Українці бояться йти до лікаря, бо не мають грошей на лікування

Валерий Дубиль
Валерий Дубиль

Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

“Реформатори” МОЗу святкують одну за другою перемогу поспіль у впровадженні “медреформи”. У цей же час черги до лікарів зростають, а українці займаються самолікуванням. 17% з тих, хто захворів, не звернулися до лікаря, бо очікували високу вартість лікування. Це – дані дослідження “Індекс здоров’я. Україна”, яке проводили у червні-липні цього року.

Все могло б бути інакше, якби Міністерство, що відповідає за здоров’я і життя мільйонів, очолювали професіонали. Бо чинна команда МОЗу не може навіть при виділеному бюджеті використати шанс і впровадити зміни у медичній царині.

9 млрд грн могли піти на лікування українців

Скажу фактами. За 11 місяців МОЗ своєчасно не використав майже 9 млрд грн із виділених йому коштів платників податків. Це – майже третина від усього фінансування галузі. Значить, за грудень МОЗ мав витратити і заплановане поточне фінансування, і ці мільярди.

Уявіть, це 9 млрд грн, на які впродовж року своєчасно не придбали ліки, не оплатили лікування, не дали заробітні плати медикам, не придбали нове обладнання.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

А тепер без тендерів МОЗ екстрено “під ялинку” “зливає” сотні мільйонів бюджетних коштів за незрозумілими напрямками та непрозорими процедурами – це вже аналізували наші експерти.

Із запланованих 8 млрд грн, за 5 місяців “реформи”, на первинну ланку медицини (сімейні лікарі) МОЗ витратив тільки 2,5 млрд грн. Чому черги у лікарнях? Бо або компютер один на декілька кабінетів, без якого не можна укласти угоду з медзакладом, або дві черги – за записом і “жива”. Про те, що лікарів ніхто не навчав працювати з компютером (на первинці лікарів пенсійного віку у нас 33%, з яких 5% віком більше 70 років, та ще 10% – передпенсійного віку) – можу й не нагадувати: люди самі бачать.

Щоб зробити повноцінний первинний огляд одного пацієнта, наприклад, пенсійного віку (пенсіонери у нас, на жаль, найчастіші візитери лікарів), підписати з ним декларацію, потрібно мінімум півгодини. Це ще якщо лікар чи медсестра не будуть пояснювати, де дивитись смс з підтвердженням. У МОЗі ж сидять люди, яким це невідомо, тому вони і штампують то збільшення нормативу для сімейних лікарів, то розповідають про платні огляди вузькоспеціалізованими лікарями, якщо немає направлення від сімейного лікаря.

МОЗ не освоїв кошти, і тому українці вимушені оплачувати лікування з власних кишень

МОЗ не зробив нічого для того, щоб медицина стала дійсно доступною. Робота команди “реформаторів” призвела тільки до скорочення фінансування лікарень – бо гроші кинули на первинний рівень, “забувши” про решту.

Тому лікарні у нас вимушені виживати. “Дірки” у їхніх бюджетах частково закривають пацієнти з власної кишені.

9 із 10 громадян мали заплатити за власне лікування з кишені, і це аж ніяк не покращувало умови їхнього перебування у стаціонарі. У середньому – 5 тисяч гривень. У минулому році – вдвічі менше. Це – дані того ж дослідження, про яке я згадував на початку. І результат концентрації грошей на первинному рівні.

Добре, якби у людей ще було чим платити. А тут виходить так: держава не може забезпечити безкоштовною медициною (бо чиновники займаються бозна-чим), а пацієнти вимушені позичати гроші, щоб оплатити собі лікування. Уявіть, згідно із тим же дослідженням, у цьому році витрати з кишені на госпіталізацію у окремих верств населення становили 110% доходів домогосподарств! Як тут не боятися звернутися до лікаря, коли не маєш таких коштів! У минулому році хоча й ненабагато ситуація відрізнялась, та за лікування люди платили в середньому половину місячного доходу своєї родини.

Найпроблематичніше у стаціонарі – забезпеченість ліками. Більша частина українців оцінюють її як погану. Ви вразитесь, якщо дізнаєтесь, що і на ліки кошти держава виділила. Тільки МОЗ їх не змогло використати.

Міністерство не оплатило міжнародним організаціям закупівлю ліків на майже 4 млрд грн (із виділених йому 6 млрд цьогоріч) – немає в Україні безкоштовних ліків. Гроші наче у держави є, а скористатися ними люди не можуть – бо МОЗ не розуміє, що треба для цього зробити. Тому українці дістають гаманці і йдуть до аптеки.

Страх візиту до лікаря через брак коштів поборе страхова медицина

Своїми діями МОЗ підриває довіру до всієї царини: за іншим дослідженням – вже групи Рейтинг – 82% українців невдоволені станом справ у медицині!

Може, у МОЗу не треба вимагати налагоджувати роботу системи, бо завдання перед його командою стоїть інше? Цифри ж показують, на що насправді спрямована його діяльність.

Переконаний, що професійна команда, яка скоро прийде до влади, ситуацію нарешті змінить. Ми зможемо зняти питання критичних витрат домогосподарств. І допоможе нам у цьому тільки обовязкове медичне страхування. Відповідні законопроекти вже подані мною разом з іншими депутатами і будуть проголосовані одразу після зміни чинної влади.

Схема проста і відкрита для кожного. Нині ми маємо бюджетну модель фінансування української медицини і дефіцитний на неї бюджет. Так, 40% за меддопомогу оплачується з держбюджету, 60% складають прямі платежі домогосподарств. І тому коли діло доходить до, наприклад, операції, родина просто не здатна потягнути її оплату. Коли ми проголосуємо необхідні законопроекти, ці платежі знизяться і не будуть перевищувати 15%.

Ще 25% складуть кошти державного бюджету та кошти фондів соціального страхування, 10% – кошти місцевих бюджетів, 50% – кошти загальнообов’язкового медичного страхування, коли за працюючого страховий внесок оплатить роботодавець, за непрацюючого – держава. Пацієнт буде захищений і не думатиме, у кого позичити гроші і чим потім віддавати. Найголовніше – він вже не побоїться звернутися до лікаря.

Читайте: Влада не змогла “реформувати” сільську медицину або куди зникли мільярди бюджетних коштів

Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

KиевVласть


Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
На зв’язку: в Укртелеком розповіли про протидію блекаутам та розбудову мереж на Київщині
На зв’язку: в Укртелеком розповіли про протидію блекаутам та розбудову мереж на Київщині
14:00 Телефонія та зв’язок стали однією з цілей під час нападу росіян одразу після вторгнення їх на Київщину. Оператори зв’язку області постали перед необхідністю…
Справи насущні: скільки та на що у вересні 2024-го витрачав Бориспіль
Справи насущні: скільки та на що у вересні 2024-го витрачав Бориспіль
10:00 У вересні бориспільські замовники провели через Prozorro договорів загальною ціною 19,63 млн гривень. Найдорожчим вкладенням міста стало продовження реконструкції амбулаторії в селі Рогозів,…
Підозра іноземцю: на капремонті гуртожитка “Київпастрансу” могли вкрасти 1,8 млн гривень
Підозра іноземцю: на капремонті гуртожитка “Київпастрансу” могли вкрасти 1,8 млн гривень
09:00 Нацполіція розслідує справу щодо розкрадання 1,8 млн гривень столичного бюджету при здійсненні капремонту одного з гуртожитків КП “Київпастранс” на вул. Мрії (раніше мала…
Banner
QlU7mDx4