На Київщині сформовано 69 об’єднаних громад. Надалі обов’язок ОТГ – запустити інститут старост, як представницького органу інтересів жителів старостинських округів. Старост обиратимуть радою, а не на прямих виборах, за поданням голови. Хоч і обіцяють їм широкі повноваження, та тут думки на місцях розділилися. Одні занепокоєні, що через відміну виборчого права старости підпадуть під політичний вплив депутатів. Інші прогнозують неминучі конфлікти між старостами і головами рад. Решта впевнені: вирішити ситуацію зможе лише залучення громадськості до цих процесів. Проблемні питання утворення старостинських округів та призначення старост вивчала KV.

Як стало відомо KV, наступним етапом децентралізації має стати питання про утворення старостинських округів, затвердження внесених головою громади кандидатур на посади старост, а також затвердження Положення про старосту, яке має визначати порядок організації його роботи.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Староста – нова посадова особа місцевого самоврядування, нова інституція, створена для того, щоб інтереси всіх жителів сіл в ОТГ були представлені належним чином.

Староста – член виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою і працює на постійній основі. Староста є відповідальний і підзвітний раді та підконтрольний сільському, селищному, міському голові. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед радою, а на вимогу не менш як третини депутатів – у визначений радою термін. Діяльність старости фінансується за рахунок бюджету об’єднаної тергромади.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

У законі про місцеве самоврядування статтею 54 передбачені і повноваження старости:

Представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;
бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій;
має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища;
сприяє жителям відповідного села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;
бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;
бере участь у підготовці проєкту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;
вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;
бере участь у підготовці проєктів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;
бере участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;
бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про його результати;
отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;
сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі;
здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.

Та на рівні місцевого самоврядування виникло багато протиріч щодо утворення старостинських округів після того, як було вирішено, що староста буде затверджуватися сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного голови, а не обиратиметься на прямих виборах.

На думку громадськості – це порушення принципів демократії. Адже староста, як представник інтересів всіх мешканців, має ними й обиратися. А таким чином, у населення забрали останній важіль впливу на владу на території ОТГ. Крім того, депутати матимуть вплив на роботу старост. Можливі й конфлікти між головою ОТГ та старостами через повноваження.

Незрозуміло і як обиратимуться старости, чи матимуть вони кваліфіковані умови і чи будуть проходити конкурсний відбір. І як цей процес можна зробити більш прозорим, щоб забезпечити захист інтересів мешканців громади.

Крім того, сьогодні деякі законодавчі норми щодо утворення старостинських округів та призначення старост досі не врегульовані.

“Проведений аналіз чинної редакції Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі – Закон №280/97-ВР) засвідчив наявність у ньому норм, які вже не можуть застосовуватися, а також відсутність норм, які є вкрай необхідними для прийняття новообраними сільськими, селищними, міськими радами на перших своїх сесіях усіх необхідних рішень, що стосуються старост та старостинських округів. Іншими словами, ми маємо ситуацію, яку до врегулювання на законодавчому рівні потрібно буде вирішувати за допомогою виключно чинних норм Закону №280/97-ВР”, – йдеться на сайті “Децентралізація” у публікації експерта з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад Олександра Врублевського.

Правові прогалини, як повноваження старост, за словами керівника Офісу реформ в Київській області Володимира Удовиченка, нині регулюються лише законом про місцеве самоврядування і кодексом законів про працю. І саме зараз є дуже важливим прийняття закону № 3651-д. Адже саме цей закон врегульовує відносини між громадою і органами державного управління, РДА, районими радами, а також щодо передачі майна з району до власності громад. Без цього закону, за його словами, сьогодні практично неможливо і проведення першої сесії. Тож дуже важливо, щоб закон прийняли вже найближчим часом.

“Також, у першу чергу, необхідно прийняти зміни до Конституції щодо децентралізації державного управління. Реформа відбулася. Але дуже похабно відмінили виборність старости, так не має відбуватися в державі, коли реформа вже в дії. П’ять років ми агітували населення і запевняли у збереженості права обирати старосту. І тепер це право забрали – це нецивілізовано та не дозволено в жодній країні світу. Ми б пережии б всі неузгодженості, натомість населення одержало б свого обраного старосту, який мав би вагу. Старости – це не лише представники від населеного пункту, і якщо вони обрані, то мають зовсім інший рівень захисту і можливості. Нині старости затверджуватимуться, відповідно до ст. 54-1 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”, а не обираються прямим голосуванням. Голова виносить пропозицію і рада голосує”, – розповів він.

На його думку, голова ОТГ повинен взяти тайм-аут щодо призначення старост. Можливо, тимчасово виконуючим обов’язки старост наділити саме сільського голову.

“Голова громади маєі вивчати ситуацію: провести опитування, залучити громадські організації, щоб одержати об’єктивну оцінку і пропонувати визначеного лідера до призначення старостою. Староста автоматично входитиме до складу виконкому, він матиме вагу, але буде залежним від комісії, депутатів, політичних фракцій. Повноваження сільських голів завершуються вже у день проведення першої сесії. Звісно, що виникатимуть ще питання щодо оплати, компенсацій. Бюджети сільрад діятимуть ще до кінця року, а новообрана рада буде формувати наступний бюджет. Звичайно, можливі і конфлікти щодо повноважень між головою ОТГ та старостами, хоча практика демонструє: де не має боротьби за владу, ОТГ працюють на високому рівні”, – додав він.

З тим, що багато суперечливих питань у цих процесах вирішить саме прийняття у другому читанні законопроєкту № 3651-д, погоджується і заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації ОТГ Тарас Добрівський. За його словами, найближчим часом мають прийняти низку законів, які внормують роботу вже діючих старостинських округів у громадах, які були створені раніше та решту важливих процесів.

“Ця процедура обрання старост, на мою думку, є правильною. Тому що, якщо голову обирають, то він повинен як виконавча гілка влади, призначати старост за погодженням депутатів. Інша справа, що депутати мають бути представлені в раді, відповідно до пропорційної кількості населення, а не політичними партіями. Депутати мають обиратися мажоритарно, а старости призначатися радами. Тому що можемо мати прецедент: деякі ОТГ мають у складі до 40 сіл і різні політичні партії, а представники партій несамостійні у прийнятті рішень. Є таке поняття як імперативний мандат, відкликання. Політсилам може не сподобатися голова ОТГ і це буде впливати на якість роботи команди, яка буде обрана. Саме голова має сформувати виконавчу гілку влади за участі ради, громадськості, зробити це прозоро та публічно, й обрати старост. І саме голова ОТГ буде нести персональну відповідальність за роботу старост на період його обрання.

За його словами, моделі обрання старост (певний фах, досвід, освіта) ще розробляється.

“Думаю, що досвідчені управлінці проведуть прозорі конкурси, переглянуть низку кандидатур, які пройдуть певні співбесіди в раді. Це не передбачено, але в демократичному суспільстві розумний управлінець запитає спочатку думку у населення і лише потім прийме рішення. Щодо повноважень старост, то територіальна наближеність має бути присутньою, адже є ОТГ з різною кількістю сіл, які територіально віддалені. Реформа впроваджується, не всі закони досконалі і вони будуть постійно коригуватися та відпрацьовуватися. Процес децентралізації вже не зупинити. І тому найближчі півроку асоціації, громади повинні висловлювати думку щодо роботи того чи іншого закону. Головним пріоритетом має бути покращення якості життя жителів в ОТГ”, – резюмував він.

Точка зору

Голова Броварської райради Сергій Гришко:

На мою думку, якщо сільський голова справно виконував свою роботу, то чому б його не залишити виконувати обов’язки старости. Він знайомий з цією роботою. А якщо він не справлятиметься з обов’язками, право призначати старосту надає можливість і звільнити його з посади у будь-який момент. Я не прихильник запровадженої виборчої системи. Я за те, щоб саме місцеві одержували делеговане право від своїх виборців і представляли інтереси у громаді. Можна спростити систему і зробити опитування серед населення, чи підтримують вони того чи іншого представника у старости. У виконавчу владу не повинні потрапляти випадкові особистостості, майбутній староста має мати відповідний досвід роботи. До кінця року, думаю, всі законодавчі негаразди, які ще присутні, будуть синхронізовані. Щоб депутати, виконавчий орган влади самої ОТГ могли якісно проаналізувати охочих і зрозуміти наскільки претендент кваліфікований.

Голова Студениківської ОТГ Марія Лях:

У 2018 році громаді було легше зайти у бюджетний рік, коли ми утворювали старостинські округи. До першого січня три приєднані сільради продовжують жити за власним бюджетом. І проблема в тому, що приєдналися території з різних районів – Переяславського та Баришівського. Немає чіткої нормативної бази, щоб розуміти, як ці сільради мають функціонувати до кінця року. Є протиріччя: як для голови, то краще, щоб старост обирала громада села, а з іншого боку – краще, щоб все ж призначав голова і затверджували депутати, аби мати важелі впливу і контролювати його роботу. Претендентів на старост дуже багато і дуже важко промоніторити кожного. Тож, на мою думку, сьогодні також найкращим варіантом було би, якщо депутат набрав найбільшу кількість голосів, і саме він і виконував надалі функції старости. У нашій громаді ситуація все ж буде легша, адже ми йшли на вибори як ОТГ до 10 тисяч і в кожному селі є свій депутат. Всі депутати – самовисуванці, які незалежні від позиції партії і тиск на роботу ОТГ не здійснюватиметься. Тож громаді буде легше сформувати єдину команду.

Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов:

Незабаром відбудеться затверджувальна сесія, після якої депутати візмуться до своїх повноважень. Як таких округів вже немає. Нова політична система зламала систему місцевого самоврядування – це хибна практика. Неприпустимо мати на такій території всього три депутатські округи. І тепер у раді практично немає представника від кожного населеного пункту, лише від партії. На мою думку, кожен населений пункт має бути представлений своїм представником. Питання старост також буде винесено на сесію, адже тепер вони призначатимуться депутатами. Будуть окреслені старостинські округи, ще побачимо, яку кількість визначать депутати. Кількість старост буде залежати від кількості округів. У маленьких селах старости вже не потрібні, тому потрібно подібні території об’єднувати в єдиний округ. Ми вже мали таку практику. До прикладу, Жердівський старостинський округ налічував сім сіл і мав одного старосту.

Місто-феномен

На території України не запрацює система старостинських округів лише в одній громаді, яка розташована саме в Київської області – і це Славутицька ОТГ. Про це KV дізналася зі слів голови Славутицької міськради Юрія Фомічева:

“Славутич – унікальне місто, яке не може ні з ким об’єднатися, адже ми анклав на іншій території області. Славутич є окремою громадою без старостинських округів. Славутич залишається містом обласного підпорядкування, де представницькі органи у міській раді закріплені за депутатами. Єдине, ми тепер відносимося до Вишгородського району, раніше у нас району взагалі не було”.