Через кілька місяців Київрада може доручити КМДА розробити Стратегію (Концепцію) збереження цінної забудови на місцевому рівні до 2035 року, яка покликана вирішити проблему “невнесення” Міністерством культури та інформаційної політики історичних будівель до відповідного держреєстру. Які саме заходи збереження історичної забудови планують запровадити депутати і чиновники, наразі невідомо. Втім, особливого значення це не має, адже юристи столичної міськради натякають на те, що реалізовувати відповідний документ буде неможливо. Це пов’язано з тим, що місцева влада не має повноважень затверджувати подібні документи, а в українському законодавстві навіть відсутній такий термін як “цінна забудова”. Але муніципалітету Києва не звикати до нелогічних кроків – у 2021 році міськрада затвердила мораторій на знесення більш ніж сотні історичних будівель, в чому теж фактично не було сенсу.
Як стало відомо KВ, 27 жовтня 2022 року Київрада у першому читанні підтримала проєкт рішення “Про розробку Стратегії збереження цінної забудови на місцевому рівні в Києві до 2035 року” (№08/231-3985/ПР від 2 листопада 2021 року).
Суб’єктами подачі даного документа виступили міський голова Києва Віталій Кличко (на колажі ліворуч) та його заступник-секретар Київради Володимир Бондаренко. У сесійній залі столичної міськради на підтримку вказаного проєкта рішення у першому читанні віддали свої голоси 64 депутати.
Під час засідання Київради проти затвердження цього документу навіть в “проміжному варіанті” виступив голова фракції “Європейська солідарність”, секретар Київради минулого VIII скликання, заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (на колажі праворуч). Він висловив думку, що цей документ необхідно допрацювати.
“Прошу зняти його. Бо в такому вигляді, в якому він є зараз, без відпрацювання з профільною комісією, з Департаментом культури і Департаментом охорони культурної спадщини {КМДА], цей документ не буде дієвим. Я впевнений, що наше завдання – приймати такі документи, які будуть працювати і приносити користь”, – повідомив Прокопів.
У свою чергу, його колега, голова фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко запропонував підтримати цей проєкт рішення “за основу”, відпрацювати його на засіданнях постійних комісій, після чого знову винести до сесійної зали на розгляд народних обранців.
Врешті-решт пропозиція Володимира Прокопів про зняття проєкту рішення двічі не знайшла підтримки в депутатському корпусі – за це проголосували 59 народних обранців та 21 народний обранець відповідно.
Згідно з регламентом Київради, протягом 10 днів з моменту затвердження цього проєкту рішення в першому читанні депутати столичної міськради мають право подавати свої правки і пропозиції до нього. У цей же період даний документ мають опрацювати дві постійні комісії Київради – з питань охорони культурної спадщини та з питань культури, туризму та суспільних комунікацій. Надалі протягом 20 днів узагальнити усі правки має профільна комісія – з питань містобудування, архітектури та земельних відносин (хоча Прокопів, ймовірно, мав на увазі саме комісію з питань охорони культурної спадщини, яка, на відміну від “земельно-містобудівної”, дійсно не розглядала цей документ. – KВ). Після цього проєкт рішення, серед іншого, має розглянути управління правового забезпечення діяльності Київради.
У зв’язку з цим можна стверджувати, що раніше, ніж через півтора місяця, цей документ не буде готовий до затвердження у другому читанні. А беручи до уваги швидкість роботи столичного муніципалітету, цілком ймовірно, на його опрацювання піде як мінімум вдвічі більше часу.
Про що проєкт рішення
Згідно із проєктом рішення, у разі його затвердження столична міськрада доручить чиновникам Київської міськдержадміністрації (КМДА) розробити Стратегію збереження цінної забудови на місцевому рівні в Києві до 2035 року.
Відповідно до початкового варіанту цього документу, займатися підготовкою Стратегії має Департамент містобудування та архітектури КМДА. Примітно, що в документі вказано “прострочений дедлайн” його розробки – до 1 січня 2022 року (проєкт рішення було зареєстровано в Київраді ще наприкінці осені минулого року).
Втім, 12 жовтня 2022 року Володимир Бондаренко надав письмові пропозиції до проєкту рішення, згідно з якими розробка вказаного вище документу має бути доручена Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, він має називатися “Концепція”, а не “Стратегія” і на його підготовку має бути відведено термін до 1 липня 2023 року. Такі правки секретар Київради аргументував тим, що саме зазначений департамент, відповідно до його Положення, має займатися підготовкою такої Концепції, а через її обсяги на розробку має бути витрачено не менше 9 місяців. Відповідно, наймовірніше, цей термін також буде скориговано вже під час розгляду проєкту рішення про надання доручення на розробку в сесійні залі.
Примітно, що ще 6 жовтня 2022 року свої зауваження до запропонованого Кличком і Бондаренком документу висловило управління правового забезпечення діяльності Київради. Зокрема, юристи вказали на те, що законодавством України не передбачено затвердження такого документу як “Стратегія збереження цінної забудови на місцевому рівні”. Більше того – законодавство взагалі не оперує таким терміном як “цінна забудова”. Як наголосили юристи, законодавством передбачені поняття “цінна історична забудова” (будинки і споруди, що мають художню та історичну цінність, є характерними зразками архітектури відповідної епохи тощо) і “рядова історична забудова” (будівля, які не перебувають на державному обліку об’єктів культурної спадщини). У зв’язку з цим в управлінні правового забезпечення діяльності Київради висловили думку, що цей проект рішення “потребує ґрунтовного доопрацювання”.
У пояснювальній записці до проєкту рішення підтверджується, що на законодавчому рівні відсутня дефініція “цінна забудова”. І на думку суб’єктів подачі цього документу, даний факт дозволяє центральному органу виконавчої влади з питань охорони культурної спадщини (Міністерству культури та інформаційної політики України. – KВ) ігнорувати звернення столичної влади стосовно внесення об’єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Тому Віталій Кличко і Володимир Бондаренко запропонували затвердити стратегію діяльності, “яку варто розглядати як концептуальний підхід до вирішення проблем галузі”.
На їхню думку, такий “довгостроковий стратегічний програмний документ має бути системою ідей, цілей і найважливіших напрямків розвитку сфери збереження та використання культурної спадщини, що органічно ув’язана з місцевою соціально-економічною стратегією, вбудована в систему місцевих пріоритетів та враховує довгострокові загальносвітові соціальні та економічні тенденції росту”.
На підтвердження своєї позиції суб’єкти подачі проєкту рішення повідомили, що протягом 2017-2020 років, а також першого кварталу 2021 року, столична влада направила до Мінкульту 32 подання про занесення 1509 пам’яток та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. З поданих об’єктів культурної спадщини у 2018 – 2020 роках Міністерством було видано накази лише по 23 об’єктах (21 – занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, 2 – визнано такими, що не підлягають занесенню). Разом з цим, як наголосили Кличко і Бондаренко, “тільки за останній (2021-ий. – KВ) рік “втручання власників у історичну забудову, яка не має статусу та не визначена цінною історичною забудовою, призвело до низки публічних скандалів та конфліктів, у т.ч. силового характеру”.
Як міська влада захищає столичні пам’ятки
Як неодноразово повідомляла КВ, міська влада Києва неодноразово звинувачувала Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам’яток та об’єктів культурної спадщини столиці.
Наприклад, у травні 2021 року Віталій Кличко, коментуючи згадане вище внесення 21 об’єкта до Держреєстру нерухомих пам’яток, заявив, що така позиція Мінкульту “призводить до того, що столиця втрачає пам’ятки культури” і що такі пам’ятки руйнуються, а тому місто не може розпочати їхню реставрацію.
Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия
Вже у серпні 2021 року столична влада запропонувала своє бачення вирішення цієї проблеми – Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти відразу назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об’єктам статусу нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення.
При цьому, в Києві вже не перший рік функціонує програма “Охорона та збереження культурної спадщини” (попередня діяла у 2019-2021 роках, нинішня розрахована на 2022-2024 роки), згідно з якою, за логікою, можна виконувати “заходи із збереження цінної забудови” і на яку щорічно виділяється багатомільйонне фінансування з міського бюджету Києва. Проте Департамент охорони культурної спадщини КМДА не надто вдало справляється з її виконанням.
Так, у 2021 році на реалізацію цієї програми було витрачено усього 133,9 млн гривень зі столичної скарбниці (план – 270,2 млн гривень, в т.ч. з інших джерел фінансування – 121,7 млн гривень). Ще більш складна ситуація спостерігається за результатами виконання вказаної програми протягом першого півріччя 2022 року – профільний департамент КМДА повністю не виконав жодного з 12 запланованих заходів, освоївши лише 9,1 млн гривень фiнансування при річному плані в 72 млн гривень. Зокрема, протягом перших шести місяців поточного року чиновники не витратили жодної копійки на проведення ремонтно-реставраційних об’єктів культурної спадщини, склали облікову документацію лише на 25 таких об’єктів тощо. Пояснення, як завжди, просте – воєнний стан і дефіцит бюджетних асигнувань.
Читайте: Як столична влада впоралася зі збереженням культурної спадщини у першому півріччі 2022 року
Нагадаємо також, що столична влада регулярно заплющує очі на факти знесення старовинних будівель та забудову території під ними – навіть у тих випадках, коли у неї є повноваження попередити це.
Один із прикладів – історична будівля на вул. Лабораторній, 9-Б (садиба, яку було збудовано в XIX столітті та знесено в 2019 році). Незважаючи на обіцянки розібратись з порушником, КМДА навіть не змогла в судовому порядку довести законність внесення цього об’єкта до Держреєстру нерухомих пам’яток України. У свою чергу, Київрада 23 червня 2022 року ще й погодила його власнику – ТОВ “Скайпроджект” (входить до групи “Альтіс-Холдинг” бізнесмена Олександра Глімбовського) – поновлення договору оренди суміжного “клаптика землі”. Вочевидь, це було зроблено для того, щоб максимально допомогти цій компанії будувати в історичному центрі столиці багатофункціональний комплекс преміум-класу “Metropole” з перевищенням допустимої поверховості.
Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Володимир Прокопів. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Роботу згаданого департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.
Фото: колаж КВ
