23 лютого 2022 року Олексій Шевчук став наймолодшим доктором філософії в галузі права, а 26 лютого вже був в військкоматі, щоб стати до лав Збройних сил України. За рік війни він повністю трансформував своє життя, зробив величезний крок від медійного адвоката до військового логіста.
Про військову логістичну систему, програми соціалізації для військових та цивільних, формулу перемоги для України в інтерв’ю КиївВладі розповів військовий адвокат Олексій Шевчук.
Повну версію інтерв’ю дивіться на YouTube-каналі “Увага Кірія”.
KВ: Що для вас свобода?
Олексій Шевчук: Для мене свобода – це впевненість в тому, що діти завтра підуть до школи і будуть у безпеці. І ніхто не буде створювати негативу в країні. Тобто майбутнє дітей, їх добробут та безпека – оце і є свобода.
KВ: На початку лютого ви були і є досить успішним адвокатом. Ви могли на початку лютого 2022 року уявити весь цей жах, який станеться?
Олексій Шевчук: На жаль, ні. 23 лютого я захищав дисертаційне дослідження в Інституті держави і права імені В.М. Корецького. Я є наймолодшим доктором філософії в галузі права.
Всі розуміли, що щось відбудеться, бо всі про це говорили. Але здоровий глузд, проста логіка не могли навіть підвести до тої думки, що завтра буде війна.
KВ: А ви пам’ятаєте ранок 24 лютого? Як змінилося ваше життя?
Олексій Шевчук: Дуже прекрасно пам’ятаю. О п’ятій ранку дружина сказала – на полі щось палає, ти чуєш вибухи? Хвилин десять на усвідомлення. А потім Київ, який бомблять. Життя змінилося кардинально.
Сьогодні я офіцер. Сьогодні я військовий логіст. Сьогодні я в формі. Сьогодні я віддав рік життя для того, щоб ми з вами пили каву не у Відні, не у Варшаві, а Варшава і Відні пили каву у нас.
KВ: Ви в перші дні війни вступили до лав Збройних сил України.
Олексій Шевчук: 26 лютого вранці прийшов до 103 бригади, потім до військкомату та військової адміністрації. Але офіцери запасу на той час були непотрібні. Але згодом військова адміністрація дала запит на моє відрядження. Саме тоді мене мобілізували і відрядили займатися військовою логістикою. Неабияке значення в успіху розробленої логістичної схеми мала підтримка Міністра оборони [Олексія Резнікова].
Аналізуючи події річної давнини, все докупи – це збіг обставин, які мають наслідком величезний шматок роботи, величезний логістичний центр, велику кількість пророблених маршрутів, величезну кількість побудованих зв’язків з партнерами, донорами, інвесторами, військовими частинами, підрозділами, бригадами.
За рік я з цивільної особи став військовою особою і перебудував повністю всі свої зв’язки.
KВ: Розкажіть більш детально про військову логістику. Ви ж забезпечували “Азов”, “Чорних запорожців”, “Карпатську Січ”, “Айдар”.
Олексій Шевчук: Військова логістика сьогодні – це великий фундаментальний пласт роботи, якій полягає не просто в тому, що щось комусь прийшло. Це складські приміщення, автопарк, паливно-мастильні матеріали, розвантаження, навантаження, заправка навантажувачів, люди, форма, кордон, документація. Це, як керувати великим логістичним центром приватним, на кшталт, “Амазону” чи там “Нової Пошти”.
Вдалося побудувати таку форму, яка не підпорядкована силам логістики безпосередньо, що дозволяє уникати додаткових бюрократичних важелів. Завдяки цьому доставляємо вантаж цілим та збереженим від точки А в точку Б без додаткових втрат часу і людино-годин.
Це робота, яка перші 3-4 місяці змушувала мене бути 20 годин на ногах для того, щоб все працювало, і для того, щоб азовці отримали тони води, величезну кількість машин.
КВ: На початку війни у Львові ви заснували волонтерський хаб, ви прийняли неймовірну кількість машин та розвантажили приблизно 40-45 тис. тон вантажів. Як почалась ваша волонтерська діяльність?
Олексій Шевчук: Логістичний центр сьогодні – це не класична волонтерська діяльність. Логістичний центр сьогодні – це центр, який залучив волонтерів для того, щоб вони допомагали направляти вантажі на військові адміністрації, на військові частини.
В процесі роботи мені, як військовому, довелося ще координувати роботу великої кількості волонтерів, які були готові допомагати.
KВ: А за рік війни вдалося розв’язати та подолати всі ті проблеми, які були на початку із логістикою? Багато покращень?
Олексій Шевчук: Я не можу казати покращень чи погіршень. Я можу сказати, що сьогодні є розуміння, як рухатися, як наша країна має жити, аби перемогти. І сьогодні ми вже не емоційно, на надриві намагаємося опанувати ситуацію. Ми сьогодні абсолютно спокійно пливемо в цьому човні і чекаємо, коли ж імперія розвалиться.
KВ: Дуже багато військових, які повертаються, отримують не лише фізичні, а і психологічні травми. В Україні починають створювати центри ресоціалізації, соціалізації захисників. Це дуже така велика і вагома проблема. Які шляхи вирішення цієї проблеми ви бачите?
Олексій Шевчук: Насправді війна травмувала кожного. Будь-яка людина, яка побувала хоча б тиждень на лінії зіткнення в зоні гарячих боїв – це є травмована людина. Людина, яка побувала хоча б під одним обстрілом – це травмована людина. Людина, яка вивозила свою родину – це травмована людина. Психіка інакше реагує. І наслідки ми будемо бачити ще за рік, за два, за три.
Сьогодні держава має запропонувати низку дієвих програм для військових, для цивільних, які постраждали внаслідок війни. Держава сьогодні має чітко розуміти, що це її обов’язок – зайнятися підтримкою людей, які підтримали державу для того, щоб вона існувала.
Але я хотів би, щоб це відбулося за допомогою наших союзників. Якщо Сполучені Штати чи Франція поділяться програмами реабілітації своїх військовослужбовців, які повертаються з гарячих точок, як іноземний гарантійний контингент, то було б непогано цей досвід застосувати.
KВ: Дуже багато було розмов над прийняттям закону про посилення кримінальної відповідальності для рядового складу, який підписав Президент Володимир Зеленський. Просив і наголошував важливість цього закону Головнокомандувач Валерій Залужний. Як ви оцінюєте цей закон?
Олексій Шевчук: Я ставлюсь критично до цього закону. Реакція людей сьогодні, з яких велика кількість була не готова морально, може бути абсолютно різною. І пробувати вирішити кримінальною відповідальністю певні моменти, пов’язані з неефективним населенням служби, не завжди дієво.
Тому я б був дуже обережний з категоріями такими, як посилення кримінальної відповідальності та кримінальна відповідальність. В нас абсолютно дієве законодавство. Але, якщо Президент вирішив, значить так треба в такий час.
KВ: Ви подали свою кандидатуру на члена Вищої ради правосуддя. Які задачі перед собою ви ставите?
Олексій Шевчук: Членство в Вищій раді правосуддя – це вершина юридичної кар’єри для будь-якої людини – будь то суддя, будь то прокурор, будь то адвокат. В першу чергу, це командна робота і продовження реформи, яку проводить сьогодні Президент в частині приведення до ладу судової гілки влади з метою її відповідності всім належним світовим стандартам, її повної публічності, транспарентності і наявності таких ознак, які вимагають сьогодні від нас іноземні партнери.
KВ: Ми знаємо, що сформований мирний план Зеленського. Якою, на вашу думку, має бути формула перемоги України?
Олексій Шевчук: Формула перемоги може бути тільки одна. Всі території наші – раз. Компенсація всіх завданих збитків всім: бізнесу, цивільному населенню – два. Кримінальна відповідальність тим злочинцям, які віддали накази вчинити ці злочини – геноцид, шкода майну, захоплення територій. Це три.
Можливо, якби не пройшов рік, можна було б говорити про якийсь консенсус шляхом стримувань і противаг, або поступок, або взаємної якоїсь комунікації. Правильно каже сьогодні наш Президент “А з ким ми маємо комунікувати?” Тому три складові: території, компенсація, відповідальність.
KВ: А як домогтися цієї відповідальності країни-агресора?
Олексій Шевчук: Сьогодні той формат, в якому все взаємодіє та рухається, протидія, робота Збройних Сил, міжнародні санкції, згуртованість суспільства – це все через певний час дасть результат. Тому що запуск трибуналу, міжнародний пошук їх активів і їх арешт – це все внутрішня нестабільність в оркостані.
І звичайно, що це реакція міжнародної спільноти. Я сьогодні не бачу жодної країни, яка би була нейтральна. Навіть ті, які хотіли б бути негативними, перейшли в категорію нейтральних. Це ж очевидно, якщо ракета потрапляє в дитячий садок, то це негідники.
Фото: Facebook Олексія Шевчука
