слово. Віталій Кличко немає бажання звільняти цих чуділ?”.
26 січня 2023 року Київський апеляційний суд задовольнив скаргу власника ділянки на вул. Лук’янівській, 22, дніпровського бізнесмена Андрія Анферова, щодо скасування судової ухвали про накладення арешту на ділянку. Землевласнику вдалося переконати служителів Феміди, що “арештовувати” це майно можна було лише у тому випадку, якби Департамент ДАБК КМДА встановив факт самочинного будівництва, чого в даному випадку зроблено не було.
Арешт був накладений в рамках кримінального провадження, яке веде ГУ НП у Києві. За інформацією правоохоронців, забудовник не отримав погодження на проведення таких робіт від КМДА, хоча мав це зробити, адже ділянка під будинком знаходиться в Центральному історичному ареалі Києва і на заповідній території гори Щекавиці. Також слідчих зацікавив той факт, що право власності на цю будівлю було зареєстровано ще до того, коли вона була зведена. На думку юристів та активістів, це було зроблено задля того, щоб забудовники могли здійснювати роботи під виглядом реконструкції існуючого об’єкта.
Наприкінці серпня 2023 року У Києві набрав обертів черговий скандал щодо будівництва житла на місці історичного об’єкту. Йдеться про споруду XIX століття (т. зв. “Євбаза”) на вул. Дмитрівській, 23-А, у якій трапилася вже друга пожежа (перша сталася восени 2021 року) і на місці якої КМДА в 2021 році фактично дозволила проєктувати, а в 2022 році – будувати клубний будинок з апартаментами. Столичні активісти та експерти впевнені, що наразі будівля була спалена навмисно, а компанії-забудовники, власником яких є відомий столичний бізнесмен Євгеній Леськів, задля реалізації своїх планів вдавалися до маніпуляцій. Зокрема, за інформацією експертів, “на папері” було занижено клас наслідків та поверховість майбутньої будівлі, щоб не довелося проходити додаткові перевірки та експертизи від профільних держорганів.
Нагадаємо, 18 липня 2022 року Департамент ДАБК КМДА з легкістю зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт з “реконструкції нежилого будинку на вул. Дмитрівській, 23-А під житловий будинок з апартаментами та вбудованими приміщеннями громадського призначення”. У повідомленні було вказано, що загальна площа будівлі після реконструкції має скласти 1075 кв. м, у тому числі 319,9 кв. м – площа апартаментів та 471,5 кв.м – площа вбудованих громадських приміщень. При цьому, висота будівлі мала вирости з 4,8 м до 26 м.
Доходи, майно
Видання “Comments.ua”, посилаючись на декларацію, написало, що через місяць після звільнення з Дарницького райсуду Києва Оксана Попович придбала квартиру вартістю біля 100 тис. доларів.
Декларація про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік.
Декларація про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2016 рік.
Декларація про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2017 рік.
Декларація про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2018 рік.
Відповідно до декларації за 2018 рік, з 1995 року Оксана Попович користувалась квартирою фізособи у Києві площею 73 кв. м. З 2012 року вона із колишнім чоловіком мала у спільній власності квартиру 85 кв. м у Чубинському Бориспільського району Київської області.
Також у спільній власності з 2015 року колишнє подружжя мало автомобіль Seat Leon 2008 року випуску.
У 2018 році Оксана Попович мала дохід у розмірі 516 тис. 672 гривні – лише за основним місцем роботи. Заощадження зберігала лише готівкою у сумі 7 тис. доларів.
Розпорядженням від 23 лютого 2021 року №82 Київський міський голова Віталій Кличко призначив Оксані Попович надбавку за інтенсивність праці в лютому 2021 року у розмірі 100% посадового окладу.
Останнє оновлення: 20.09.2023 року.
Фото: колаж KВ
