Найближче оточення Юрія Бойко облаштувало закрите містечко з приватних маєтків на березі Дніпра, підім’явши під нього кільканадцять гектарів державного лісу на Київській дамбі.

Якщо підійти сюди сушею – поцілуєш триметровий паркан, КПП і шлагбаум. Підплисти по воді – зустрінеш хлопців у камуфляжі. За документами – це дамба Київського водосховища, державний ліс і землі державного лісгоспу. У реальному житті – все інакше. “Це приватна територія”, – відріже охорона, доповість про тебе по рації, і отримавши наказ “на контакт не виходити”, сховається за власну сторожку.

Офіційно тут – садівницьке товариство із незамислуватою назвою “Бобер”. Будинки заховані поміж дерев. Однак із висоти польоту квадрокоптера відкривається абсолютно чітка картина: картина сімейно-дружньої загати, на зразок тих, що городять справжні бобри.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook

Минулої осені журналісти “Радіо Свобода” знайшли на березі обвідного каналу Київського водосховища величезні маєтки дітей екс-голови “Нафтогазу” Світлани і Миколи Бакуліних та екс-голови тендерного комітету “Нафтогазу” Сергія Кацуби і його матері.

Так от, володіння “Бобра” розкинулися просто навпроти – на протилежному березі каналу. Таке близьке сусідство, ще й підкріплене спільним приватним мостом, недаремне.

Дослідивши “боброве поголів’я”, ми виявили, що діти Бакуліна можуть щоранку вітатися через канал зі своїм татом, а Сергій Кацуба – з мамою, а ще можна помахати рукою цілій низці колег по державному паливно-енергетичному сектору.

– Бойко Анатолій Юрійович, ділянка 0,24 га оформлена влітку 2011 р., будинок (?) кв.м

Такі ПІБ має син того самого Юрія Бойка, який увійшов в історію як Міністр палива й енергетики при президенті Януковичу, при котрому провернули оборудку з купівлею двох бурових вишок за 8 млрд грн. за подвійним тарифом. Зараз до екс-міністра у правоохоронців немає питань і він спокійно очолює парламентську фракцію “Опозиційного блоку”.

Щодо Бойка-молодшого, то він відомий як співвласник ПП “Сеттлер” (ландшафтні послуги). Серед партнерів по цій фірмі – Сергій Валентинович Слюсаренко, людина з таким іменем була першим директором СТ “Бобер” при його заснуванні в далекому 2003 р. А ще – Наталія Мазур, відома як засновниця й директор двох благфондів Бакуліна … і як людина, на котру оформлена земля під одним з його маєтків навпроти через канал.

Квадратура будинку Бойка невідома – витяг на нього реєстр не видає, однак навіть на око цей маєток із колонами у кілька разів більший, наприклад, за скромну хатинку Бакуліна по-сусідству, тож площу й вартість можна сміливо множити на два (про Бакуліна див. нижче).

Окрім того Бойко може похвалитися найкрасивішою набережною: спуск на канал виклали бруківкою, схили засіяли газоном, а саму набережну обгородили кованим парканом із навісами.

– Бакулін Євген Миколайович, ділянка 0,24 га оформлена влітку 2011 р., будинок 370 кв.м.

Євген Бакулін є одним з найближчих поплічників Юрія Бойка. Вони ще у 90-х працювали разом на Лисичанському НПЗ. А коли Бойку вдавалось очолити Міненерго – Бакулін одразу ставав головою правління “Нафтогазу”.

Після втечі Януковича Бакулін був затриманий за підозрою в розкраданні державних коштів. Йому і його заступнику Геннадію Юр’єву (це ім’я спливе пізніше) інкримінували зловживання службовим становищем і збитки державі на 2 млрд грн. Були арешти і рахунків, і майна, але Бакуліна відпустили під заставу, а вже за півроку справу закрили – криміналу не знайшли. Поки справу поновлювали, Бакулін встиг відхопити депутатський мандат (теж не без скандалу – два кримінальні провадження за підкуп виборців), тож тепер засідає в парламенті в очолюваній Юрієм Бойко фракції “Опозиційного блоку”.

Маєток Бакуліна, на перший погляд – не палац, а втім сам господар оцінює його в 3,5 мільйони гривень – саме за стільки 370 квадратів “авторского дизайну в стилі Модерн” намагалися продати восени минулого року. Покупця, вочевидь так і не знайшли, бо вивісили оголошення про оренду – пожити в маєтку можна за 17 тисяч на місяць.

– Присяжнюк Олександр Анатолійович, дві ділянки разом 0,24 га, будинок 321 кв.м

Так звуть сина Анатолія Присяжнюка, екс-очільника “Чорноморнафтогазу” (2006-2010 р.р.), Київської облдержадміністрації (2010-2014 р.р.) і замголови Київської обласної організації Партії регіонів. Присяжнюк-молодший також “свій” у державному паливному секторі: в 2010-11р.р. був замдиректором нафтогазівської дочірки “Газ України”, і до 2013 р. – замдиректор Департаменту реалізації газу в самому “Нафтогазі”.

Наразі Олександр Присяжнюк – народний депутат, щоправда порушивши сімейну політлінію – від “Народного Фронту”.

Майновий реєстр висвітлив ще один примітний факт: і землю, і будинок на ній Присяжнюк отримав у подарунок у жовтні 2013 р. Попередніми власниками маєтку були Юлія Шевчук і Віорел Ханкевич. Останній у 2011-12 р.р. очолював розрахунковий департамент “Київводоканалу”, після того – ДП “Державний центр інформаційних ресурсів України”. Цікаво, за що такі коштовні дари.

– Присяжнюк Тетяна Борисівна, ділянка 0,24 га оформлена восени 2011р., будинок 527кв.м, добудований у 2012:

Йдеться про колишню дружину Анатолія Присяжнюка. Після втечі Януковича губернатора Київщини оголосили в розшук за розтрати бюджетних грошей на ремонті доріг, але він втік і одружився на юній панянці.

Фармацевт за освітою, Тетяна Борисівна свого часу була співвласницею низки фірм, усі в Криму. Там, нагадаємо, Присяжнюк працював у правоохоронних органах органах ще з 80-х і до початку 2000-х, а вже потім очолював ЧНГ. Дружина Присяжнюка, зокрема, була співзасновницею ТОВ “Автоцентр-Крим” і ПП “Авто-Профі” (ця до окупації навіть тендери вигравала).

Тут дозволимо собі невеликий оффтоп на окупаційну тематику. Після захоплення Криму втрачати свій тамтешній бізнес Присяжнюки, вочевидь, не захотіли – перереєстрували одну з фірм, “Автоцентр-Крим”, за російським законодавством і платять податки в бюджет агресора: згідно з даними Федеральної податкової служби “Автоцентр” пройшов реєстрацію в ЕГРЮЛі влітку минулого року, і Тетяна Присяжнюк лишається власницею половини фірми

Подробнее: Жена экс-губернатора Киевщины ведет бизнес в аннексированном Крыму

– Юр’єва Олена Геннадіївна, ділянка 0,24 га, будинок 469 кв.м:

Сама Олена Юр’єва ні як власниця, ні як керівниця якогось бізнесу, ні як чиновник відома не була. Однак найвірогідніше – це дочка екс-замголови “Нафтогазу” Геннадія Юр’єва. Про нього ми згадували вище в контексті кримінальної справи по колишньому керівництву держпідприємства.

Ділянка і будинок були куплені Юр’євою у 2011 р., попередній власник невідомий. Однак тут цікаве інше: навпроти маєтку Юр’євої, так би мовити, в одному дворі з нею, триває будівництво ще одного. При цьому якщо накласти супутникові знімки на кадастрову карту, то виходить, що будинок вигнали не на приватній ділянці Юр’євої, а просто попід берегом каналу і частково на землі державного лісгоспу. Детальніше про це трохи згодом.

– Заєць Віталій Якович, ділянка 0,29 га оформлена в 2008 р., будинок 339 кв.м

Віталій Заєць, здається, найстаріший місцевий дачник. По-перше йому 75 років, по-друге – будинок він купив ще в 2005 р., хоча держакт на землю посвідчили тільки три роки потому. Широкому загалу прізвище цього мешканця м.Ромни Сумської області нічого не скаже, хоча Заєць є партнером сина Бойка по вже згадуваній вище фірмі “Сеттлер”.

Натомість киянам може бути відомий його син – Олександр Заєць. У 2010-2011 р.р. він очолював відділ забезпечення діяльності керівництва КОДА. Простими словами він півтора роки був завгоспом у Присяжнюка-старшого. Потім рік очолював Києво-Святошинську РДА, після чого повернувся в адміністрацію і до 2014 р. уже працював першим замом Присяжнюка.

– Федоричева Олена Миколаївна, 0,28 га оформлено в 2008 р., будинок 443 кв.м.

Ця людина ніколи не фігурувала в контексті “Нафтогазу”, однак місцевим “бобрам” також виявилася не чужа. За нашими даними, Олена Федоричева свого часу була приписана за однією адресою в Києві з Сергієм Качером. Це співзасновник ПП “Ломбард Скарбниця”. Частку в компанії Качур мав від самого її заснування в 90-х, з 2008 р. фірму вивели на Кіпр, потім на Беліз, зрештою на Британію – але незмінним директором фірми ось уже 13 років значиться Євген Білаш. А це – ще один партнер Бойка і Зайця по фірмі “Сеттлер”.

– Кацуба Наталія Іванівна, сім ділянок, разом 0,43 га, будинок 339 кв.м

Це дружина Володимира Кацуби (народний депутат, до революції “регіонал”, тепер – позапартійний) і мати Сергія Кацуби (Юрій Бойко втягнув його до системи “Нафтогазу”, де той очолив закупівельний департамент, в парламенті минулого скликання був нардепом від Партії регіонів) та Олександра Кацуби (спочатку працював у “Чорноморнафтогазі”, потім в рекордні 26 років успадкував від брата крісло замголови правління “Нафтогазу”).

Родина Кацуб – постійний член нафтогазового клубу, а відтак і постійний фігурант скандалів довкола нього:

Голова “Нафтогазу” Євген Бакулін і замголови “Чорноморнафтогазу” Олександр Кацуба (по центру) разом з сингапурськими виробниками другої “вишки Бойка”, яка отримала офіційну назва “Незалежність”.

А буквально рік тому з’ясувалася їх причетність до оборудок в “Укргазвидобуванні” із угодами про спільну діяльність з приватними фірмами. Тоді в “схемі” засвітилися і Бойко, і Фірташ, і нині біглий Курченко.

Кацубами, власне, можна “закільцювати” цю злощасну боброву загату. Пригадуєте, що прямо навпроти через канал стоїть палац Кацуб? Поруч із ним скоро має з’явитися ще один. Будівельний майданчик розгорнули на семи земельних ділянках. Три з них оформлені на Антона Чернецова, відомого як людина Юрія Бойка. При чому у витягах з держреєстру зазначено, що це землі під садівництво.

Ще одна ділянка площею 0,3467 кв.м. – попід берегом – в приватній власності Наталії Кацуби з призначенням “під дачне будівництво”. Цікаво, що за даними Вишгородської райради, ділянка з ідентичною квадратурою раніше видавалася Олександру Присяжнюку … з призначенням “сінокосіння”.

А тепер перейдемо до питання законності забудови й “приватизації”. Проблем тут, як завжди три: вода, земля і ліс.

Дамба і канал – споруди штучні, створені в ході будівництва Київської ГЕС. Дамба фактично є продовженням греблі, якою перекрили русло Дніпра, а споруджували цю дамбу для захисту ближніх сіл від затоплення. Як посеред неї взагалі “нарізали” ділянки під приватизацію – загадка природи.

Річ у тому, що дамба – гідротехнічний об’єкт, на який в цілому розповсюджується Водний кодекс. В постійне користування такі землі віддають тільки державним стуктурам. Людям же і приватним фірмам та організаціям земля водного фонду може надаватися в тимчасове користування: косити сіно, розводити-вудити рибу, ще можна під оздоровлення, рекреацію, спорт і туризм, а також науковцям для дослідів.

В принципі, наші“бобри” починали теж із добропорядними намірами. Це зараз їхні ділянки мають призначення “для індивідуального дачного будівництва”. А от початково це були землі сільськогосподарського призначення й видані вони були під садівництво. “Садівництво”, щоправда, дозволяє будувати так звані садові будиночки – і при цьому ні кодекси, ні ДБНи не обмежують їхнього метража.

От і набудували маєтки від 300 квадратів, такий у Кацуби, і до 500 з гаком, як у Тетяни Присяжнюк.

Вочевидь, в якийсь момент “садівники” усвідомили не надто певну кореляцію між документами й реальністю і вирішили переоформитися в “дачників”. Аж у грудні минулого року. Коли всі вже давно було збудовано й оформлено. Аж тоді землю під ними пакетом – тобто одним спільним на всіх рішенням Вишгородської РДА – перевели із сільськогосподарської в “рекреаційну”, а саме “під індивідуальну дачну забудову”.

Розпорядження підписували “під ялиночку”, 31 грудня 2014 року. Певно, підлаштовували під річницю Майдану. Сміливість взяти на себе підпис мав в.о. голови РДА В’ячеслав Савенок (на фото), якого взагалі то не мало б бути на цій посаді та і взагалі на будь-якій іншій високій державній посаді. Усі роки правління Януковича він був першим замголови Вишгородської РДА і замголови Вишгородської райради (на території цього району розташовано “Межигір’я”) і дивним чином у нього не відібрали крісло з усією суворістю люстраційного законодавства.

Пікантний нюанс. Савенок заступив на посаду у РДА відразу по тому, як пішов на підвищення Ярослав Москаленко. Він кілька років очолював Вишгородщину і у 2010 став першим заступником губернатора Київщини – згаданого вище Присяжнюка, чия дружина і син є членами блатної колонії на дамбі. А зараз Москаленко є народним депутатом і має серед помічників ту саму Наталію Кацубу.

Хоча, землі щонайменше під одним із будинків садового товариства цільове призначення так і не змінили. Йдеться про перший від КПП будинок (на фото), за даними Держгеокадастру земля під ним приватна, кому належать – кадастровики навіть на запит народного депутата не відповіли. Однак повідомили, що це ділянка для особистого підсобного господарства, городництва та садівництва. Плантацій редьки, як розумієте, там не спостерігається, та й назвати маєток підсобкою також язик не повернеться.

Цей будинок збудовано на земельній ділянці, яка офіційно все ще має призначення – сільськогосподарська, під садівництво, городництво і підсобне господарство.

Однак коли ми говоримо про земельні перипетії – то йдеться не тільки про приватизовані ділянки. Пам’ятаєте оголошення про оренду маєтку Бакуліна? “Закрытый КГ на 13 домов, 2 линии охраны, парковая зона 20 га”. Звідки взялися ці 20 гектарів, якщо приватизовували по кількадесят соток?

Дивимося знову на карту і в кадастр. Маєтки “бобрів” рядочком ідуть посеред дамби. Зліва тягнеться зелена зона, справа берегова лінія. Це землі державної власності і закріплені вони за ДП “Вищедубечанське лісове господарство”.

Червоним на карті позначено територію СТ “Бобер”, синім – ділянки лісгоспу

Червоним позначено територію садового товариства “Бобер”, синім – ділянки лісгоспу

Ми спеціально, через народного депутата Сергія Лещенка, звернулися в Держгеокадастр, який відповів дослівно таке: “відомості про передачу даних земельних ділянок в оренду/користування в Державному земельному кадастрі відсутні”.

А тим не менше користуються ними на повну.

Ділянка вздовж берегу каналу, загалом має понад 3 га, “бобрами” зайнято близько 1,7 га. У когось тут альтанки, у когось гараж для човнів, а хтось, як наприклад Кацуба з Зайцем, просто досипав собі пляж і поставив шезлонги. Але найцікавіше, звісно, новий маєток, той самий навпроти Юр’євої, про нього ми вже згадували вище. Якщо накласти супутникові знімки на кадастрову карту – виявиться, що половина будмайданчика залазить на ділянку лісгоспу.

Ділянка по ліву руку раніше була – це видно по старіших ортофотопланах – повністю поросла лісом. Тепер частини зелених насаджень там немає – натомість є корт, дитячий майданчик, а ще низка споруд, які найбільше схожі на гаражі, тут же проклали ще одну дорогу. Загалом ділянка лісгоспу має 23 гектари, “бобрами” відгороджено понад 12 гектарів.

По суті, як видно зі зйомки та ортофотопланів кадастру, наразі садове товариство вигородило – разом з землями лісгоспу і затокою, котра знаходиться в постійному користуванні Київської ГЕС – близько 25 гектарів.

Ясно, що в такому місці журналісти – гості небажані, тож коли ми ризикнули підпливти до берега човном – нас уже зустрічала охорона на чолі з особисто директором СТ “Бобер” Василем Корінчуком. На питання, чому дачники відгородили шматок лісу й берег, Корінчук заявив, що садове товариство взяло цю землю в лісгоспу в оренду на 49 років. От тільки показувати договір чи надавати його копію навідріз відмовився.

Хоча по суті в даній ситуації абсолютно неважливо – є той договір чи немає. Тому що згідно з законом орендарі не можуть будувати маєтки на лісогосподарських землях, так само, як і не можуть рубати ліс під корти-гаражі.

Окрім того, громадяни мають право блукати лісами державної власності, скільки заманеться. Вільно, безоплатно та без спеціальних дозволів. Небезпечно тинятись – хіба що в лісах крадених.

До речі, коли ми навідувалися на КПП востаннє, вахту тримали двоє охоронців, один – приватної фірми, а от другий – у міліцейській формі. Останній, після питань стосовно того, за чиїм розпорядженням він охороняє цей об’єкт, хвилин зо 20 ховався від нас за будкою КПП, а тоді чкурнув до лісу, з автоматом у руці.