Парадокси демократії: під час війни запит на “сильну руку” не зріс, а зменшився – це фіксує актуальна соціологія. У рази менше тих, хто за певних обставин вважав би кращою автократію, і зовсім не багато тих, кому байдуже. Але майже всі, незалежно від політичних смаків, пишаються своїм українським громадянством і вірять у перемогу України у війні.
Про це KВ стало відомо з соціологічного опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва із соціологічною службою Центру Разумкова.
Згідно цього дослідження, за останні роки зросла кількість людей, які пишаються українським громадянством та зменшилась кількість тих, які не визначились.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться
Високі показники фіксуються і стосовно основної ідентифікації людей саме як громадянами України. Так,
-
72% опитаних ідентифікують себе як громадяни України,
-
12% – як мешканці села, району чи міста, де проживають,
-
6% – мешканцем регіону, де вони проживають.
Майбутня перемога об’єднує вже сьогодні
Віра в перемогу України в російсько-українській війні – є тим, що об’єднує українське суспільство вже зараз, свідчить соціологія. Так вважають 72,5% опитаних. Ще 48% згадують віру у краще майбутнє, а 36% – патріотичні почуття.
В релізі соціологів сказано, що 37% опитаних вважають, що за роки існування незалежної України було більше позитивного, аніж негативного.
40,5% кажуть, що позитивного та негативного було приблизно порівну, а 15%, що негативного було більше.
Констатується, що попри війну, частка позитивних оцінок є найвищою за час спостережень, і молодші респонденти зазвичай більш оптимістичні у своїх оцінках української історії.
Без інфографіки повідомляється також, що майже 90% опитаних хочуть будувати своє майбутнє в Україні і лише 4% не бажають цього робити. 68% опитаних вважають Україну справді незалежною державою. 16% не погоджуються з цією тезою. А якби референдум про незалежність України відбувався зараз, то 87,5% опитаних проголосували би “за” незалежність України. Проти – трохи більше 3%. Ще 5,5% заявили, що не брали би участі в референдумі.
Також вказується, що понад 90% опитаних вірять у перемогу України у цій війні. (77% – вірять і 15% – скоріше вірять). Лише 4% респондентів не вірять або скоріше не вірять у перемогу.
Молодші респонденти схильні до більш радикального розриву з Росією.
Демократія чи авторитаризм
Більшість українців – за демократію.
При цьому, частка демократів серед тих тих, хто вважає себе забезпеченою людиною, більша (71,7%), ніж серед “вкрай бідних” (52,9%).
Хоча “за певних обставин” авторитарний режим вважають кращим, ніж демократичний, чимало людей – від 12,4% до 14,6% (і чим менш заможні люди, тим вони більш згодні з авторитаризмом; так само і рівень байдужості щодо стилю правління корелюється з рівнем забезпеченості – не має значення авторитаризм чи демократія для 9% забезпечених і для 20,4% вкрай бідних).
“Українське суспільство впродовж тривалого часу мало парадоксальне ставлення до демократії. З одного боку, демократія, безперечно, вважалась пріоритетним типом устрою для України. З іншого – стійкий запит на “сильну руку”, яка може навести порядок, теж залишався”, – коментують отримані соціологічні дані фахівці.
І хоча вони констатують, що з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну “цей парадокс нікуди не зник”, але “запит на демократію та її пріоритетність зріс значно більше, аніж на “сильну руку”.
Так, станом на момент опитування, 64% респондентів вважають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України. 14% вважають, що за певних обставин автократія може бути кращою, аніж демократія, і ще 13% людей кажуть, що для них неважливо, яким є тип режиму. Такі показники підтримки демократії найвищі за багато років спостережень: до 2014 року пріоритетність демократії підтримували менше 50%, після Революції Гідності цей показник виріс до 54%, але лише після початку великої війни він перевищив 60%”.
Водночас запит на “сильну руку”, навпаки, потрохи зменшувався.
Але “сьогодні ситуація дещо змінилась, і понад 58% вважають, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії. До великої війни цей показник не перевищував 55%. Проте таке зростання є суттєво меншим, аніж збільшення підтримки демократії”.
Свобода чи харчі
Як засвідчила свіжа соціологія, умовне розділення між свободою та достатком серед українців залишається.
31% респондентів в обмiн на власний добробут готові поступитися державi часткою своїх прав та громадянських свобод.
Понад 47% – заради особистої свободи та гарантiй дотримання всiх громадянських прав готові терпіти певнi матерiальнi труднощi.
Ще 22% не визначились з власною відповіддю.
“Попри таку розділеність, певна динаміка спостерігається. Загалом у цьому опитуванні суттєво скоротилась частка тих, які вагаються з відповіддю. Традиційно, відповіді на це питання розділялись на три приблизно рівні частки, тож зараз можна судити про те, що частина людей визначились зі своїми преференціями”, – йдеться у релізі соціологічних служб.
В ньому також вказується, що у разі протиставлення свободи і безпеки відповіді респондентів також розділилися: 39% ставлять пріоритет безпеки вище над свободою, а 34,5% – навпаки – свободи над безпекою (26,6% респондентів не визначились з відповіддю).
Соціологічне опитування було проведено Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва разом із соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня 2022 року за грантової підтримки Університету Бремена та Міжнародного фонду “Відродження”.
Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося у 112 населених пунктах (57 міських та 55 сільських) за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Було опитано 2024 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Разом з тим, як зазначають соціологи, “додаткові систематичніі відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян”.
Фонд “Демократичні ініціативи” (*), за даними аналітичної системи YouControl, був заснований 4 вересня 2000 року (21 рік 11 місяців тому). Зараз керівником є Світлана Борисівна Барбелюк.
Громадська організація (ГО) “Український центр економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (**) чи “Центр Разумкова” зареєстровано 18 серпня 1994 року. Засновником центру був перший помічник другого президента України Леоніда Кучма – Олександр Разумков (помер 29 жовтня 1999 року), батько екс-спікера ВР Дмитра Разумкова. З 4 липня 2020 року керівником ГО є Павло Пинзеник – нардеп ВР VIII скликання (2014-2019 рр., фракція “Народний фронт”), який до того працював першим заступником завідувача секретаріату парламентської фракції ВО “Батьківщина”, від якої він балував у ВР за №126 партійного виборчого списку.
Читайте: Українці: “Геть від москви”, але з “традиційними цінностями” – результати соцдослідження
* “Благодійна організація Благодійний фонд “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” (Код ЄДРПОУ 20062078)
** ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407)
Фото: 24 канал
