Попередні втрати від бездіяльності компетентних органів при нагляді за експортом зерна становлять мільярди гривень, – голова ТСК ВР

Попередні втрати від бездіяльності компетентних органів при нагляді за експортом зерна становлять мільярди гривень, - голова ТСК ВР

Голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради (ВР), яка розслідує можливу корупцію в економічному секторі, оприлюднив частину попереднього висновку ТСК щодо “чорного експорту” зерна. За даними Ярослава Железняка, податківці, митники та Бюро економічної безпеки (БЕБ) торік недоконтролювали “зерновий коридор” так, що це дало змогу ділкам незаконно збагатитися, а державний бюджет недоотримав щонайменше п’ять мільярдів гривень податків.

Про це KВ стало відомо з повідомлення народного депутата Ярослава Железняка (фракція “Голос” у ВР), який є головою ТСК ВР з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

За словами Железняка, для запобігання фіктивного експорту між Державною податковою службою (ДПС), БЕБ та Митницею у вересні 2022 року був укладений спеціальний Протокол.

Він передбачав, що в разі наявності інформації про фіктивність компанії-експортера, такий експорт має зупинятися на перевірку. 

Але за виявленими ТСК фактами, з вересня 2022 було багато фактів випуску таких компаній без перевірки.

Железняк каже, що за даними ТСК, така різниця між компаніями, які випускали на експорт і тими, які зупиняли, “полягає у сплаті неправомірної грошової вигоди в розмірі від 1% експортної вартості, тобто хабаря”.

“Попередні втрати від такої бездіяльності держорганів до Бюджету становить від 5 млрд грн”, – стверджує народний депутат. 

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Нардеп пише, що “чорний експорт” зерна – це коли зерновий коридор використовується для того, щоб компанії з явною ознакою фіктивності експортували зерно, яке було куплено без будь-яких податків: “Зазвичай таке зерно:

  • або скуповувалося за готівку

  • або в “чорну” вирощується на землях держпідприємств

  • або ще гірше – вкрадене”.

В результаті цього держава не отримує як податки до експорту, так і повернення валютної виручки. 

Також операції з “чорним зерном” є одним з елементів фінансових потоків при виведенні грошей з України нелегального грального бізнесу, – каже Железняк. 

Про те, що Україну обкрадають на зерні двічі – деякі експортери продають зерно за безцінь, та ще й не повертають гроші в країну – нещодавно писало “Дзеркало тижня”.

Згадана ТСК ВР, що займається розслідуванням зловживань в економіці в умовах війни, була створена Радою у грудні 2022 року.

Читайте: Голова парламентської ТСК щодо БЕБ: Бюро завищує показники своєї роботи

Фото: Укрінформ

КиївВлада

Автор:
Олексій Ігнатьєв
Рекомендуємо до перегляду
Свистунову дозволили терміново освоїти 141 млн гривень на темі Генплану Києва
Свистунову дозволили терміново освоїти 141 млн гривень на темі Генплану Києва
09:00 Київрада внесла зміни до програми реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки, збільшивши її фінансування більше ніж удвічі – з 66,5 до 172 млн…
Війна та релокація: як фермери знаходять прихисток на Київщині та відновлюють агробізнес
Війна та релокація: як фермери знаходять прихисток на Київщині та відновлюють агробізнес
12:00 Військові дії у багатьох регіонах країни змусили фермерів шукати більш безпечні місця для ведення бізнесу. Аграрні підприємства, що релокуються, стають прикладом адаптації в…
“Маневр на 3 млрд”: Київрада погодила збільшення статутного капіталу “Спецжитлофонду”
“Маневр на 3 млрд”: Київрада погодила збільшення статутного капіталу “Спецжитлофонду”
09:00 Столична міськрада вирішила поповнити статутний капітал КП “Спецжитлофонд” на 3 млрд гривень за рахунок бюджету Києва. Ці гроші мають піти на формування т.зв.…
Banner
QlU7mDx4