Столична прокуратура виграла перший раунд судового спору щодо скасування права власності на будівлю площею 517,3 кв.м., що начебто розташована на вул. Спаській, 12. Правоохоронці змогли довести, що насправді цієї споруди на відповідній ділянці ніколи не було, а для її реєстрації було використано документи, яких ніколи не існувало. Усе це, як вважають у прокуратурі, було зроблено задля того, щоб у подальшому “хтось” міг отримати земельну ділянку під обʼєктом нерухомості без проведення аукціону – тобто, йдеться про звичну для Києва “туалетну схему”. Під цим “хтось” цілком може бути родина ексдепутата столичної міськради Павла Тесленка (на колажі) – саме до його оточення належить ТОВ “Правова компанія “Ноосфера Плюс”, якій і належить “будівля-примара”. Пікантності цій історії додає той факт, що на цій же землі розташована садиба Апштейна XIX століття, яка є пам’яткою архітектури і у якій “базується” Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкована йому установа КНМЦ.
Як стало відомо КВ, столичні правоохоронці наразі намагаються не допустити можливих махінацій навколо земельної ділянки на вул. Спаській, 12 у Подільському районі.
Так, ще 2 вересня 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київської міської прокуратури у справі №910/5325/25. Таким чином було скасовано державну реєстрацію за ТОВ “Блексквад” права власності на будівлю площею 517,3 кв.м., начебто розміщену на вказаній ділянці; визнано недійсним договір купівлі-продажу цієї споруди, укладений між вказаною компанією і ТОВ “Правова компанія “Ноосфера Плюс”; а також скасовано державну реєстрацію права власності на даний об’єкт нерухомості за останньою ТОВкою. Наразі на сайті “Судова влада України” відсутня інформація стосовно подання відповідачами – все тими ж “Блексквад” і “Правова компанія “Ноосфера Плюс” апеляційних скарг на програшне для себе рішення суду. Однак, можна припустити, що ці компанії такими правом скористаються.
Причиною для подання позову в прокуратурі назвали той факт, що “вказані реєстраційні дії та укладений договір купівлі-продажу вчинені для реєстрації за відповідачами права власності на нерухоме майно, яке фактично не існує, з метою заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності всупереч встановленого законодавством порядку – поза аукціоном”. Йдеться про “класичну туалетну схему”: тобто саме наявність цієї споруди, хоча б “на папері”, надалі може стати підставою для відведення Київрадою цієї ділянки власнику такої будівлі без проведення земельних торгів, тобто – без конкуренції та необхідності сплати додаткових коштів до міського бюджету. Але ця історія трохи відрізняється від десятків інших подібних, які мали місце в столиці в останні роки та які висвітлювала КВ.
Справа в тому, що на цій земельній ділянці розташована будівля Департаменту охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА), яка є пам’яткою архітектури (відома як садиба Апштейна, у відкритих джерелах є різні дані щодо років її побудови – 1909 рік або 1912-1913 роки). У ній же також базується підпорядкований даному департаменту Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (КНМЦ). У зв’язку з цим ще навесні 2025 року в соцмережах “гуляла” інформація про те, що начебто “рейдери зареєстрували на себе споруду, в якій працюють чиновники”. Більше того – чимало медіа у вересні вже встигли відзвітуватися про “повернення будівлі департаменту до комунальної власності за рішенням суду”. Втім, як вияснилося, йдеться все ж про інший об’єкт нерухомості, що розташований поруч, хоч і, ймовірно, лише “на папері”.
Про що судовий спір
Як повідомили в прокуратурі під час даного судового спору, вказана ділянка на вул. Спаській, 12 з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 і площею 0,22 га знаходиться в постійному користуванні КНМЦ на підставі виданого столичною владою державного акту від 27 лютого 2002 року. При цьому, на плані зовнішніх меж земельної ділянки нанесено розташовані на ній дві будівлі – адміністративну (площа раніше складала 988,4 кв.м., зараз – 1321,9 кв.м.) та господарську (площа – близько 247 кв.м).
Ділянка на карті порталу “Опендатабот”
Однак, 16 березня 2016 року на цій землі “з’явилася” ще один об’єкт нерухомості – того дня приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ярослава Ляпунова прийняла рішення про державну реєстрацію за ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (теперішня назва – ТОВ “Блексквад”) права власності на нежитлову будівлю загальною площею 517,3 кв.м на вул. Спаській, 12. Відповідні відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Підставою для прийняття вказаного рішення про держреєстрацію було названо наявність у зазначеної компанії декількох документів щодо даної споруди. Йшлося про акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який був виданий Подільською районною в Києві державною адміністрацією РДА) ще 17 жовтня 2005 року, розпорядження цієї ж РДА № 198 від 15 грудня 2005 року про присвоєння адреси цій будівлі, а також “більш свіжий” технічний паспорт на будівлю від 4 березня 2016 року, який був виданий суб`єктом підприємницької діяльності – фізичною особою С.Яцином.
У подальшому, 29 квітня 2016-го, між ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» та ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс» було укладено договір купівлі-продажу цієї нежитлової будівлі. Після цього на підставі даної угоди приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Владислав Владимирський зареєстрував за ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс» право власності на вказану споруду.
Однак, цьогоріч правоохоронцям стало відомо, що Подільська РДА не видавала вишезгадані акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта і розпорядження про присвоєння поштової адреси. Більше того – розпорядження №198 від 2005 року насправді існує, але воно було видано 12 березня і стосувалося здачі в експлуатацію житлового будинку по вул. Сухумській, 9. Про це у Подільський РДА повідомили відразу в трьох листах до прокуратури, датованих січнем-березнем 2025-го. У свою чергу, в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ще 6 березня 2025 року повідомили прокуратурі, що нежитлова будівля на вул. Спаській, 12 ні за ким не реєструвалась (зокрема за ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» та іншими особами).
Крім того, 18 березня 2025 року правоохоронці здійснили огляд вказаної ділянки, під час якого було встановлено, що на ній розташовано дві будівлі: адміністративна, що має 2 поверхи з фасадної сторони, яка виходить на вул. Спаську, та 3 поверхи вглиб внутрішнього двору садиби, а також підсобна одноповерхова будівля площею 248,8 кв.м. При цьому, не було виявлено будівлі площею 517,3 кв.м, тобто правоохоронці встановили, що фактично така будівля відсутня. До слова, цей огляд проводився в рамках кримінального провадження №12025100010000857, але що розслідується у цій справі, у відкритих джерелах інформація відсутня.
Скріншот рішення суду від 2 вересня 2025-го
Як підкреслили в прокуратурі, таким чином, ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» не набуло у встановленому законом порядку право власності на неіснуючу спірну будівлю, а державну реєстрацію права власності на це майно компанією було проведено за відсутності належних правових підстав. Відповідно, продаж цього об’єкта нерухомості та реєстрація на нього права власності за іншою компанією також є недійсними. І в суді з такими аргументами прокуратури погодилися.
Хто бенефіціар
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Центр будівельно-інвестиційних рішень” було зареєстроване у Києві в лютому 2004 року, але навесні 2018-го компанію було перейменовано (на ТОВ “Блексквад”) і перереєстровано у місті Херсоні. Її керівником та засновником є киянин Сабрі Абід Алі, який також є засновником і керівником ще понад сотні суб’єктів господарювання. Відомості про кінцевого бенефіціара ТОВ “Блексквад” відсутні.
Столичне ТОВ “Правова компанія “Ноосфера Плюс” було зареєстроване у липні 2011 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено громадянина Узбекистана Махсуталі Аскарова.
За інформацією Youcontrol, ця компанія має відношення до “корпоративної групи Павла Тесленка”, яка об’єднує близько шести десятків суб’єктів господарювання, що працюють у сферах будівництва, нерухомості, інжинірингу, геології та геодезії, а також наданні послуг технічного консалтингу в цих сферах. Ключовою особою даної групи є Павло Тесленко – депутат Київради VI та VIII скликань (обирався від “Блоку Катеринчука” і “Єдності”). Його батько, Петро Тесленко, у 2016 році нетривалий час був офіційним співвласником ТОВ “Правова компанія “Ноосфера Плюс”. Компанії із орбіти Тесленків ведуть активний бізнес у столиці – наприклад, у 2019-ому Київрада погодила продаж як мінімум 7 комунальних об’єктів нерухомості суб’єктам господарювання, які або належали, або досі належать родичам ексдепутата.
Зазначимо, що “Правова компанія “Ноосфера Плюс” зареєстрована на вул. Сім’ї Ідзиковських, 3 (колишня назва – вул. Михайла Мішина) у бізнес-центрі, який пов’язують з Олесем Довгим – секретарем Київради за часів мерства Леоніда Черновецького (2006-2011 роки) і народним депутатом України VIII та IX скликань (обирався як безпартійний самовисуванець від округу №102 в Кіровоградській області, у червні 2025-го склав депутатські повноваження). До слова, саме у вказаному бізнес-центрі свого часу були “прописані” низка компаній, якими володів Довгий.
Нагадаємо, у 2017 році Довгий офіційно був підозрюваним в рамках кримінального провадження за фактом незаконної передачі земельних ділянок заказника “Жуків острів” (Голосіївський район Києва) у власність так званим житловим кооперативам впродовж у 2007 році. Проте це слідство потім було закрито Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою через “брак доказів”.
Як неодноразово повідомляла КВ, журналісти, громадські активісти та окремі депутати Київради постійно звинувачують вище керівництво столиці у тому, що воно відводить “правильним замовникам” цінні шматки міської землі за так званою “туалетною схемою”. Йдеться про ситуації, коли земельні ділянки великої площі передаються в оренду під обслуговування якихось “сараїв” чи гаражів невеликої “квадратури”, які з’явилися на такій землі за сумнівних обставин, а також про землевідводи під некапітальні або й зовсім неіснуючі будівлі та споруди. Це робиться задля того, щоб потенційні орендари могли отримати ділянки без проведення земельних аукціонів за більш низькою ціною. Адже якщо на такій землі немає будівель та споруд, що належать компанії-претенденту, останній потрібно “змагатися” з іншими суб’єктами господарювання за цю ділянку, пропонуючи більше грошових коштів, які мають надійти до бюджету Києва.
Показовою в цьому плані стало пленарне засідання Київради, яке відбулося 19 вересня 2024 року. Тоді депутатський корпус підтримав передачу в оренду низки ділянок за схожою схемою. Зокрема, йшлося про ділянку площею 0,95 га на вул. Кондукторській, яку отримало ТОВ “Кій-Плаза”, ділянку площею трохи більше 1 га на вул. Академіка Шалімова, яку міськрада передала в оренду ТОВ “Смарт Пропертіз”, а також ділянку площею 0,09 га на вул. Адама Міцкевича, 1-А в оренду ТОВ “Кінгста”. У перших двох випадках ділянки, на яких розміщені невеликі споруди, були відведені під будівництво багатоповерхових будинків. А що стосується ТОВ “Кінгста”, то ділянку йому було відведено під будівництво об’єктів торгівлі, і при цьому наразі є попередні дані, що насправді ніякої нерухомості на ці землі немає.
Наразі столична прокуратура намагається в судовому порядку повернути усі ці ділянки громаді. І що цікаво, про це Київраду попереджали її ж юристи – мовляв, є практика Верховного Суду щодо оскарження подібних землевідводів, і не треба таке робити.
Читайте: “Замітання слідів”: у Київраді збираються забирати в орендарів землю, надану за “туалетною схемою”
Але найгучніше про такі схеми в столиці заговорили у в лютому 2025-го. Тоді Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура в рамках операції “Чисте місто” повідомили про підозри близько десяти особам із числа чиновників КМДА, депутатів Київради та інших посадовців, які можуть бути причетними до махінацій із земельними ділянками – у тому числі є попередня інформація про відведення землі саме за згаданою позаконкурсною процедурою. Йдеться про кримінальне провадження №52023000000000154 від 3 липня 2023 року, в рамках якого, серед іншого, розслідується передача землі ТОВ “Кінгста”. На чолі цих схем, попередньо, стояли впливові бізнесмени, яких у народі традиційно називають “смотрящими”, які контролювали посадовців КМДА і столичних КП, а також фактично “купували” голоси депутатів, щоб останні погоджували сумнівні землевідводи. В даному випадку йшлося про виїхавшого за кордон навесні цього року Дениса Комарницького – лідера фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді 2008-2010 років.
Серед тих, хто отримав підозри, були також заступник голови столичної мерії Петро Оленич і голова комісії Київради з питань містопланування, архітектури та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”). До слова, останні двоє навіть були відправлені судом до СІЗО, але, невдовзі вийшли з ізолятора завдяки внесеним заставам. Наразі розслідування триває, а мер Києва Віталій Кличко звільнив від посад окремих його фігурантів (у тому числі Оленича) та неодноразово обіцяв подальші “чистки” серед своїх підлеглих.
Паралельно чиновники КМДА спільно з депутатами готувалися скасовувати численні рішення по землевідводам, які в останні роки були прийняті всупереч тим чи іншим вимогам законодавства – вочевидь, задля того, щоб хоча б частково “замести сліди”. Зокрема, у останні місяці в міськраді було зареєстровано проєкти рішення щодо скасування передачі в оренду ділянок таким ТОВкам, як “Дорадо”, “ГБР” і вищезгаданий “Смарт Пропертіс”. Але ніяких рішень так і не було прийнято.
Крім того, Київрада вирішила зайнятися впровадженням нового Порядку розгляду проєктів рішень щодо відведення комунальних ділянок. У квітні 2025-го відповідний документ було затверджено депутатським корпусом у першому читанні, після чого він мав бути доопрацьований і “повністю” ухвалений (цього так і не сталося. – КВ). Зокрема, новим Порядком планується передбачити, що міськрада буде створювати спеціальні комісії по розгляду питань щодо передачі земельних ділянок, які використовувалися без оформлення відповідних договорів. Серед іншого (на думку редакції КВ, це ключове), планується встановити, що депутатам не можна буде відхиляти висновки юристів Київради до “земельних” проєктів рішень, що вони наразі роблять системно. Усе це та інше, зокрема, має унеможливити передачу столичної землі за “туалетними схемами”.
Втім, у столиці вже діє Порядок, який регулює цю сферу, його новим документом відміняти чомусь не збираються – автори “нового” Порядку, схоже, свідомо створюють нову правову колізію. Крім того, деякі депутати впевнені, що в питанні протидії земельній корупції в Києві краще змінювати не процедури, а посадовців. І більш ретельно їх контролювати.
Читайте: “Нові правила гри” чи юридична колізія: Київрада змінює Порядок розгляду земельних питань
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Наразі діяльність цього департаменту контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов. Раніше, із квітня 2021-го роботу, дану сферу в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював вищезгаданий Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений після отримання підозри у справі “Чисте місто”.
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії наразі контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Довідка. Садиба Апштейна була збудована за проєктом відомого архітектора Валеріяна Рикова для київського купця Тев’є Мойсейовича Апштейна. До її спорудження на цьому місці був дерев’яний будинок з кам’яним цоколем. Вказана садиба зведена в неокласичному стилі, і є одним із небагатьох прикладів садибної архітектури Подолу. У 1918 році дану будівлю конфіскували більшовики, згодом там засідали комсомольці, після чого у даній будівлі було професійно-технічне училище. У 90-х роках минулого століття туди “переїхали” чиновники столичної мерії, відповідальні за охорону культурної спадщини. А у 2014 році Міністерство культури України внесло цей об’єкт до переліку пам’яток архітектури місцевого значення.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
