Столична міськрада затвердила Порядок виконання контрольних функцій у сфері оренди комунального майна територіальної громади Києва. Ним передбачено запровадження трьох типів перевірок орендованої комунальної нерухомості (документальна, планова і позапланова), якими займатимуться Департамент комунальної власності КМДА спільно з балансоутримувачами цього майна. Після проведення перевірок орендарям даватиметься час на виправлення помилок, а у разі ігнорування претензій до них вживатимуться певні неназвані заходи. У депутатському корпусі із запровадженням таких процедур були згодні не всі – деякі депутати назвали це “маніакальним бажанням отримати додаткову владу над орендарями”.
Як стало відомо КВ, під час сьогоднішнього засідання Київради депутатський корпус затвердив Порядок виконання контрольних функцій у сфері оренди комунального майна територіальної громади міста.
Суб’єктами подання відповідного проєкту рішення №08/221-1590/ПР від 21.10.2024 виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Владислав Андронов і Департамент комунальної власності КМДА.
Цим порядком було встановлено “загальну процедуру здійснення контрольних функцій у сфері оренди комунального майна Києва та особливості проведення перевірок щодо виконання умов договорів оренди комунального нерухомого майна, а також використання такого орендованого майна”. Такі перевірки будуть проходити трьома способами: документальний контроль (перевірки за документами – наприклад, щодо надходження орендної плати), плановий контроль (перевірки за затвердженими планами з виїздом на такі об’єкти нерухомості раз на рік) та позаплановий контроль (ті ж виїзди, але поза затвердженими планами із попередженням орендарів). Здійснювати ці заходи контролю будуть Департамент комунальної власності КМДА та балансоутримувачі цього майна (столичні комунальні підприємства і районні в Києві державні адміністрації).
Порядком передбачено, що у разі виявлення під час перевірок порушення умов договорів оренди або використання майна орендарі мають вживати заходів щодо їх усунення в строк не менше як 15 та не більше як 30 робочих днів від дати отримання відповідного повідомлення про наявність порушень. Для порушень, які стосуються сплати орендної плати, встановлено менший термін – п’ять робочих днів. При цьому, якщо орендарі не усуватимуть такі порушення або не надаватимуть підтвердження щодо їхнього усунення, столична влада (руками Департаменту комунальної власності або балансоутримувачів) має вживати “відповідних заходів згідно з вимогами чинного законодавства”. Про які саме заходи йдеться, у документі не уточнюється.
Зазначимо, що ухвалення такого порядку передбачено Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, який вступив у силу на початку 2020 року. У ньому було закріплено норму стосовно того, що місцеві ради можуть затверджувати відповідні правила щодо виконання контрольних функцій. Як бачимо, столичній владі на це знадобилося понад п’ять років.
Під час обговорення відповідного проєкту рішення в сесійній залі претензії до нього висловив голова фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко. Він, серед іншого, зазначив, що КМДА не може брати на себе функції щодо перевірок орендарів і альтернативою для цього мало б стати, наприклад, здійснення подібних функцій комісією Київради з питань власності або ж здійснення столичною мерією претензійної роботи (вочевидь, йдеться про судові позови).
“З чим пов’язане ось це маніакальне бажання отримати додаткову владу над орендарями? Ви хочете собі взяти окремий додатковий інструмент, який може бути потенційно використаний для того, щоб в той чи інший спосіб впливати на підприємницьку діяльність”, – заявив Андрій Вітренко, звертаючись до директора Департаменту комунальної власності КМДА Андрія Гудзя.
Однак, ці зауваження депутата були проігноровані більшістю його колег.
Як раніше повідомляла КВ, станом на початок 2025 року в столиці нараховувалося 47 об’єктів (загальна площа – майе 19,5 тис. кв.м.), які незаконно вибули з комунальної власності – або були перереєстровані на різних громадян і компанії, або фізично захоплені колишніми орендарями. В усіх цих випадках мерією Києва і правоохоронцями ведеться робота щодо повернення даного майна громаді столиці – в рамках судових спорів та кримінальних проваджень.
Читайте: Втрата майна: КМДА і правоохоронці намагаються повернути киянам 47 захоплених об’єктів
Що цікаво, за останні роки КМДА та правоохоронці домаглись деяких результатів в даному напрямку – у 2020-ому захоплених комунальних об’єктів у столиці нараховувалося більше сотні. Втім, в цілому, ефективність управління комунальною власністю киян викликає багато питань. Зокрема, ледь не щорічно правоохоронці відкривають кримінальні провадження стосовно незаконного звільнення орендарів від орендної плати або приватизації ними майна за заниженою вартістю, у т.ч. шляхом викупу після здійснення невід’ємних поліпшень (коли орендарі проводять ремонти на певну суму).
Читайте: Приватизаційна оборудка: Нацполіція розслідує можливе шахрайство з боку депутатки Київради
Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. Він є підозрюваним та обвинувачених у рамках відразу декількох кримінальних справ щодо порушень при управлінні комунальним майном столиці. З червня 2022 року здійснення повноважень КМДА у галузі управління комунальним майном та приватизації забезпечує заступник голови КМДА Владислав Андронов (також є депутатом Київради від партії “УДАР”).
Фото: скріншот трансляції засідання на сайті Київради
КиївВладаОлександр Глазунов
