Заповідний Мархалівський ліс, частину якого пустили під сокиру під приводом будівництва Національного військового меморіального кладовища, отримав реальний шанс на збереження. Завдяки зусиллям екологів, апеляційний суд ухвалив рішення про припинення рубок, визнавши їх незаконними. Активісти стверджують, що місцем під кладовище обрали саме цей ліс, бо зрубані тут дерева є коштовною сировиною, частина якої вже могла бути реалізована. Тепер основна інтрига зосереджується на вердикті касаційного суду. Якщо екологам вдасться здобути перемогу й на цьому рівні, то облаштування кладовища в лісі біля села Мархалівки (проти якого виступають також місцеві мешканці і родичі полеглих Героїв) буде заблоковано. Тоді, ймовірно, суспільство чекатиме новий виток історії пошуку місця для меморіального кладовища.
Як стало відомо КВ з повідомлення Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ), 16 січня 2025 року Шостий апеляційний адмінсуд підтвердив рішення суду першої інстанції про визнання протиправною постанову Кабміну, яка передбачає вирубку Мархалівського лісу для будівництва Національного військового меморіального кладовища.
“Апеляційний суд підтвердив, що протиправною та нечинною є постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 року № 225 «Деякі питання видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища». Таким чином, вже другий суд – апеляційний суд визнав незаконною постанову Кабміну, на підставі якої почалися масові рубки Мархалівського лісу під військове кладовище”, – повідомили в КЕКЦ.
У Центрі наголосили, що ця постанова порушує не лише низку законів України (зокрема, «Про природно-заповідний фонд України», «Про оцінку впливу на довкілля»), а ще й міжнародну Бернську конвенцію, ратифіковану Україною. За даними фахівців КЕКЦ, секретаріат Бернської конвенції вже розпочав справу проти України за її порушення.
Що це рішення означає на практиці?
Директор КЕКЦ Володимир Борейко (на колажі ліворуч) у коментарі КВ розповів, що рішення Шостого апеляційного адмінсуду передбачає повну заборону вирубки Мархалівського лісу на місці будівництва Національного військового меморіального кладовища.
“На практиці це рішення означає, що суд заборонив будь-яке рубання дерев на місці будівництва цього кладовища до того моменту, коли буде протилежне рішення касаційного суду. Якщо воно буде. Ми вже звернулися до поліції, які до цього били і арештовували місцевих активістів: якщо ви будете цим займатися, ми подамо на вас в прокуратуру. І рекомендували їм зайнятися контролем зараз вже незаконних рубок. Тепер є підстави притягнути до відповідальності того, хто буде рубати”, – уточнив еколог.
Еколог наголосив на вагомості рішення апеляційного суду, оскільки під час судового процесу вирубка лісу ще тривала.
“По закону так: перший суд вирішив, що постанова незаконна, тобто рубки – протиправні. Але рішення суду вступає в силу через 20 днів, якщо немає апеляції, яку Кабмін в зазначений термін таки подав. А рішення апеляції набуває чинності з моменту, як суддя його оголосив. Тобто 16 січня близько 15 години вирубка повинна припинитися”, – пояснив він.
На питання, чи може це рішення стати основою для повної зупинки будівництва кладовища в Мархалівському лісі, еколог відповів ствердно.
“Ми запланували дуже величезну “многоходовку”. Паралельно у нас іде ще декілька судів, в яких ми ставимо питання про незаконність відводу цих земель під кладовище. Йдеться про рішення Київської обласної та Фастівської районної держадміністрацій. Якщо ми там виграємо, то питань з приводу будувати чи не будувати там це кладовище – вже не буде. Всього там десь 270 гектарів, вирубали – 30 гектарів. Наразі там ведуться роботи з влаштування дренажу, оскільки місцевість дуже болотиста. Але якщо буде рішення касації, то будувати кладовище на тій ділянці, де вирубали дерева, буде неможливо”, – наголосив еколог.
Володимир Борейко вважає, що рішення відвести під будівництво Мархалівський ліс було зумовлено передусім економічною вигодою, оскільки в постанові заклали можливість реалізовувати зрубаний ліс.
“Поруч з Мархалівським лісом розташована територія Боярської лісодослідної станції. Там 20 тисяч гектарів, є багато територій з рубками та територій, де посаджена монокультура маленької сосни, які не мають такої цінності та не є заповідним фондом. В такому разі, чому саме Мархалівський ліс? А тому що це стиглий ліс, який можна зрубати і продати. В постанові № 225 останнім пунктом вказано, що зрубаний ліс можна буде передавати на потреби ЗСУ. Тобто можна передавати, а можна не передавати. Коли ця постанова була на стадії проєкту, Мін’юст мав до неї зауважень на 15 сторінок і зокрема по цьому пункту написав: потрібно чітко прописати, що цей ліс передається на потреби ЗСУ. Але ті, хто готував цей проєкт зробили комерційний схематоз. Ми разом з лісниками порахували, що продаж цього лісу коштує щонайменше 80 мільйонів гривень”, – розповів він.
Володимир Борейко наголосив, що відповідальність за підготовку вказаної постанови Кабміну повинно нести Мінветеранів, а також колишній міністр захисту довкілля та природних ресурсів (квітень 2022 року – вересень 2024 року) Руслан Стрілець.
“У нас є документ, який вказує, що колишній міністр Стрілець просто ввів в оману уряд України. Він повинен був написати в своєму листі, що це територія міжнародної Смарагдової мережі і будувати там не можна. Натомість він написав, що погоджує. Міністерство ветеранів розробляло проєкт цієї постанови Кабміну, тому до них теж багато зауважень, але вони ж не екологи. Екологом був Стрілець, тому до нього точно будуть питання. Це халатність. Теоретично ми вже можемо почати процес притягнення до відповідальності тих, хто ухвалював цю постанову, але краще дочекатися касації”, – зауважив еколог.
Член-кореспондент Української академії архітектури, керівник ГО “Ренесанс” Віктор Глеба, реагуючи на рішення Шостого апеляційного адмінсуду, наголосив, що екологам та активістам таким чином вдалося врятувати понад сотню тисяч дубів та сосен заповідного Мархалівського лісу.
“Ми всі перемогли екологічний злочин, який полягає у вирубці лісу. Цю вирубку лісу дозволив Кабмін в особі Шмигаля. І сьогодні Шостий апеляційний суд скасував постанову № 225, яка дозволяла цю вирубку… І ось тепер у нас є всі підстави і зносити паркан там на будівництві, і притягати до кримінальної відповідальності всіх посадових осіб, які знищили вже 18 000 дерев. В планах у них було знищити 132 000 дерев. Отже, понад 100 000 дубів і сосен ми врятували сьогодні разом із суддями і завтра продовжуємо нашу боротьбу”, – зауважив експерт.
НЕвдале місце для кладовища
Мархалівський ліс є частиною Смарагдової мережі – це природоохоронні території європейського значення. Ця мережа була створена на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі, яку свого часу підписала і Україна.
Крім природоохоронного цей ліс має важливе практичне значення для прилеглих населених пунктів, адже він допомагає утримувати рівень грунтових вод.
Ідея будівництва меморіального кладовища на цій території (територіально це Гатненська сільська громада Київщини. – КВ) зіткнулася з критикою не лише через знищення заповідного лісу. Екологи наголошують, що там високий рівень грунтових вод і героїв доведеться ховати буквально у болоті. Облаштування в такому місці десятків тисяч захоронень загрожує отруєнням води, яку люди використовують у повсякденному житті. Вони опублікували дослідження, яке довело, що відповідно до державних санітарних правил і норм у такому місці здійснювати поховання заборонено.
До супротиву екологів приєдналися мешканці прилеглих населених пунктів (зокрема, села Мархалівка), які категорично проти обраного під кладовище місця та регулярно влаштовують протестні акції. Крім цього ця локація меморіалу збурила і родичів загиблих військових. Близькі полеглих героїв називали це місце недостойним насамперед через віддаленість від столиці та відсутність транспортної інфраструктури.
Не перший удар в штангу
Місце будівництва Національного військового меморіального кладовища вже кілька років є темою бурхливої дискусії в суспільстві, а ідея звести його в Гатненській громаді на території лісу – є далеко не першою. Восени 2022 року на доручення Кабміну Київрада ухвалила проєкт рішення про створення кладовища в урочищі Лиса Гора. Однак екологи вказували, що ця територія є неповністю розмінованою. Крім цього, вона є регіональним ландшафтним парком з червонокнижними видами рослин та тварин, а навантаження на рельєф урочища може призвести до зсувів ґрунтів та руйнації будівель майбутнього меморіалу.
Читайте: Військове кладовище на Лисій горі: захисники природи протестують проти ідеї Кабміну та КМДА
У результаті державна та місцева влада вирішили відмовитися від Лисої Гори як локації для облаштування військового кладовища. Надалі як на офіційному рівні, так і на рівні дискусій між активістами і владою, розглядалося декілька альтернативних варіантів розміщення цього об’єкта. Серед таких – Співоче поле, ділянка біля Берковецького кладовища і частина території Національного комплексу “Експоцентр України”.
Читайте: Пошук місця в Києві під поховання героїв війни досі триває
У березні 2023 року урядовці представили проєкт розташування Національного військового меморіального кладовища у Биківнянському лісі вздовж Броварського шосе. А у квітні цього року Київрада відвела для створення кладовища 8 га муніципальної землі у Биківні.
Читайте: Биківня замість Лисої гори: у Києві наблизились до створення військового меморіального кладовища
Однак, у підсумку, 19 серпня 2023 року Кабмін постановою № 870 затвердив реалізацію експериментального проєкту з будівництва військового кладовища на території Гатненської сільської громади Фастівського району Київської області. В Мінветеранів та Українському інституті національної пам’яті пояснювали, що причиною відмови від биківнянської ділянки є ймовірне знаходження там масових поховань жертв сталінських репресій, пошук та ексгумація яких потребують багато часу.
Наприкінці 2023 року в Мінветеранів презентували ескізний проєкт комплексу, а у березні 2024-го – уряд України прийняв постанову щодо остаточного розміщення військового кладовища у Гатненській громаді та визначив з цією метою дві ділянки загальною площею понад 266 га.
В серпні минулого року держустанова “Національне військове меморіальне кладовище” замовила будівництво кладовища в межах Гатненської громади в рамках 1 черги. Ціна договору склала 1,75 млрд гривень, а підрядником обрали консорціум “Білдінг ЮА”, який нашвидкоруч було створено наступного дня після оголошення закупівлі. У цей концерн входять компанії, що легко пов’язуються з бізнесменами, на яких президент Володимир Зеленський накладав санкції, а також з особами, які раніше мали російські паспорти. За даними порталу використання публічних коштів, станом на 20 січня 2025 року кошти за роботи по цьому договору підрядник ще не отримував.
Читайте: Національне військове кладовище біля Мархалівки: скандали не вщухають
Тим часом боротьба активістів не припинялася. 30 липня 2024 року в КЕКЦ повідомили, що за їх позовом Київський окружний адмінсуд відкрив судове провадження проти Кабміну у справі щодо знищення лісу біля села Мархалівка. А 25 вересня 2024 року цей суд визнав нечинною постанову Кабміну № 225, на підставі якої розпочалося масове вирубування лісу.
Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» була створена в листопаді 2022 року. Її керівником є Ярослав Пронюткін (на колажі праворуч). Установа підпорядкована Міністерству у справах ветеранів, яке з 5 вересня 2024 року очолює Наталія Калмикова.
Фото: колаж КВ
КиївВлада
