Найближчі три роки столична влада теоретично повинна буде працювати над виконанням “Стратегії розвитку Києва до 2027 року”. Розробити цей документ, як стверджують у профільному департаменті КМДА, необхідно було у зв’язку із зміною пріоритетів міста через вороже вторгнення росії. Новий документ витягнув на передній план підвищення безпеки та цивільного захисту, хоча перелік цілей у цьому напрямку виявився вельми скутим – підготовка населення до національного супротиву, стовідсоткове охоплення міста системою оповіщення та збільшення кількості відеокамер. Опозиційна до чинної столичної влади фракція “слуг” спробувала вказати на численні прогалини у новій стратегії, однак розробники документу їх заспокоїли: цей документ по суті вказує лише напрямок руху, конкретика буде формуватися іншими окремими рішеннями влади.
Як стало відомо КВ, 5 грудня 2024 року під час засідання Київради 69 депутатів підтримали оновлення Стратегії розвитку Києва до 2025 року та продовжили її дію ще на два роки.
Відповідний проєкт рішення № 08/231-1655/ПР від 1 листопада 2024 року (суб’єкт подання – Департамент економіки та інвестицій КМДА) передбачає внесення змін до рішення Київради від 15.12.2011 року № 824/7060 «Про затвердження Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року» та продовження її дії. Але фактично в сесійну залу винесли абсолютно новий документ під назвою “Стратегія розвитку міста Києва до 2027 року”.
Суть документа
Документом визначено три стратегічні цілі розвитку міста. На перші шпальти винесено посилення безпекової ситуації та забезпечення цивільного захисту в умовах воєнного стану, але у привʼязці до підвищення якості життя – це перша стратегічна ціль. Другою ціллю прописали підвищення рівня конкурентоспроможності економіки, третьою – збереження історичної самобутності та розвиток культури у Києві.
В контексті безпеки стратегією задекларована “організація національного супротиву”, а також “забезпечення безпеки життєдіяльності” та “підтримка публічної безпеки, порядку і протидії злочинності”. Індикаторами успіху реалізації цих гасел, зокрема, вказано збільшення кількості населення міста, яке пройшло навчання цього національного спротиву, з 416 до 500 тис. осіб (порівняно з 2023 роком, бо даних за 2024 року у розробників ще немає), охоплення всього міста модернізованою системою оповіщення (в 2023 році охопленість оцінювали у 30%), збільшення на 36% кількості камер відеоспостереження по місту.
Підвищувати якість життя, як прописано стратегією, планують через усі основні галузі життєдіяльності міста, але насамперед, через соціальну підтримку мешканців. Зокрема, в цьому напрямку до 2027 року в планах збільшення охоплення допомогою ветеранів, ветеранок та членів їх сімей з 30% до 55%, а рівня задоволення потреб у соцпослугах – з майже 28% до 45%. Натомість внутрішньо переміщеним особам прогнозують суттєве скорочення підтримки від міста – з 39,5 до 10,4% від їх загальної кількості.
У сфері житлово-комунального господарства у найближчі три роки в рамках стратегії столиця має трудитися, як би це банально не звучало, над відновленням та розвитком комунальної інфраструктури, системним розвитком енергоефективності та підвищенням комфорту містян. В цифрах це повинно дати зменшення ступеня зношеності водопровідних мереж – з 70,2% до 60%, а каналізаційних – з 62,8 до 55%. Однак модернізація знову відкладена в довгий ящик – в 2025 році сучасними технологіями збираються прокласти всього 1,6 кілометрів тепломереж, а у 2027 року – 10 кілометрів. При цьому, в енергоефективності чомусь жодних зрушень не планується – економія теплової енергії за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів у бюджетних закладах, становить 15% і збільшуватися її не планують.
У сфері транспорту індикаторами успішності виконання стратегії прописали збільшення кількості пакромість, пристосованих до маломобільних категорій населення переходів, частки світлофорів із звуковим сповіщенням, а також амбітне розширення мережі велодоріжок – з 6,9 до 16 кілометрів на 100 тис. населення. Також, згідно з планами, Київ матиме на 111 кілометрів довші маршрути трамваїв та тролейбусів, та майже вдвічі менший середній рівень зносу рухомого складу наземного громадського транспорту.
Розвивати, згідно з текстом стратегії, мають і освіту. Тут основними показниками виписали збільшення охоплення дитсадками дошкільнят – з 48% до 55%, а частки закладів освіти із укриттями – з 86 до 95%.
Досягати другої стратегічної цілі столиці – підвищення рівня конкурентоспроможності економіки Києва – обіцяють, насамперед, стимулюючи розвиток інноваційних сервісів та індустрій. У цьому плані закладено збільшення підприємств, що займаються інноваціями, з 5,6 до 6%, збільшення експорту товарів у розрахунку на 1 особу з 3,2 тис. до 4 тис. дол. США, а також наростити темпи зростання експорту товарів на 17%. Сюди ж вписано покращення доступу населення до ринку праці, яке в перспективі повинно дати скорочення рівня безробіття з 13,5 до 9,5%, зростання середньомісячної номінальної заробітної плати з 24,37 тис. гривень до 37,85 тис. гривень, а також збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій у розрахунку на душу населення з 4,2 до 4,6 тис. дол.
Підвищувати рівень конкурентоспроможності збираються також через відновлення туристичного потенціалу Києва: заплановано збільшення на 40% кількості іноземних та внутрішніх туристів та на 20% надходжень до бюджету від справляння туристичного збору.
Також в стратегії не забули прописати внесення до 2027 року змін до генплану міста, а також стовідсоткове оновлення містобудівної документації.
Читайте: Свистунову дозволили терміново освоїти 141 млн гривень на темі Генплану Києва
Третьою і настислішою ціллю стратегії стало збереження історичної самобутності та розвиток культури у Києві. По цій статті збираються оновлювати фонди бібліотек, зокрема, на електронних носіях, збільшувати кількість виставок та екскурсій в комунальних закладах, залученість населення до міських культурно-мистецьких заходів тощо.
Слово автора
Представила документ столичним депутатам директор Департаменту економіки та інвестицій Наталія Мельник (на колажі ліворуч), яка наголосила на неминучості перегляду цілей і завдань стратегії-2025 насамперед у зв’язку з широкомасштабним ворожим вторгненням в Україну.
“Крім цього, передумовами актуалізації стратегії стали підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників, законодавчі зміни у сфері державної регіональної політики, набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, необхідність гармонізації з Цілями сталого розвитку України до 2030 року, а також кліматичні зобов’язання України”, – зауважила доповідачка.
Серед основних аспектів документа Наталія Мельник також назвала забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, створення безбарʼєрного простору та забезпечення соціальної інклюзії, розвиток економіки на основі смарт-спеціалізації.
За її словами, пропозиції понад однієї тисячі представників громадськості, які брали участь в обговорення документуа, відобразили окремими завданнями стратегії щодо збереження ментального здоров’я населення, підвищення безпеки у закладах освіти, на території зелених зон та у дворах житлових будинків, перехід на екологічний і безбарʼєрний транспорт, а також комплексної підтримки та інтеграції захисників, захисниць і ВПО.
Обмежені можливості бюджетного фінансування, як прописано в стратегії, планують компенсувати за рахунок посилення роботи з внутрішніми та зовнішніми інвесторами, донорами, міжнародними фінансовими організаціями та партнерами.
“Ще однією особливістю даної стратегії є концентрація уваги на реалізації завдань, а не детальних заходів. Це дає можливість міській владі трансформувати та адаптувати свою діяльність під потреби розвитку Києві з урахуванням поточної ситуації. Тому ефективність реалізації стратегії напряму буде залежати від ефективної взаємодії та прийняття рішень Київрадою”, – резюмувала директор Департаменту економіки та інвестицій КМДА.
Зауваження від “слуг”
Після виступу Наталії Мельник довелося “відбиватися” від запитань та зауважень депутатів, членів фракції “Слуга народу”.
Андрій Вітренко зауважив на наявності негативного висновку щодо цієї стратегії від Міністерства регіонального розвитку, і задався риторичним запитанням, для чого поспішати з затвердженням цього документу, враховуючи, що для цього є запас часу до лютого 2025-го.
Після цього Вітренко, який також є заступником міністра освіти і науки, перейшов до окремих показників стратегії, зокрема, що стосуються оплати праці вчителів та, на його переконання, недостатньої підтримки у документі сфери освіти. Він зауважив, що стратегією рівень зарплати вчителів визначається як 80% від середньої зарплати по місту та поцікавився, коли він сягне ста відсотків середньої заробітної плати по місту.
Наталія Мельник наголосила, що середня заробітна плата в Києві достатньо висока та становить 32 тисячі гривень, тому 80% від цього рівня є доволі непоганим показником.
Лілія Пашинна “зачепила” сферу ЖКГ. Вона апелювала до даних стратегії, згідно з якими минулого року лише 152 метри тепломереж були перекладені за новітніми технологіями, а в наступному році планується – 1,6 кілометра, що за її оцінкою, є мізерним показником. Депутатка також попросила обґрунтувати закладення на наступний рік удвічі меншого фінансування на заміну мереж, ніж у поточному році, при їх зношеності більше 70%.
“На сьогодні у сфері ЖКГ інші виклики – забезпечення енергостійкості міста. Всі аварійні ремонти і негаразди з інженерними мережами оперативно ліквідовуються “Київтеплоенерго”. Більшість грошей спрямовується на забезпечення енергостійкості міста. Це виклики обставин, в яких ми живемо”, – пояснила Наталія Мельник.
Більш категоричною в своїй оцінці стратегії була Євгенія Кулеба.
“Голосувати за цю стратегію не буду. Це не стратегія. У мене громадська організація, я 10 років отримую гроші на проєкти. Якби я написала таку стратегію, мені б ніхто грошей не дав. Тут немає нічого про ефективний розвиток громадського транспорту, про збільшення території зелених насаджень. Ми ніби голосуємо про статуси зелених зон, а потім забудовуємо як парк Осокорки. Водночас на 47 сторінці є про будівництво мостів, це дуже стратегічна задача зараз”, – наголосила вона.
Кілька депутатів вказували Наталії Мельник на прогалини у стратегії щодо тих чи інших проблем міста. Зокрема, Ксенія Семенова зауважила на відсутності згадок про альтернативне живлення світлофорів в умовах проблем з електрикою. На що Наталія Мельник запропонувала столичним обранцям подавати всі свої пропозиції при розробці Плану заходів з реалізації стратегії.
Передісторія
Нагадаємо, Стратегію розвитку Києва до 2025 року було затверджено рішенням Київради №824/7060 від 15 грудня 2011 року. Про старт роботи експертних груп над актуалізацією Стратегії розвитку Києва до 2025 року з продовженням її дії до 2027 року в Департаменті економіки та інвестицій КМДА повідомили на початку березня 2024 року.
Наприкінці березня поточного року столичні депутати без обговорення затвердили звіт про виконання Стратегії розвитку Києва в 2023 році. На ефективне виконання поставлених у мирний час задач під час повномасштабної війни сподіватись було марно – основна інфраструктура здебільшого перебуває в катастрофічному стані. Втім, згідно з оприлюдненими даними, вдалося досягти росту офіційної середньомісячної зарплати до 712,3 євро та збільшити забезпечення паркомісцями до 37,55 на кожну тисячу автівок при плані на 2025 рік на рівні 8 паркомісць. Разом з тим деякі показники були “засекречені” через воєнний стан, хоча не дуже зрозуміло, чому, наприклад, КП “Київський метрополітен” перестав вимірювати “рівень зносу” свого рухомого складу.
Читайте: Війна – не мир: у Київраді затвердили звіт про виконання Стратегію розвитку міста в 2023 році
Столична влада мала очевидні проблеми з реалізацією Стратегії розвитку Києва і в “довоєнні” роки. Зокрема, згідно зі звітом за 2021 рік, тоді мешканці міста мали проблеми із працевлаштуванням, столичний бізнес майже не впроваджував інновації, рівень зношеності інженерних мереж та комунального громадського транспорту був аномально високим, місцева влада нічого не могла зробити із захопленням “золотої” київської землі та самовільним будівництвом тощо. Більшість цих “нюансів” керівництво Києва пояснило діючим у 2021 році коронавірусним карантином та браком коштів (КМДА інформувала, що на реалізацію проєктів Стратегії нібито було витрачено лише 63,3% коштів від запланованої потреби).
Читайте: Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році
Раніше КВ повідомляла, що згідно із задумом столичної влади, стратегія розвитку має бути вихідним документом для розробки всіх середньо- та короткострокових планів та цільових програм розвитку столиці. Безпосередньо на реалізацію стратегії з міського бюджету кошти не виділяються – виконання її заходів та, відповідно, освоєння коштів відбувається у межах бюджету Києва, Програми соцекономрозвитку (ПСЕР) і великої кількості міських цільових програм: з транспортної інфраструктури, ЖКГ, соціальної сфери та інших напрямків. У свою чергу, Плани виконання цієї Стратегії затверджуються Київрадою раз на декілька років.
При цьому, не секрет, що і ПСЕР і міські цільові програми із року в рік виконуються в столиці лише на незначний відсоток від запланованого, повністю виконуються тільки найпростіші заходи (типу закордонних командировок чиновників, проведення круглих столів і семінарів), а деякі заходи не виконуються зовсім. І за невиконання запланованого ніхто з чиновників КМДА ніякої відповідальності не несе. Таким чином, Стратегія розвитку Києва, по суті, є лише декларацією намірів, реалізація яких зовсім не обов’язково.
Читайте: Администрация Кличко “родила” никчемную Стратегию развития Киева до 2025 года
Наталія Мельник очолює Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року. Роботу цієї структури, згідно з посадовим розподілом між заступниками голови КМДА, з 2018 року офіційно контролює перший заступник очільника столичної міськдержадміністрації Микола Поворозник (на колажі праворуч).
Фото: колаж КВ
Альона Момот
КиївВлада
