Повномасштабне вторгнення закономірно стало звичною складовою життя українців. Щодня ми читаємо новини з лінії зіткнення із різних джерел, дізнаємося від близьких та знайомих інформацію про стан справ на фронті. Менше з тим, поряд із новинами, що стосуються безпосередньо бойових дій, усе частіше зʼявляються теми гостро соціальні. Інфопростір усе швидшими темпами заповнюється звістками про незаконні тендери та державні закупівлі, а відмивання коштів із казни країни – стало головною повісткою дня станом на сьогодні.
Розглянемо відразу декілька найрезонансніших випадків, повʼязаних зі скандалами навколо КМДА та її сумнівних проєктів реконструкції та будівництва.
Багатостраждальний Дегтярівський міст. Ще у лютому 2020 року шляхопровід обвалився і впав на один із автомобілів, що проїжджав повз. Ситуація із шляхопроводом уже багато років була критичною – міст перебував в аварійному стані. 27 квітня КМДА оголосила тендер на реконструкцію мосту очікуваною вартістю 935 млн грн, додавши ще 3,3 млн грн за нагляд над будівництвом [ця місія лягла на плечі харківській компанії “Слобожанський проєктний дім”]. 19 травня тендер виграла одеська компанія “Росдорстрой”. Однак у вересні вже цього разу знову сталася прикрість – балки мосту обвалилися. Звісно, знову питання грошей. Ситуація почала набувати політичного забарвлення, адже лише за балки “Росдорстрой” доведеться викласти близько 14 млн грн. Крім цього, фінансові витрати передбачаються ще й додатковими витратами на демонтаж балок. Зрештою, загальна сума збитків для будівельної компанії становить приблизно 21 млн грн. На цьому історія не завершується. У жовтні службовці Київавтодору привласнили бюджетні гроші на реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. Про це офіційно повідомила поліція Києва. За версією слідства, матеріали для будівництва шляхопроводу закуповували за завищеними цінами, а різницю перераховували на інші рахунки та виводили готівкою.
Або ж розглянемо ще один із найскандальніших проєктів КМДА, повʼязаний із прокладанням бруківки на вулиці Хмельницького. Роботи з реконструкції почали ще в червні цього року, і спочатку мова йшла лише про мінімальні витрати на пісок і цемент. Однак зовсім скоро бруківку на Хмельницького користувачі мережі почали називати “золотою”, апелюючи до тези, що на її відновлення пішло близько 300 мільйонів гривень. Хтось висував значно скромнішу суму – 8 мільйонів. Комунальна корпорація “Киїавтодор” своєю чергою повідомила про те, що вартість відновлення бруківки в центрі столиці складає 12 мільйонів гривень, увесь ремонт робиться за власний кошт, а з метою економії було прийняте рішення залишити старий бордюр.
Але ці слова аж ніяк не заспокоїли мешканців Києва. Кияни почали масово виходити на акції протестів, закликаючи владу перенаправити всі кошти на забезпечення армії. У воєнний час, на думку більшості громадян, не на часі витрачати мільйони на відновлення бруківки.
Наразі також тривають роботи з реконструкції Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни, де створюють міський реабілітаційний центр. Починаючи з літа 2022 року, реабілітацію в закладі пройшли понад півтори тисячі українських захисників. Ремонт госпіталю передбачає створення центру реабілітації та паліативної допомоги на 350 ліжок з комплексом найсучасніших медичних послуг. Цього року для клініки з міського бюджету виділили майже 750 млн грн на капітальний ремонт приміщень, фасадів, покрівлі головного корпусу, приміщень укриття та благоустрій прилеглої території.
Проте в жовтні стало відомо, що протягом усього часу реконструкції госпіталь отримав кількість тендерів на суму вже цілих 1,07 млрд грн. Виявилося, що на самому початку госпіталь найняв ТОВ “ІНЖИНІРИНГБУД ЛТД”, раніше відоме як “Абсолют сервіс ЛТД”, для підготовки всієї проєктної документації без жодних торгів. Зрештою, у тендерній документації госпіталь так і не оприлюднив кошторис. Замовник і КМДА продовжують приховувати кошторисні ціни. Тож цілком імовірно, “Абсолют сервіс” просто завищує ціни на всі будматеріали.
Засохлому озеру на Виноградарі все теж не щастить. Торги для визначення підрядника для розчистки та благоустрою озера Синє не відбулися вже вдруге. Справу єдиного учасника торгів “СТРОЙ ЮА” відхилили через те, що компанія так і не надала всі необхідні документи для тендеру.
Ситуація з озером у Подільському районі вже досить довгий час критична. Ще в 2020 році комунальне підприємство “Плесо” запустило тендер на дослідження причин обміління озера, однак далі справа не пішла. Кияни вирішили взяти долю водойми в свої руки і створили петицію з вимогою врятувати Синє. КМДА нібито розглянула вимогу і погодила виділення коштів сумою на 35 млн грн. Як результат – роботи не проводять, а озеро висохло зовсім.
Про що ж свідчить такий прикрий і сумнівний стан справ? Адже ми розглянули скандальні проєкти лише однієї столиці, а проблема надзвичайно глобальна. В умовах війни, кризи в соціумі та пригніченого морального стану серед населення дуже важливо дбати про відкритість даних. Лише рухи в напрямку прозорості інформації та її вседоступоності зможуть подолати колосальну інформаційну прірву, яка утворилася в українському суспільстві. Варто зазначити, що українські ентузіасти зараз активно працюють над створенням проєктів на базі відкритих даних. Нині найпопулярнішим із них є платформа Prozzoro, яка професійно аналізує тендери та держзакупівлі на предмет їхньої доцільності та прозорості.
Сподіваємося, найближчим часом хаос із численними невдалими будівництвами та реконструкціями в Україні перетвориться якщо не в структуровані та предметні пояснення самої влади, то на інформацію в мережі, яка стане відкритою для кожного українця.
Читайте: Кризи немає: У Києві витрачають бюджетні кошти на проєктування нових вулиць
Євгенія Мікульська, журналістка
