“Як повернути в Україну заблоковані російські гроші” – цю складну задачу фахівці обговорювали на відповідному круглому столі. В цій задачі виявилось декілька важливих аспектів: відсутність примусу до виконання в міжнародному праві та шляхи вирішення цієї проблеми; можливість стягнути російські гроші так активи до завершення війни; скоріш за все, майбутня необхідність стягати репарації з рф за рахунок її надр; необхідність внесення рф до чорного списку FATF тощо. Також очевидно, що всі російські активи та гроші, які будуть стягнуті Україною, мають витрачатися не на химерне “відновлення”, а на посилення обороноздатності нашої держави. Бо без перемоги України та Нюрнбергу-2 говорити про репарації не матиме сенсу.
Про це КВ стало відомо за результатами круглого столу “Як повернути в Україну заблоковані російські гроші”, який відбувся за ініціативи “Фінансового клубу” 11 листопада в Укрінформі.
Не потрібно чекати перемоги у війни, щоб вимагати від Заходу передачі Україні заморожених 300 млрд доларів, наголосив ексзаступник міністра доходів і зборів, докторант Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Михайло Ноняк. «Потрібно говорити і тиснути на ЄС, щоб він нам ці 300 млрд віддав, не тільки як переможцям, а зараз – за ті злочини, які чинить російська федерація проти нашої країни», – заявив Ноняк.
При цьому, досягнення перемоги є не обов’язковою попередньою умовою для стягування виплат з росії, бо агресія, факт якої беззаперечний, – це міжнародний злочин, який не потребує складного доведення, тому Україна вже має право на кошти рф. «Є перетин кордону регулярними військами іншої держави і є окупація території. Отже для міжнародної громадськості і міжнародних судів це означає, що у нас агресія росії. А якщо це злочин і є жертви, ми маємо право претендувати на відшкодування цих збитків», – заявила ексзаступниця міністра оборони Ганна Маляр.
Ці гроші потрібні вже зараз, бо їх треба витрачати не на якесь “відновлення”, а на посилення обороноздатності України, сказав народний депутат України Олег Дунда (фракція “Слуга народу”). «До завершення війни наше головне питання – це забезпечення обороноздатності. Не відновлення, не будування житла, а саме перемога! Без перемоги жодного відновлення взагалі не буде. Тому всі ресурси, зокрема, ці 300 млрд доларів, повинні використовуватися саме на обороноздатність України, а не на відновлення», – заявив парламентар.
Наразі першими конфіскацію заморожених активів рф можуть здійснити США. «США ухвалили закон, що президент має право передавати конфісковані активи. Сполучені Штати можуть передати Україні на оборону і безпеку 5-6 млрд доларів конфіскованих коштів», – вважає Михайло Ноняк, бо Євросоюз зараз «пішов набагато легшим шляхом» і вирішив направляти Україні лише кошти з прибутків від заморожених активів рф, що складає усього 3-5 млрд євро на рік.
Олег Дунда запропонував, як спонукати європейців до вилучення заморожених російських мільярдів задля посилення обороноздатності України. “Ці гроші мають піти в європейський оборонпром, продукція якого піде в Україну. Так буде легше переконати наших партнерів і дезавуювати їхні побоювання, мовляв, “всі бонуси вам, а всі ризики нам”. Вони (європейські держави, – КВ) отримають суттєві інвестиції в свої економіки, а бонуси від цього отримають Сили Оборони України”, – наголосив парламентар.
Водночас, на оборону може бути спрямований дохід не лише від заморожених на Заході активів рф, але й від арештованих в Україні коштів, вважає голова Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Олена Дума.
«Через виконання рішень українських судів і їх реалізацію за кордоном ми можемо законно використовувати кошти на оборону, закуповувати зброю, допомагати військовим», – наголосила Дума.
За її словами, портфель АРМА зараз складає 12 млрд гривенн. З них управління грошовими коштами – це 10 млрд гривень, 8 млрд гривень з яких – у військових облігаціях: «Тільки за 10 місяців 2024 року ми дали ефективність від управління арештованими активами і реалізації вже 2 млрд гривень. Станом на цей рік тільки дохід від ОВДП становить вже 700 млн гривень до бюджету».
При цьому, значна сума російських активів за кордоном може бути стягнута також в рамках кримінальних проваджень, відкритих в Україні, повідомила Дума. «Виконання рішення українського суду, легалізованого за кордоном, – це єдиний законний механізм, який повністю забезпечує національні інтереси держави Україна. Що більше ми отримаємо рішень на користь України, то більше в рамках міжнародних процесуальних дій ми зможемо легалізувати рішень за кордоном і більше коштів зможемо повернути під час війни для боротьби з ворогом», – сказала голова АРМА.
На її думку, саме такий механізм – рішення українського суду, легалізоване рішення за кордоном, де знаходиться майно, і прозорий продаж – «забезпечить надходження до бюджету всієї вартості реалізованого активу». Бо, на відміну від судового механізму, стягування активів в рамках санкційних механізмів буде зобов’язувати Україну «ділитися» із країною-партнером.
«Коли будуть застосовуватися санкційні механізми між Україною і країною ЄС, то це робиться у відповідності до міжнародних конвенцій, двосторонніх угод, за взаємною вигодою. І це буде означати, що представники двох країн будуть домовлятися, хто скільки отримає в результаті реалізації санкційного механізму», – пояснила Дума.
Ганна Маляр наголосила, що Україна вже зараз має готувати консолідовану претензію для стягнення репарацій з росії – замість десятків або сотень тисяч окремих позовів з боку держави, громадян, громад, підприємств і інших юридичних осіб. «В міжнародному праві існує консолідована претензія. Це об’єднана вимога держави, яка поєднує в собі підрахунок усіх видів шкоди, завданих агресією. І на міжнародному рівні постраждала держава висуває цю консолідовану претензію», – пояснила Маляр.
Вона нагадала, що ще в 2020 році було підготовлено відповідний законопроєкт “про Національне агентство України з питань подолання наслідків збройної агресії російської федерації”. “Він (законопроєкт, – КВ) має нарешті шанс потрапити до сесійної зали. Якщо ми створимо агентство з повернення коштів, ця державна інституція муситиме сформувати консолідовану претензію, яка об’єднає всі види суб’єктів, які постраждали внаслідок агресії, і яка підрахує всю завдану шкоду. І тоді в правовому полі ми, як держава, можемо виставляти цю велику консолідовану претензію і вимагати репарацій», – зазначила ексзатупниця міністра оборони.
Водночас, зазначив нардеп Олег Дунда, примусити росію до виплат буде важко: «Міжнародне законодавство побудоване на засадах добровільної згоди, і в ньому не існує жодних інструментів примусу до виконання таких рішень».
Ганна Маляр погодилась з цим. За її словами, після Нюрнберзького трибуналу по нацистській Німеччині не було жодного рішення міжнародних судів щодо агресії, хоча війни з тих пір відбуваються регулярно. «В України зараз є шанс вперше з 1945 року зробити трибунал, вимагати цього, щоб нарешті держава (росія, – КВ) була засуджена саме за агресію», – заявила вона.
Вочевидь, без Нюрнбергу-2 буде неможливо поставити остаточну крапку в історії злочинів росії і її попередників (СРСР і російської імперії). Мова йтиме не про 300 млрд, чи 700 млрд чи 1 трлн доларів, зазначив співзасновник КВ Антон Подлуцький.
“Потрібно порахувати всі можливі види збитків: виробничі, інфраструктурні, екологічні, людські, моральну шкоду, страждання наших дітей, викрадених росією, вкрадені культурні цінності тощо. І коли ми системно до цього підійдемо, то побачимо, що мова йде про незрівнянно більші суми. І найбільш конструктивним на той момент рішенням будуть репарації російськими надрами – їхньою нафтою та металами», – зазначив співзасновник КВ.
Він вважає, що, якщо для світового співтовариства це буде «шокуюче» рішення, то є спосіб його переконати пристати на це. «Єдиний варіант переконати їх – це створення міжнародного консорціуму з управління активами на той момент вже мабуть колишньої російської федерації, в першу чергу, в інтересах України», – спрогнозував Подлуцький.
Схожої думки дотримується Олег Дунда. «Відновлення може бути забезпечено після перемоги за рахунок, наприклад, відсотків від сировинного експорту росії на 10-15 років (насправді, на значно довший строк, – КВ). Там грошей безліч. Або передача Україні в користування надр “російської імперії”,- заявив голова підкомітету ВР з питань будівництва та проєктування.
Про те, що нині заморожених на Заході російських активів на 300 млрд доларів буде недостатньо для виплат, сказав і Мийхало Ноняк. «Світовий банк нарахував збитків на 486 млрд доларів. Український прем’єр-міністр казав про 750 млрд доларів. Тому, якщо нам повернуть 300 млрд доларів, це тільки половина збитків, які завдала нам російська федерація», – зазначив він.
Всі учасники зголосились з тим, що про репарації, як такі, ми зможемо ефективно та результативно говорити і діяти в цьому напрямку тільки після перемоги України.
В той же час, заступник голови АРМА з питань євроінтеграції Грігол Катамадзе зазначив, що посилення тиску на росію та наближення нашої перемоги може суттєво полегшити FATF, якщо внесе російську федерацію в свій чорний список. Зазначимо, причина для цього є, бо росія є державою-терористом.
«Як тільки росія включається в чорний список FATF, одразу всі країни будуть думати і діяти в рамках того, щоб не надавати запчастини, в банківській сфері – не спілкуватися з росією, не співпрацювати. Ось на що зараз потрібно тиснути», – наголосив Грігол Катамадзе.
І це суттєво вплине на “навмисну сліпоту” багатьох західних виробників мікроелектронної бази, як висловилась колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська.
«Деякі з них навіть мають з росією спільні виробництва, як ми чули про дрони «Гарпія» російсько-китайського виробництва. Є компанії в Туреччині, ОАЕ, Казахстані, Киргизстані, які цілком розуміють, з ким вони мають справу, розуміють, що вони це постачають російському ВПК», – каже Агія Загребельська.
Вона впевнена, що за це скоро буде відповідальність: «Багато країн вже криміналізували такий злочин, як обхід санкцій. Це дозволяє конфісковувати активи в рамках кримінального переслідування. І це той напрям, який на сьогодні має більший потенціал, ніж він використовується».
Антон Подлуцький
КиївВладаФото: Укрінформ