Про цькування в українських школах, булінг та кібербулінг, про гідність і підтримку друзів говорили в Київському Палаці дітей та юнацтва під час зустрічі з дітьми відомого австралійського мотиваційного тренера Ніка Вуйчича, міністра освіти і науки Лілії Гриневич, уповноваженого президента України з прав дитини Миколи Кулеби, акторів серіалу “Школа” Яніни Андрєєвої та Ірини Кудашової, ведучої “Сніданку з 1+1” Нелі Шовкопляс та телеведучого Єгора Гордєєва.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
“Я сьогодні приймаю свідоме рішення любити себе і ніколи не здаватися. Не залишатися на самоті і не боятися просити про допомогу. Я приймаю рішення сьогодні бути агентом змін в моїй школі. І мріяти про велике в Україні”, – такі слова посвяти вимовили столичні школярі під час зустрічі з Ніком Вуйчичем.
Зіркові гості дитячого Палацу розповідали свої непрості історії дитинства, свої проблеми підліткового віку, про те, як їм вдалося уникнути троллінгу й знущань з боку інших підлітків. А головне – про те, як протидіяти таким проблемам і ситуаціям.
Як зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, наразі в Україні дуже гостра ситуація – за даними ЮНІСЕФ 24% дітей стають жертвами булінгу.
“Думаю, що після вражаючих відео з інтернету та гучних сюжетів у ЗМІ мало хто сумнівається у реальності цієї проблеми для України, – звернула увагу молоді пані міністр. – Теперішня система мало чим може зарадити – вона глибоко реакційна, тобто, запускається, у кращому випадку, якщо скандал набув масштабів, у найгіршому – якщо є наслідки у вигляді серйозних тілесних ушкоджень. Мала б зарадити система шкільних психологів, але рівень недовіри у закладах високий, а психолог часто асоціюється з частиною вчительського колективу. За таких умов діти, які зазнають цькування, залишаються наодинці з собою”.
Ще одне провалля, наголосила міністр, це масова відсутність навіть базових навичок не лише у вчителів, а й у дорослих загалом у протидії насиллю.
“Знаєте, яка найпоширеніша порада, яку дають українські дорослі дітям? Правильно – “дай здачі”. Причому, в уявленні нашого суспільства – це універсальна порада, що підходить під усі життєві ситуації. Так бути не може. По-перше, життя у постійному страху паралізує людину. Яке навчання, коли ти шукаєш, як не потрапити на очі хулігану? По-друге, в школи приходить все більше дітей з особливими освітніми потребами – більше зручних жертв для теперішньої української школи”, – сказала Лілія Гриневич.
Вона підкреслила, що боротися з проблемою можна виключно змінивши культуру спілкування.
“Зокрема, модель поведінки вчителя – теж частина цієї культури. В межах сучасної авторитарної педагогіки ми показуємо дітям модель, в якій статус та сила дорослого дають підстави для пригнічення думки іншого. Часто жертвами такої моделі стають й самі вчителі. У старших класах діти починають усвідомлювати, що вони, якщо не сильніше вчителя, то точно не поступаються йому. І тут ми спостерігаємо інший прояв цькування, коли вже діти знущаються над педагогом. Це причини, чому у новій українській школі безпечне середовище для дитини, побудова педагогіки партнерства та передача школяру універсальних людських цінностей – засадничі принципи. Ми втілюємо їх й через вимоги до змісту освіти, і через нові методики навчання, які освоюють абсолютно усі педагоги, що заходять у нову школу, і через побудову інклюзивного простору для дітей”, – підкреслила пані Гриневич.
Вона додала: “Сьогодні Нік Вуйчич сказав, що він допомагатиме нам з напрацюванням матеріалів для вчителів для протидії насильству. Але що не менш важливо, він приносить та популяризує в Україні потрібну модель поведінки. Модель здорового спілкування, яка може стати допоміжною для вчителів, батьків, родичів – усіх, хто шукає, як правильно захистити та виховати дітей. Адже він, перша дитина з особливими освітніми потребами в Австралії, яка почала навчатися у звичайній школі, на власному досвіді пройшов через образи і знущання своїх однолітків. Зараз ця людина є прикладом для мільйонів людей, людина, яка довела, що фізичні обмеження людини – це лише особливі обставини життя. Мені здається, що приклад Ніка – це не лише натхнення для мільйонів, це ще й щеплення від людської зверхності. Я дуже сподіваюсь на нашу подальшу співпрацю з Ніком. Аби створити безпечну українську школу, де комфортно і гармонійно може розвиватися кожна дитина”.
Християнський проповідник, мотиваційний тренер, директор неприбуткової організації “Життя без кінцівок” та справжня жива легенда Нік Вуйчич, не маючи ні рук, ні ніг, активно подорожує світом, має повноцінну родину й стабільну роботу. А ще він займається плаванням і серфінгом, грає в футбол, веде особисту сторінку в Інстаграмі. Він написав книгу про своє життя, набираючи на комп’ютері 43 слова на хвилину.
З молоддю Києва Нік спілкувався на тему “Як знайти друзів та зберегти їх”. Він також поділився власним досвідом боротьби з цькуванням.
“Булінг – це хвороба. 30 років тому було менше відкритих дверей для цькувань у школі, які могли б вплинути на вас. Еволюція медіа дозволила нам відчути, що булінг та пліткування – це норма. В Австралії 29 років тому я був першою дитиною з особливими потребами в школі, і це було найкраще рішення, яке могли прийняти мої батьки. Не просто закрити мене в кімнаті, а й навчити жити з усіма, дати мені можливість літати. Коли я був у школі, це було важко, бо багато людей витріщалися на мене, цькувати мене. Але я навчився жити своїм життям. І для запобігання цькуванню може допомогти або не допомогти, якщо звернутися до батьків, може допомогти або не допомогти, якщо звернутися до вчителів. Але, з мого досвіду, якщо розповісти наступному поколінню про цінність кожної людини, дати йому це усвідомлення – це завжди ефективно”, – розповів Нік Вуйчич.
Як наголосив спікер, “Україна націлена на те, аби перетворити школу на безпечний простір, створити атмосферу довіри і взаємоповаги”.
“Школа – це місце, де має розкритися талант кожної дитини. Тому сьогодні для України надзвичайно важливим є процес підготовки школярів, їхніх батьків та вчителів до протистояння проявам булінгу у школах, а також до зустрічі з дітьми із особливими потребами, які частіше за інших потрапляють в зону ризику підліткового”, – сказав Нік Вуйчич.
Значення цієї зустрічі важко переоцінити, адже Нік є прикладом величезної сили волі, позитиву, оптимізму, любові та віри в людей.
У рамках проекту “Стоп булінг” Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба презентував Національну дитячу раду, до складу якої входять шкільні лідери самоврядування та випускники інтернатних закладів. Національна дитяча рада створена для того аби не тільки говорити про певні проблеми дітей, молоді, але й вирішувати їх на державному рівні, впливати на реформи в Україні, що стосуються всіх нас.
У холах Палацу було презентовано фотопроект “Stop bullying”. Фотографії з цього проекту з написами “Не треба вдавати, ніби не помічаєш”, можна побачити на станціях метрополітену.
Організацією приїзду Ніка Вуйчича в Україну займався його офіційний представник – коммунікаційне агентство Key Strategy, за підтримки Міністерства освіти і науки, КМДА та телеканалу “1+1” (Соціальний проект “Право на освіту”).
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Фото автора