Юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” опитали дві сотні студентів та школярів столиці й з приємністю можемо констатувати, що люди читали, читають і будуть читати. При чому йдеться саме про літературу в повному сенсі цього слова, а не про вульгарні опуси кримінального-порнографічного характеру чи дешеві псевдодетективи.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
90% опитуваних надають перевагу книгам не з Інтернету, оскільки (і ця теза майже дослівно повторювалася фактично усіма учасниками опитування): “Інтернет вирізняється своєю безликістю та безособливістю, тоді як справжня книга має власну індивідуальність. І що найголовніше, вона має власника”. Отже, більшість зійшлася на тому що перевага книги у тому, що нею реально володіти. А спробуйте “окупувати” текст у “вордівському” форматі, зробити його частинкою власного побуту, наділити його інтимністю часткою свого “я”… Навряд чи комусь вдасться.
Інтернетом молодь переважно користується для того, щоб читати наукову літературу чи ті книги, котрі є занадто рідкісними і дорогими, або ж яких взагалі не знайдеш на українському книжковому ринку. Що до читання у бібліотеках чи позичання книг у друзів та знайомих, то ця практика не особливо поширена, коли йдеться про художню літературу: якщо книга сподобалась, то після прочитання її зовсім не хочеться віддавати, тому залишається єдиний правильний вихід із ситуації – піти і купити її. Особливою популярністю у студентів київських вищих, які і слід було очікувати, користується книжковий ринок “Петрівка”, а також магазин “Орфей”, що неподалік. Там є широкий вибір літератури за демократичною ціною. Також вигідно, на думку опитуваних, купувати деякі види літератури у букіністів: коштують вони звичайно дешевше, крім цього, у них можна придбати рідкісні видання, наприклад, філософської та історичної літератури, які більше не перевидавалися, а також іншомовну літературу (англійською, німецькою, польською мовами тощо).
Щодо улюблених жанрів думки дуже різноманітні, але зазвичай улюблена література збігається з позалітературними захопленнями опитуваних. Визначивши улюблену музику, фільми та стиль одягу людини, часто можна довідатись, що вона читає і чим займається. Тому, як і очікувалося, одні захоплюються літературою у стилі фентезі, інші надають перевагу, європейським модерністам, таким, як: Герман Гессе і Франц Кафка. На загал серед молодих українців популярна література про часи бітників і хіпі. Дуже багато хто висловив своє захоплення з приводу романів Кена Кізі, Джека Керуака та Ірвіна Уелша. Не залишилися осторонь також Чак Паланік і Чарльз Буковскі – молоді люблять бунтувати (хоча б у своїх фантазіях) і читати про тих, у кого це виходило краще, ніж у них. Мода на Харукі Муракамі та Мілорада Павича уже пройшла, проте молодь досі читає Кундеру. В царині класичної літератури не обділено увагою Достоєвського і Булгакова, а серед філософів абсолютними лідерами є Маркс, Ніцше і Сартр. Для сучасної української прози молодь є чи не найголовнішою цільовою аудиторією хоча б тому, що в неї більше часу її читати, а також через те, що для нової генерації більше нехарактерні стереотипи про літературу, властиві попереднім поколінням, що виросли в радянський час. Серед фаворитів можна назвати Андруховича і Жадана, хоча популярними є також Тарас Прохасько і Юрко Іздрик. Не забули й про письменниць: Світлану Поваляєву, Ларису Денисенко, Оксану Забужко, Ліну Костенко тощо.
Тож як ми бачимо, українська молодь це опора і майбутнє України, треба берегти знання як зіницю ока, цінувати їх як самі великі багатства, і у майбутньому це без сумніву дасть свої плоди.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
фото: obiectivbr
