Тривалість життя в Україні таки зростає! За даними Світового банку, кількість населення скоротилось на вісім мільйонів осіб, проте тривалість життя середньостатистичного українця збільшилась. З 1995 року в Україні почав зростати показник очікуваної середньої тривалості життя. У 1995-му цей показник становив 66,7 років, а в 2019-му – 71,8.
Безперечно реалістичну картину мав показати перепис населення, але після багатократних перенесень він запланований лишень на 2023 рік.
За даними Світового Банку та Eurostat, у 1991 українців було близько 52 млн, поляків – 38 млн, британців – 57 млн. Станом на 2019 рік:
-
українців – 44 млн;
-
поляків – 37 млн;
-
британців – 66 млн.
Поляки пройшли свої пострадянські зміни майже без втрат, британці за цей час спромоглися збільшити своє населення на 9 млн, а от Україна втратила щонайменше 6 млн.
На превеликий жаль, скорочення населення через значне перевищення смертності над народжуваністю має негативні тенденції.
За опублікованими 2019 року демографічними прогнозами ООН, викладеними у доповіді “Перспективи світового народонаселення”, Україна увійшла до топ-5 вимираючих країн світу, де протягом найближчих трьох десятиліть населення буде скорочуватися найвищими темпами.
За розрахунками експертів ООН, до 2050 року населення України скоротиться порівняно з 2019 роком на 19,9% (з 43,994 до 35,219 млн осіб), і вищі темпи масової втрати населення матимуть лише Болгарія (24,2%), Литва (23,2%) та Латвія (22,4%).
Підтвердженням цих песимістичних прогнозів є динаміка змін чисельності населення за 2020-21 роки.
За інформацією Держстату, смертність у першому півріччі цього року була на 25% більшою за смертність за аналогічний період минулого року. А яка вікова структура смертності? Як змінилася структура смертності працездатного населення й пенсіонерів з урахуванням зміни віку виходу на пенсію?
Наразі маємо такі дані – кількість пенсіонерів в Україні в 1995 складала 14,5 млн осіб, в 2014 році – 13,5 млн осіб, в 2021 році – вже 11,2 млн осіб. Протягом цього і наступного року кількість українських пенсіонерів скоротиться ще на 1,5-2 млн.
Проте найбільш тривожною є дуже висока смертність серед молоді й українців середнього віку, однак системної аналітичної інформації з цієї проблематики або немає, або її ретельно приховують.
Чому в нас така критично-небезпечна демографічна ситуація? Чи лишень тому, що українки не прагнуть народжувати дітей? Чи тому що нас значні масштаби бідності, зниження екологічних стандартів, збільшення числа епідемічних захворювань, погіршення доступу населення до якісної охорони здоров’я, у тому числі медико-санітарної допомоги, а також освіти та соціальних послуг?
Чи тому що в нас державна політика штучно заниженої оплати праці? Чи тому, що в нас державний стандарт прожиткового мінімуму затверджений в Державному бюджеті щонайменше втричі є меншим від мінімальних життєвих потреб людини?
Відповіді на ці питання пояснюють чому нас стає все менше, а живемо не просто коротше за інших сусідів, а ще й до того живемо вкрай неякісно.
Ближчими тижнями ми взнаємо офіційні наміри уряду й нардепів щодо планів чи то заморожування рівня життя українців, чи то його погіршення — до 15 вересня Кабмін має подати до Верховної Ради проект державного бюджету на 2022 та наступні два роки.
Наразі можновладці з різних трибун говорять багато декларацій, але жодних оптимістичних прогнозів щодо конкретних параметрів якості життя. Схоже політиками все хороше відтерміновується до наступних виборів.
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин
