Це – витяг із зареєстрованого законопроєкту “Про основи національного спротиву” №5557, який подав Зеленський.
Я не буду зараз детально аналізувати весь законопроєкт, який (нагадую!!!) зареєстрований із кричущим порушенням регламенту ВРУ.
Думаю, найближчим часом весь цей документ буде ретельно проаналізований фахівцями, і висновки будуть у вільному доступі. Мотиви появи цього документу це теж окрема розмова.
Я хочу сказати про інше.
Попри мою державницьку позицію у питаннях не тільки тероборони, а взагалі всіх безпекових питань, коли мова йде про застосування зброї задля захисту країни, самозахисту я намагаюся приміряти це на себе особисто.
Бо зазвичай ті, хто пишуть закони погано уявляють, як це відбуватиметься на практиці і намагаються “натягнути козу на глобус України” задля забрехування, піару, байдикування (потрібне підкресліть самі).
Конкретно по ст. 22.
1. Індивідуальна штатна зброя військовослужбовців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, членів добровольчих формувань територіальних громад зберігається у визначених та спеціально обладнаних приміщеннях на території пунктів постійної дислокації або у визначених місцях зберігання.
Хм… ну зрозуміло, що досвід естонського “Кайтселіту”, який зберігає штатну зброю вдома, проігнорований.
До “визначених та спеціально обладнаних приміщеннь” ще треба дістатися, що видається малоймовірним з огляду на прогнозовану протидію з боку ворожих ДРГ, або взагалі поліціянтів, які вже продемострували свою здатність віддавати ключи від зброярських кімнат сепарам.
Звісно, що зараз “афтари” почнуть пояснювати, що зберігання вдома типо передбачається, але це завуальвано в останньому словосполученні “або у визначених місцях зберігання”, але це – відверта лажа.
Підказую – ці місця щонайменше треба завчасно обладнати за державний кошт, але оскільки про це навіть не йдеться, то очевидно, що нічого і не передбачається.
2. Члени добровольчих формувань територіальних громад мають право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони особисту мисливську зброю та набої до неї.
Ви серйозно?! Вам що там, рибну юшку підвезли?!
Я навіть не буду казати, про фінансову частину цього питання, бо кожен власник зброї добре знає вартість кожного патрону.
Ну скільки патронів може зберігатися у людей вдома?!
А коли вони скінчаться, що далі робити?
Як це логістично вирішити?
Чи ви не передбачаєте те, що тероборона може опинитися в умовах “підвищеної витрати набоів”? А якщо передбачаєте, то чому не прописуєте правильно?
Кого боїтеся – співгромадян чи ворога?!
Ну і риторичне питання на останок – чи не здається вам, що першим має бути законодавчо врегульовано моє право на захист власного життя за допомогою маленького пістолету?
Це я вам так “тонко” натякаю на те, що такі законопроєкти мають розглядатися комплексно та ще й із залученням тих, кому ці закони потім виконувати.
Григорій Учайкін, голова наглядової ради ВГО “Українська асоціація власників зброї”
