Київ столиця. Київ концентрує Україну в усьому. У Києва було все. У Києва ще залишаються можливості.
Проблема управління Києва вже критична і відчутна – у місті відсутнє керівництво. А головне – відсутня стратегія успішності міста. Київ віддано на аутсорсинг – криміналу, напівкриміналу, лихварям і просто – по тупому. Віддано в приватний бізнес все: від доріг – до зупинок, від комунальних підприємств – до водія трамваю.
“Влада неефективний власник” – саме на такому парадоксі концентрується діюча влада. І цей парадокс хочуть посилити претенденти на головного господарника Києва. Так, вибори в Києві вже відчуваються – бій починається з розминки. Б’ються персоналіями з усієї сили, міряються, хто чим може.
Але стратегія – головне. Поки що стратегії від претендентів на Київську владу ще гірші, ніж ті, що є. Вірніше вони ті самі – хочуть віддати Київ в зовнішнє управління. З таким “успіхом” і загальною тенденцією в столиці та всій Україні можна все продати – приміщення Київської міської ради на Хрещатику буде продано під отель-бордель, а працівники будуть діджиталізовані по хатах.
Міста, на відміну від селищ, утворювалися не за родовим принципом, а за об’єднавчим принципом – за спільними інтересами. Головними таким інтересом була концентрація продуктивних сил та спільне забезпечення безпеки.
Поява міст була забезпечена стабільним формуванням надлишків продуктів і як наслідок появи розподілу праці. Збільшення міст та їх розвиток в подальшому забезпечувалися появою нових продуктивних факторів.
Але все це не могло б існувати без головного – співволодіння і співуправління містом. Так, міста формувалися як спільна власність – комунальна власність, яка народжувала необхідність спільного управління нею.
Тисячоліття назад в містах вже існували свої аналоги комунальних або державних підприємств. Вони успішно справлялися з задачами тисячоліть – дорога, вода, стоки.
Міста концентрували власність в інтересах містян, їх побуту та, головне, безпеки.
Ефективність міста для розвитку продуктивних сил і виробничі відносини, комфортність міста для містян та безпека міста визначається ефективністю керівника міста, керівників кожної ланки співволодіння і співкористування.
Очільник Києва повинен збирати все до купи, у спільну власність киян, у спільне багатіння інфраструктурою, зручністю, доступністю і комфортом. Київ повинен бути як кулак.
Саме розбазарювання Києва привело до його такого відносного відставання від інших столиць світу. Це почалося не вчора і не 5 років тому, але має бути припинено зараз.
Києву потрібна комуналізація – консолідація власності киян. Києву необхідна Нова комунальна стратегія.
Нова комунальна стратегія Києва виходить з логіки вирішення накопичених проблем, існуючих викликів та викликів майбутніх. Головною проблемою і головним викликом для Києва є втрата цілісності управління і контролю в місті, як агломерації.
Перш за все, Нова комунальна стратегія Києва це:
-
нова якість суспільного (комунального) управління – міський голова ефективний управлінець, а не аутсорсер, як і всі виконавчі органи;
-
зосередження процесів розвитку інфраструктури Києва під контролем і оперативним управлінням громади;
-
зосередження природних та економічних монополій на рівні Києва під контролем і оперативним управлінні громади;
-
реалізація самостійного оперативного управління власністю громади, особливо стратегічних її напрямів, через комунальні підприємства.
Комунальна стратегія Києва повинна сформувати у киян бачення плану позитивних структурних змін в управлінні Столицею – за рахунок формування потужної комунальної матеріальної бази для прискореного самостійного забезпечення будівництва, утримання та обслуговування міської інфраструктури інших об’єктів комунальної власності в інтересах громади.
Ті, хто хочуть замінити діючого столичного голову і його команду, повинні ставити за мету не заміну в кріслі, а заміну в управлінні, вірніше – його відновлення і розвиток. Діючому міському голові Києва необхідно терміново змінити і тактику, і стратегію не тільки управління Києвом, а і почати виправляти помилки.
Будь-якій особі, яка вирішить боротися за право отримати довіру громади, буде необхідно сформувати та подати на розгляд громаді бачення щодо самостійного оптимально ефективного управління головним об’єднуючим фактором громади – її майном, коштами, природними та економічними монополіями в інтересах киян.
Це і є комуналізація Києва, його об’єднання в управлінні і життєдіяльності.
За рахунок нової комунальної стратегії не тільки можливе, а і необхідне вирішення існуючих проблем, в тому числі – інфраструктурних, більшість з яких може бути переведена з соціальної категорії в економічну.
Ми є влада!
Читайте: Земельний шпагат президента Зеленського: земельна революція чи земельний анбандлінг
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи
