Під час свого останнього засідання в цьому році Київрада внесла зміни до програми «Цифровий Київ» та продовжила її дію на два роки – до кінця 2027-го. За версією розробників цього документу – Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА – потрібно було привести програму у відповість до нещодавно пролонгованої Стратегії розвитку Києва, а також продовжити терміни реалізації майже всіх її заходів, які очевидно потребують додаткових грошей. Вилилося це все у збільшення фінансування документу майже вдвічі – з 7,1 млрд до 13,27 млрд гривень. Найбільше коштів додали на систему відеоспостереження з аналітикою, натомість фінансування на розвиток електронної демократії – скоротили. Презентація оновленої програми супроводжувалася закидами депутатів щодо відмивання в структурі департаменту коштів разом з фірмами його екс-очільника, віддавали голоси за цей документ неохоче, але його таки “протиснули” під час третього голосування.
Як стало відомо КВ, 12 грудня 2024 року Київрада затвердила внесення змін до Комплексної міської цільової програми «Цифровий Київ» на 2024-2025 роки та продовження її дії до 2027 року (проєкт рішення № 08/231-1799/ПР від 29.11.2024 року).
Субʼєктом подання проєкту рішення виступила директорка Департаменту ІКТ КМДА Вікторія Іцкович (на колажі ліворуч). Вказаний документ потрапив до порядку денного вже під засідання міськради як невідкладний, однак підтримали його депутати тільки з третьої спроби – 62 голосами “за”.
В пояснювальній записці до проєкту рішення необхідність коригування програми обгрунтована, зокрема, оновленням Стратегії розвитку Києва та продовженням її дії до кінця 2027 року, спроможністю бюджету столиці, а також потребою подовженні термінів виконання левової частки заходів програми. Згідно з текстом пояснювальної, зміни до програми вносяться на основі звернень її співвиконавців, насамперед Департаменту економіки та інвестицій КМДА.
Що змінилося
Згідно з внесеними змінами, загальна сума фінансування програми, яку пролонгували на два роки, зросла майже вдвічі – з 7,1 млрд до 13,27 млрд гривень. По рокам ці кошти “розкинули” наступним чином: 2024 рік – 2,42 млрд гривень, 2025 рік – 3,28 млрд гривень, 2026 рік – 3,84 млрд гривень, 2027 рік – 3,71 млрд гривень. Із загальної суми скоригованого фінансування 12,37 млрд гривень розраховують отримати зі столичного бюджету, решту (900,23 млн гривень) – з інших джерел.
Найменування чотирнадцяти заходів програми не змінювали, їх реалізацію просто пролонгували до кінця 2027 року. При цьому, фінансування дванадцяти заходів збільшили, одного – залишили без змін та ще одного – неочікувано скоротили.
Найбільше коштів “накинули” на розвиток системи відеоспостереження з аналітикою – з 850 млн до 1,95 млрд гривень. В рамках реалізації цього заходу в рази – з 3 954 до 13 755 – номінально збільшили кількість одиниць так званого продукту для розвитку системи, до яких віднесли і обладнання, і відеокамери, і програмне забезпечення, і ліцензії.
Суттєвою також є прибавка на створення, розвиток і модернізацію “мережевої інфраструктури”, “платформи Інтернету речей” (ІоТ), системи передачі даних на базі LPWAN (безпровідна система передачі даних) – з 1,18 млрд до 2,97 млрд гривень, а також на їх ремонти та техпідтримку – з 1,11 млрд до 2,68 млрд гривень.
На найбільш дороговартісний захід програми – створення та супровід “програмно-апаратного комплексу управління та контролю мереж зовнішнього освітлення”, який за попередньою версією планували профінансувати на 1,5 млрд гривень, додали ще 440 млн гривень.
Крім цього, з 200 млн до 270,69 млн гривень збільшили фінансування на “впровадження та супроводження програмно-апаратних та програмно-технічних комплексів управлінням міським пасажирським та технологічним транспортом, систем електронного обліку перевезень, самообслуговування та оплати проїзду”. У межах цього заходу до встановлення терміналів оплати проїзду в транспорті додали їх модернізацію, обʼєднавши ці поняття єдиною статистикою. Якщо в першій версії програми планувалося встановити 510 терміналів за два роки, то в новій версії 2,43 тисячі за чотири роки – але це встановлення та модернізація разом.
Також підвищено видатки на створення та супровід:
- ситуаційного центру протидії загрозам – з 100 млн до 260,8 млн гривень;
- міської інфраструктури обробки даних, а також оренду дата-центрів, придбання комп’ютерного обладнання, оргтехніки, програмного забезпечення та ліцензій – з 415 млн до 726 млн гривень;
- центру моніторингу та кібербезпеки міських сервісів, проведення державних експертиз та модернізацію комплексних систем захисту інформації – з 190 млн до 639,87 млн гривень;
- платформ та систем автоматизації процесів управлінської діяльності та великих даних – з 220 млн до 418,32 млн гривень.
- цифрових сервісів, систем та реєстрів даних («Київ Цифровий», «Єдина електронна бібліотека», реєстрів територіальної громади, дітей, домашніх тварин, утримувачів «картки киянина» тощо) – 320 млн до 409,11 млн гривень;
- систем та комплексів на об’єктах інформаційної діяльності, де обробляється інформація з обмеженим доступом, що становить державну таємницю – з 11 млн до 22,73 млн гривень;
- інформаційно-аналітичної системи інтернет порталу «Київаудит» (портал внутрішнього контролю «Київаудит»/WEB портал «Київаудит») з 400 тис. до 1 млн гривень.
Не змінювали суму фінансування на впровадження системи фіксації порушень на дорогах, яка становить 900,23 млн гривень і яку розраховували спочатку залучити з інших джерел. В новій версії вказано, що в 2024 і 2025 році коштів на це не поступатиме, відтак їх просто переписали на наступні два роки.
Натомість “урізали” фінансування – з 100 млн до 71,78 млн гривень – на створення та модернізацію міських комплексів та систем електронної демократії, через які громадськість теоретично має можливість достукатися до влади. Йдеться про е-петиції, е-громадські слухання, проєкт “Громадський бюджет”, систему «Єдиний вебпортал територіальної громади міста Києва», системи обліку публічної інформації, системи моніторингу використання бюджетних коштів (проєкт «Відкритий бюджет») тощо.
Запитання та закиди депутатів
Презентувала депутатам відповідний проєкт рішення директор Департаменту ІКТ КМДА Вікторія Іцкович, яка наголосила, що заходи програми “Цифровий Київ” розроблені відповідно до напрямів Стратегії розвитку міста Києва, яка нещодавно була продовжена до кінця 2027 року.
Читайте: В Києві затвердили стратегію розвитку міста до 2027 року
Чиновниця почала дослівно зачитувати список завдань стратегії, які будуть виконуватися в рамках програми, однак на 15-му пункті секретар міськради Володимир Бондаренко її зупинив і передав слово депутатам в залі.
Член фракції “УДАР” Олесь Маляревич, посилаючись на дані журналіських розслідувань, закинув доповідачі зловживання підпорядкованого Департаменту ІКТ комунального підприємства “ГІОЦ” при проведенні публічних закупівель. Зокрема, за його даними, КП обирає підрядником компанії екс-директора Департаменту ІКТ, а роботи за договорами виконують силами штатних працівників “ГІОЦ”, яких налічується 227 і які отримують зарплатню.
Вікторія Іцкович заявила, що такої інформації у неї немає. Водночас зауважила, що якщо це і правда, то частка таких договорів, мабуть, невелика, оскільки три комунальні підприємства за рік проводять понад півтори сотні тендерів.
“Загалом наші три комунальні підприємства (КП “ГІОЦ”, КП “Інформатика”, СКП “Київтелесервіс”. – КВ) в рік проводять більше 160 різних тендерів, тому факт того, що якась компанія виграла два чи три тендери – взагалі глобально ні про що не каже. У мене немає інформації про те, що та чи інша особа була екс-директором департаменту – точно ні, директором “ГІОЦ” – точно ні. Але якщо є питання до цього, то це питання правоохоронних органів, ми готові з ними співпрацювати і надавати всю необхідну інформацію”, – відповіла вона.
Однак Олесь Маляревич не відступив, пропросив слово від фракції і прямо назвав їй прізвище згаданого екс-очільника Департаменту ІКТ – Олега Половинка.
“Призвище його – Половинко. Прямим текстом кажуть, що його компанії виграють тендери, які ви проводите, а роботи проводять ваші співробітники. Прокоментуйте”, – повторно звернувся він до Вікторії Іцкевич.
Іцкович акцентувала увагу на тому, що всі договори виконуються в повному обсязі і, мовляв, це головне. Також директорка департаменту нагадала, що їх підприємства вже декілька разів проходили аудити Києва і національного рівня, і вони готові пройти будь-які додаткові перевірки.
Запитання Андрія Вітренко (голова фракції «Слуга народу») до доповідачки було значно мʼякшим і більше схожим на риторичне. Зокрема, він запитав, чи гарантує департамент 100-відсоткове виконання заходів програми на поточний рік і високі темпи виконання програми наступного року. На що отримав ствердну відповідь по обом пунктам.
“85% це статус виконання на початок грудня, зараз цей статус набагато більший. Ми плануємо до кінця року завершити всі проєкти чи системи, які ми планували розвинути. Звичайно, є якісь речі, які по об’єктивним причинам не встигаються, але вони мінімальні. Тому ми плануємо повністю все завершити до кінця року і також плануємо при наявності відповідного бюджетного фінансування з високими темпами продовжити це у 2025 році”, – запевнила вона.
Голова постійної комісії Київради з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук (фракція “Голос”) поцікавився у Вікторії Іцкевич щодо результатів роботи очолюваного нею департаменту у цій сфері. Зокрема, його питання стосувалися забезпечення безпечного освітнього середовища, цифровізації ДЮСШ та поточної ситуації з електронними щоденниками.
Вікторія Іцкевич навела дані, за якими на поточний момент в школах Києва встановлено більше 3 тисяч камер. Щодо цифровізації ДЮСШ, то за її словами, вже створено та введено в експлуатацію додаток “Київ Спорт”, який функціонує, але має “багато простору для розвитку”. Електронні щоденники, як запевнила вона, впроваджені по всьому Києву на безкоштовній основі. Разом з цим, вона додала, що департамент наразі працює над інтеграцією столичного порталу послуг до державної системи АІКОМ, яка на національному рівні має визначити його як освітню інформаційну систему.
Читайте: В Киеве создают мобильное приложение для спортивной инфраструктуры
Нагадаємо, що програма “Цифровий Київ” на 2024-2025 роки була затверджена 7 грудня 2023 року із загальним фінансуванням 7,1 млрд гривень. Найбільше коштів – майже 3 млрд гривень – керівництво міста мало намір освоїти на впровадженні системи відеоспостереження та системи управління та контролю мереж освітлення. Ця програма замінила програму “Електронна столиця”, ефективність якої фактично так і не довели, і виконання якої з початку 2019 року супроводжувалась “розгромними” аудитами та відкриттям численних кримінальних справ щодо розпилів бюджетного фінансування.
КВ неодноразово повідомляла, що діяльність посадовців Департаменту ІКТ КМДА та підпорядкованих йому комунальних підприємств привертає увагу правоохоронців. Вони розпочитали численні кримінальні провадження, однак, схоже, жодного з фігурантів досі не притягнуто до відповідальності.
Так, з лютого минулого року Бюро економічної безпеки розслідує можливе заволодіння бюджетними коштами службовими КП “Інформатика”. За даними слідства, кошти могли бути розтрачені у 2021-2023 роках під час закупівель програмного забезпечення та матеріальних цінностей, що завдало столичному бюджету збитків на суму від 8,7 до 21 млн гривень.
Читайте: Чергові “розпили”: БЕБ зацікавилося закупівлями столичного КП “Інформатика”
У вересні 2023 року столична поліція розпочала розслідування можливої розтрати коштів посадовцями КП “Інформатика” при здійсненні закупівель обладнання для систем відеоспостереження та керування зовнішнім освітленням. Слідчі переконані, що такі закупівлі не мають критичних потреб у військовий час, а тому загрожують національній безпеці держави. Крім того, за їх данними, мінімум 1,29 млн бюджетних гривень могли бути привласнені при реалізації лише одного з багатьох відповідних договорів.
В цей же період під слідство потрапило СКП “Київтелесервіс”, а саме його угоди за 2022-2023 роки на постачання різного програмного забезпечення, мережевого обладнання та послуг з технічної підтримки такої апаратури. Увагу правоохоронців привернули чотири договори на загальну суму 154,8 млн гривень, які вказане підприємство уклало з ТОВ “Білінтех Україна” і ТОВ “Софтнет Груп”. Зокрема, слідчі встановили, що вартість таких закупівель, ймовірно, було завищено на суму близько 5,8 млн гривень. А в серпні поточного року столичні правоохоронці почали розслідувати факти можливої розтрати та привласнення бюджетних коштів при таких закупівлях СКП “Київтелесервіс” в 2021-2024 роках у п’яти компаній на загальну суму понад 760 млн гривень. За даними Нацполіції, при реалізації лише трьох угод, укладених з постійним постачальником ТОВ “ВМ Констракшн Україна”, міська скарбниця могла втратити близько 8,9 млн гривень.
Читайте: Правоохоронці знов розслідують закупівлі “Київтелесервісу” та Невиліковний “Київтелесервіс”: Нацполіція знов фіксує завищення цін при закупівлях і придбання непотрібного
Порушення в роботі підпорядкованих Департаменту ІКТ комунальних підприємств регулярно фіксує також Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Наприклад, у листопаді 2022 року аудитори КМДА повідомили, що КП “Інформатика”, КП “ГІОЦ” і СКП “Київтелесервіс” у 2018-2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.
Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань
А у липні 2023 року “ревізори” КМДА відзвітувалися про аудит діяльності СКП “Київтелесервіс” при закупівлях антивірусних програм у 2019-2022 роках. В рамках цієї перевірки було встановлено факти неефективного використання бюджетних коштів на суму орієнтовно 5 млн гривень. Більшу частину цих фінансових ресурсів становить завищення цін на програмне забезпечення – подекуди “Київтелесервіс” переплачував за це більше 31%. Серед іншого, грошові кошти витрачалися на антивіруси, які вже через рік не працювали або й зовсім ніде не встановлювалися, через що низка структурних підрозділів КМДА і київських КП залишилися без “кіберзахисту”.
Читайте: У 2019-2022 роках столичних чиновників погано захищали від “кіберзагроз”
Вікторія Іцкович очолює Департамент ІКТ КМДА з 25 серпня 2023 року. На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації Києва” та з персоною якого пов’язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА Петро Оленич (на колажі праворуч), який наразі перебуває під слідством за фактом можливого зловживання службовим становищем при відведенні столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” під житлову забудову.
Фото: колаж КВ
Альона Момот
КиївВлада
