Громадський бюджет (ГБ) Києва вимагає оновлення – у відповідності до викликів часу. Майбутні зміни мають внормувати відносини проєктів ГБ з авторським та суміжним правом, врегулювати роботу зі скаргами, поширити роботу ГБ на райони міста та школи, посилити інформаційну складову ГБ, оптимізувати повноваження Міської робочої групи (МРГ) та Громадської бюджетної комісії (ГБК) тощо.
Про це в статті для KV написав член ГБК-5 Юрій Тимофєєв.
В будь-якій системі з часом накопичуються протиріччя і починається криза. В своїх минулих статтях (“Конфлікти в ГБК-5 тривають через недбалу роботу КП “ГІОЦ”, “Громадський бюджет Киева: наявний стан та перспективи”, “ГБК-5 та МРГ обговорять вилучення проєкту “Реаніметро” зі списку переможців Громадського бюджету Києва”) йшла мова про те, в якому стані знаходиться дуже важлива для міста грантова програма і хто винен в тому, що ця програма дійшла до такого стану.
Що, на мою думку, треба зробити задля подолання кризи в ГБ Києва і в яких напрямках мають відбуватися зміни. Кризу можна подолати революційно (швидкий шлях, який ризикований катаклізмами) або еволюційно (довгий шлях, який вимагає відповідної кваліфікації реформатора). Впевнений, що нам потрібен другий шлях, коли результати реформи стають відчутними лише через деякий час, а реформатор зазнає на собі невдоволення, супротив і лайку в пресі.
Реальне перезавантаження ГБ Києва має відбуватись в кількох напрямках одночасно. Ці пропозиції зараз розглядаються в ГБК-5.
1. Багатомасштабованість та комплексність.
Новий ГБ має являти собою щось на кшталт дорослого дерева, де стовбуром є звичний для всіх ГБ, а гілками – шкільний та районні ГБ (ШГБ та РГБ, відповідно). ГБ та ШГБ створюються в масштабах всього міста і є обов’язковими елементами системи. РГБ створюється в кожному районі окремо, його доцільність визначається самим районом.
Вся ця система функціонує за єдиними загальними правилами, на єдиних базових принципах, хоча, разом з тим, гілки можуть мати власну специфіку, яка встановлюється окремими актами.
Висновок: подібна структура ГБ створить більш сприятливі умови для авторів, збільшить кількість авторів і ідей, що дозволить підняти професійність авторів та забезпечить зміни в столиці більшими темпами.
2. Багаторівневість розгляду скарг, в першу чергу, по етиці.
Вводиться класична система розгляду скарг у її повному (первинний розгляд, апеляція та касація) або скороченому (первинний розгляд, апеляція), причому кожен рівень закріплений за окремим органом. Який саме варіант з перелічених обрати – дискусійне питання, і готового рішення немає.
Висновок: даний принцип арбітражу дозволить забезпечити більшу справедливість прийнятих рішень, буде сприяти більшому дотриманню прав учасників ГБ та розгрузить ГБК від надмірного витрачання часу на розгляд скарг по етиці (найбільш складних і неоднозначних скарг).
3. Оптимізація повноважень МРГ та ГБК.
Повноваження МРГ та ГБК оптимізуються у бік збільшення ролі і впливу громади. Зокрема, контроль та модерація Facebook-групи “Громадський бюджет Києва “Спільно”” передається ГБК, яка отримує виключне право вилучати дописувача з мережі. Встановлюються чіткі умови такого вилучення та межі повноважень модераторів мережі. Так само ГБК отримує повноваження щодо контролю за фактичним станом реалізації проєктів минулих сезонів.
Висновок: даний принцип мінімізує свавілля в питаннях функціонування “Спільно”, забезпечує конституційне право на свободу слова, сприяє підвищенню культури дискусій, повертає мережі статус майданчика для дискусій та підвищує контроль громади за змінами в Києві.
4. Недвозначність міри покарання за правопорушення.
Встановлюється чіткі визначення щодо хейтерства та професійної критики, чітко розписується, за які правопорушення і що призначається. Внормовуються питання, пов’язані із списком недоброчесності, вводяться тривале та пожиттєве занесення у такий список.
Висновок: даний принцип сприяє підвищенню персональної відповідальності учасників ГБ і знаходиться в кореспонденції з п. 2.
5. Нова термінологія.
Уточнюється термінологія ГБ, зокрема, чітко визначається поняття загальнодоступності та встановлюється його різновиди. Уточнюється різниця між циклом та етапом ГБ.
Висновок: дані зміни розв’язують багаторічну суперечку щодо загальнодоступності проєктів, роблять ГБ зрозумілішим та прозорішим.
6. Інноваційне спрямування ГБ, розв’язання інших проблем, пов’язаних з експертизою та реалізацією проєктів.
Встановлюється квотування інноваційних проєктів, спрощується їх експертиза шляхом встановлення особливого порядку щодо цього. Знімається проблема безбалансових територій шляхом автоматичного закріплення їх за призначеним експертом. Впроваджуються більш суворі вимоги щодо обов’язків експертів та розпорядників бюджетних коштів (РБК).
Висновок: даний принцип спрямовує ГБ на інноваційний шлях і встановлює заслон самодіяльності експертів та РБК.
7. Проєктний офіс ГБ.
Запроваджується проєктний офіс ГБ, визначається коло його повноважень та обов’язків, встановлюється його підконтрольність та підзвітність ГБК та МРГ. Головна ідея полягає в тому, що офіс тлумачиться не як черговий департамент з широкими повноваженнями, а як технічний орган, основна функція якого слугувати інформаційною базою даних та майданчиком для сприяння органів управління ГБ (МРГ, ГБК тощо) в їх діяльності. Як варіант, на цей офіс може бути покладені також обов’язки єдиного експерта, з тим, аби експертиза проводилась якісно і в одному місці (бо на сьогодні з цим часто повний жах).
Висновок: дані зміни структурують інформаційні потоки в ГБ, сприяють більш швидкій обробці інформації, можуть підвищити якість експертних висновків.
8. Порядок фінансування ГБ.
За логікою, фінансування ГБ має відбуватися за принципом окремого рядка в міському бюджеті, а відтак – це повинно бути окремою програмою з окремим бюджетуванням в межах затвердженого загального бюджету та визначеного ліміту. Як варіант, поточне управління цією програмою в межах виділених на неї коштів може бути делеговано ГБК (теоретично це можливо, питання делегування повноважень повністю знаходиться в компетенції Київської міської ради).
Висновок: дані зміни спрощують і саме фінансування, і контроль за їх використанням. Якщо до цього долучити ще і громадські ради (в місті та в районах), то ми можемо розраховувати на більш-менш дієвий громадський контроль за витрачанням бюджетних коштів на ідеї громадськості.
9. Врегулювання питань щодо громадських проєктів, які мають ознаки авторського або суміжного права.
Це найбільш складне питання усіх минулих сезонів ГБ. Пов’язано воно з тим, що саме по собі авторське або суміжне право є приватна річ. З іншого боку, чимало проєктів ГБ дійсно корисні для міста, і громада не має права жодним чином обмежувати авторів цих проєктів в їх можливості подавати останні в ГБ.
Вся логіка та ідеологія ГБ побудовані таким чином, що це бюджет не для когось, а для всіх. І Положення про ГБ Києва, як підзаконний акт, не може суперечити ані Цивільному кодексу, ані закону “Про авторське право та суміжні авторські права”, ані іншим законам, що регулюють інтелектуальну власність. Однак Положення про ГБ Києва може встановити чітку та прозору процедуру виконання принципів та засад, встановлених чинним законодавством.
Положення про ГБ каже: всі проєкти з авторським або суміжним правом, подані на ГБ, повинні мати письмовий дозвіл власника цих прав на безкоштовне використання містом результатів проєкту. Але в статті, де визначаються вимоги до проєктів, цієї норми немає (вона фігурує коротким абзацом лише в ст. 1 статті Положення). Не визначен коли саме (на якому етапі) цей дозвіл має видаватися та кому саме (якому підрозділу) він повинен бути наданий. Також не врегульована конкретна участь власника прав на цей проєкт та межі цієї участі під час реалізації останнього. А що робити в тих випадках, коли формальним власником прав є громадська організація, керівником якої є фактичний ініціатор проєкту (в багатьох з них засновники не вказані, що часто має характер прихованих зловживань)?
Самий радикальний варіант вирішення проблеми, тобто повна заборона участі в ГБ проєктів з авторським або суміжним правом, за що ратують окремі учасники ГБ, вважаю несправедливим. З моєї точки зору доцільніше піти іншим, більш поміркованим шляхом, а саме:
а) суб’єктами утворення команд ГБ стосовно проєктів з авторським або суміжним правом можуть бути фізичні особи або громадські організації (в тому числі благодійні) з чітко визначеними (і зафіксованими в установленому порядку) кінцевими засновниками. Суб’єкти, що не відповідають зазначеним вимогам і не бажають приводити свій статус відповідно до цих вимог, не можуть приймати участь у ГБ;
б) усі документи, визначені Цивільним кодексом та іншими законодавчими актами з авторського або суміжного права і необхідні для фіксації факту надання власником цього права дозволу на безкоштовне використання містом, обов’язково повинні надаватися на етапі подання проєкту. Зазначені документів мають бути прикріплені окремим файлом в систем, а їх відсутність має тлумачитися як підстава для відхилення проєкту або принаймні для відправлення проєкту його автору з вимогою відповідного доопрацювання;
в) власник авторського або суміжного права має заздалегідь та письмово погодитися на контроль міста, в тому числі ГБК, за ходом реалізації його проєкту та за дотриманням усіх норм визначених Положенням про ГБ Києва. Ця згода є складовою комплексу документі, який передбачений вище, а відтак також повинна бути надана та прикріплена в системі на етапі подання проєкту. Відсутність такої згоди тягне за собою відхилення проєкту або направлення його на доопрацювання;
г) дозвіл власника авторського або суміжного права та інші необхідні документи, передбачені чинним законодавство, надаються виключно тому РБК, який уповноважений проводити експертизу та здійснювати реалізацію проєкту;
д) кошти, передбачені проєктом, в разі набуття ним статусу переможця, надходять не власнику прав, а відповідному РБК. Однак цей власник або його уповноважений представник приймає участь в реалізації проєкту, йому надаються всі необхідні повноваження координатора проєкту.
Висновок: дані зміни гармонізують чинне законодавство з особливостями ГБ в частині авторського та суміжного права, встановлюють чітку та прозору процедуру участі проєктів з таким правом в ГБ та уточнюють вимоги до проєктів з врахуванням правового статусу інтелектуальної власності.
10. Інформаційна кампанія стосовно пропаганди ГБ та окремих проєктів.
Інформаційна кампанія в ГБ є слабким ланцюгом останнього. Вона ведетьсяпереважно через соціальніу мережі, плакатну рекламу, поширення флаєрів тощо. Однак в мережах сидить не так вже й багато людей, а активність там проявляє ще менша кількість. На плакатну рекламу звертають увагу також не всі. Тому результат такої кампанії незначний: більшість киян, як не мала уявлення про ГБ, так і не має.
Однак вихід є. Це так звані масові заходи і, перш за все, культурні заходи. ГБ і відповідні проєкти можна дієво рекламувати в обіймі концертів та фестивалів (має бути хоча б один щорічний фестиваль з такою метою, який має проводитися напередодні початку голосування). В місті є чимало мистецьких колективів та окремих виконавців як відомих, так і не дуже. Особисто я знаю кілька з них, зокрема: група “Завжди зелений” на чолі із заслуженим артистом, композитором Андрієм Івановим; дует “Простір музики”, очолюваний композитором Ігорем Якубовським; та дитячі танцювальні ансамблі – клуб бального танцю “Матадор”” (художні керівники –Оксана та Едуард Абрашекови) та народний художній колектив “Ансамблю танцю “Нью-анс” (керівник ‒ Владислав Товбер); ансамбль “Вітамінчики”, на чолі якого стоіть неодноразовий переможець ГБ Олег Мельник.
Така інформаційна кампанія обійдеться дорожче, ніж зараз, однак і результат буде значно кращим.
Висновок: дані зміни однозначно покращать якість інформаційної кампанії, а відтак покращать і відповідний кінцевий результат.
11. Школа ГБ.
Захід, який у чинному вигляді не виправдовує себе, бо неможливо навчити за кілька занять. Школа ГБ, якщо її залишати, має бути перетворена на повноцінний освітній заклад, який функціонує на постійній основі іде основним методом викладання є ділові ігри. Модель цих ігор повинна імітувати ГБ в усьому його різноманітті.
Висновок: дані зміни підвищать професійну майстерність майбутніх авторів і зменшать кількість тих помилок, яких автори зазвичай припускаються. Більш того, таким чином можна підготувати і кадри для більш професійної ГБК.
Підсумовуючи, зазначу, що всі перелічені пропозиції, крім, можливо, двох останніх, мають бути зафіксовані у новому Положенні про ГБ Києва. Нове Положення потрібне, бо з моменту прийняття його останньої редакції сплинув час, з’явилися нові виклики та загрози, проявилися протиріччя, які призвели до конфліктів всередині ГБ, і розв’язати проблеми на підставі старої нормативної бази неможливо.
Але наразі треба виконувати чинне Положення про ГБ Києва, як і інші закони, починаючи з Конституції.
Читайте: Конфлікти в ГБК-5 продовжуються через недбалу роботу КП “ГІОЦ”
Фото: колаж KV
