У мобільному додатку “Дія” розпочалося опитування громадян щодо їхнього ставлення до обігу зброї в Україні.
Ті, хто слідкує за моїми висловлюваннями, знають, що я давно є послідовним прихильником лібералізації обігу зброї. Тому я підтримую ідею цього опитування і збираюся взяти у ньому участь.
Я дам відповідь не як міністр оборони. І навіть не як людина, що з задоволенням відвідує стрільбища і тири, давно стріляє як на снайперські відстані, так і навчається володіти зброєю ближнього бою.
Я відповім як юрист.
По-перше, я хочу відразу відкинути побоювання, мовляв, обговорювати цю тему і ухвалювати рішення “не на часі”, бо війна. Як раз саме тому, що війна, треба нарешті ухвалити давно назрілі рішення. У тому числі – і це.
Коли до України вдерлися російські окупанти, десятки тисяч наших громадян, підкреслюю – десятки тисяч – отримали автоматичну зброю для захисту своїх домівок у максимально “ліберальний” спосіб. Тому що іншого способу не було. У багатьох ситуаціях це стало вирішальним чинником.
Але так само виникли і проблеми, адже бажання володіти зброєю і вміння поводитись з нею безпечно, поважати зброю – це речі, які не завжди ходять разом.
В країні і до цього в обігу перебували мільйони одиниць зброї. У тому числі – незадекларованої.
Вважаю, що Україні потрібна не тільки лібералізація, але й легалізація обігу зброї. Впорядкування. Формування культури безпечного і відповідального ставлення до зброї.
По-друге, закон дозволяє громадянам використовувати будь-яку зброю проти ворога. Я вважаю логічним не створювати заборони, а регулювати використання зброї через формування стрілецької культури.
Ефективне використання зброї – це не тільки особисті навички, це також певний стан свідомості і наявність відповідної інфраструктури.
Переконаний, що в Україні потрібно розвивати мережу стрільбищ, тирів, стрілецьких клубів, відповідних змагань. Щоб кожен громадянин, який відповідає розумним вимогам, мав можливість навчитися користуватися зброєю, підтримувати навички і – головне – сприйняти певну культуру.
Мій інструктор в тирі кожне заняття завершує фразою “Дякую за безпечну стрільбу!”. Ті, хто тренуються регулярно, знають цю фразу. Це не формальність і не ритуал – це нагадування, що зброя вимагає відповідальності.
У даному випадку – відповідальності і держави, і суспільства, і кожного озброєного громадянина.
Побутує досить поширена фраза, що зброя робить людину вільною. Я переконаний, що зброя повинна робити людину в першу чергу відповідальною.
Вільні і відповідальні громадяни зроблять Україну нездоланною.
Закликаю усіх висловити свою думку.
