Письменник та лауреат Шевченківської премії Євген Пашковський (на фото) потребує допомоги на лікування важкої анемії. Останні 15 років Пашковський заробляв на продажу меду з власної пасіки, однак, в умовах війни його ніхто не купує.
Про це KВ стало відомо з допису на сторінці в Facebook композитора Володимира Гронського.
“Потребує невідкладної допомоги важко хворий Євген Пашковський – усіма забутий геніальний український письменник, лауреат Шевченківської премії (2001), літературних премій Фундації доктора Михайла Дем’яніва (1993) та імені Є. Бачинського, який стояв у витоків української незалежності (в національно-патріотичному русі з 1982, автор ідеї люстрації (1991), засновник Асоціації “Нова література”, член Українського ПЕН-клубу з 1993 р)”, – написав Гронський.
Як зазначив Гронський, Пашковський без будь-яких засобів до існування у Києві (майже всі його романи друкувалися лише у часописах) усамітнився в старенькій батьківській хаті на Житомирщині та продовжив щодня писати.
“За 15 років виснажливої праці – десятки томів у рукописах! Єдине джерело доходів – мед з власної пасіки, який в умовах війни ніхто не купує. Як наслідок – важка анемія “з якою не живуть” та часткова відмова життєво важливих органів”, – додав Гронський.
Гронський залишив номер банківської картки, на яку можна перерахувати допомогу письменнику: 5168 7422 3791 6550 Пашковський Євген Володимирович.
Довідка KВ: Євген Пашковський – автор книг прози: роману в новелах “Вовча зоря” (1991), роману-есею “Щоденний жезл” (1999), романів “Свято” (1989), “Осінь для ангела” (1993) “Безодня” (2005), есеї: “Слово й самотність” (2001), “Служіння любові” (2005), “Одвічна Дорога” (2006), “Крижана правда” (2007), “Душа меча” (2008), “Пір’яні леви” (2009), “Готуватися до безсмертя” (2009), “Примирення з майбутнім” (2010), “Дамоклова земля” (2011).
Читайте: В Ірпені 79 сімей із дітьми-сиротами забезпечили теплими ковдрами, – Кравчук
Фото: відкриті джерела
