З 1 липня 2020 року в Україні запрацював так званий закон про спліт, згідно якому небанківські фінустанови, в тому числі, страхові компанії перейшли під нагляд та регулювання Нацбанка. Одним із основних результатів “керування” новим “мегарегулятором” стало різке зменшення кількості страхових компаній (СК) з 210 до 140 одиниць.
Про це йдеться в статті журналіста Олексія Комахи для KВ.
“Ми прогнозуємо, що в найближчий рік з ринку може піти ще 40-60 СК, тобто кожна третя. Маю інформацію, що декілька СК вже готуються до припинення роботи”, – каже генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” (АСБ) В’ячеслав Черняховський.
В основному це компанії з українським капіталом. Іноземці, в тому числі російська СК “Альфа страхування”, скоріше за все, залишаться на українському ринку.
Проблема різкого скорочення учасників ринку полягає не тільки у війні, але і в безглуздій та потенційно корумпованій регуляторній політиці НБУ стосовно страхового ринку, що вже обернулася для СК втратою прибутків та скороченням робочих місць.
Одна з ключових проблем – НБУ жорстко обмежив можливість СК перестраховувати військові та виробничі ризики за кордоном.
Як не дивно, за словами страховиків, іноземці, в тому числі компанії зі світовим ім’ям, такі як AXA (Франція), Lloyds (Велика Британія), Allianz (Німеччина), Anthem (США) та інших готові перестраховувати військові ризики українців.
Але місцеві СК не мають змогу придбати для цього валюту в необхідному обсязі. Внаслідок цього, страхування воєнних ризиків в Україні здійснюють всього декілька СК, які в умовах обмежень НБУ здатні запропонувати клієнтам відшкодування приблизно 5-10% збитків – наприклад, від потрапляння ракети чи снарядів в виробничі потужності, нерухомість або авто.
Крім того НБУ останнім часом висуває до страховиків такі регуляторні та бюрократичні вимоги, в тому числі щодо звітності та статків акціонерів, які іноді не можуть бути виконані місцевими компаніями на відміну від іноземних.
“Наша страхова компанія знаходиться в Запоріжжі. Вже півроку ми працюємо під обстрілами, ми втратили частину підрозділів та майна, що опинились на окупованій території. Незважаючи на це, компанія не припиняє виконувати зобов’язання перед клієнтами, сплачує податки, дає роботу, дотримується раніше встановлених вимог щодо ведення бізнесу. Ми сподівались на підтримку від регулятора, а бачимо, навпаки, введення несправедливих вимог, що свідомо ставлять українські та іноземні компанії в нерівноправні умови”, – говорить генеральний директор СК “Оранта-Січ” Єгор Петровський.
У листопаді 2021 року НБУ розробив чергові зміни до Правил складання та подання звітності учасниками ринків небанківських фінансових послуг, але НБУ знову пропонує повністю змінити ці правила та збільшити кількість форм звітності (з 14 до 19) й оновити перелік показників та обов’язкових нормативів.
“Нацбанк – це така собі держава в державі, він ні з ким з представників ринку не погоджує свої рішення, іноді роблять вигляд, що відбулось якесь обговорення з фінансовою спільнотою, але все це насправді проходить в стилі одобрямса”, – розповідає один із банкірів.
Те ж саме відбувається і з страховиками, яких тепер регулює НБУ.
“Україна для всього бізнесу придумала та запроваджує цілий план поступок, полегшень, відстрочок, зменшень податків, щоб бізнес працював. Але не для страхових компаній. Всі полегшення, що НБУ ввів для СК на початку війни, він же зараз і повідміняв одне за одним. Та ще й додає кожен день нові вимоги. Страховики не мають права купувати валюту, значить кошти на банківських рахунках знецінюються, а виплати страхових відшкодувань часто прив’язані до курсу гривні, наприклад КАСКО за кордоном чи страхування медичних витрат за кордоном”, – каже голова правління СК “Рідна” Лариса Невшупа.
Крім того, НБУ всіма способами намагається вичавити з ринка дрібні та середні СК з українським капіталом.
Нещодавно була анульована ліцензія на медичне страхування СК “Брокбізнес” та ліцензії СК “Престиж”, в тому числі, за вигаданим мотивом – на страхування тварин.
“Складається враження, що робиться все можливе, щоб адміністрування бізнесу в страхових компаніях стало настільки витратним, що віддача на капітал, яка і так впала з 8,1% у 2020 до 5,6% у довоєнному 2021 році, тепер буде близькою до нуля або генеруватиме збитки, оскільки обслуговування бізнесу вже зараз потребує більше людей, ніж кількість спеціалістів з продажів у компанії”, – розповідає Черняховський.
Для невеликих та середніх страховиків витрати на адміністрування діяльності зростають непропорційно більше, ніж для великих компаній, що можна вважати прихованою формою антиконкурентних дій, вважають в АСБ.
“Для страхового ринку це виглядає повним абсурдом, направленим на закриття компаній з українським капіталом. Не виключено (якщо НБУ не змінить свою політику – авт.) на ринку залишиться всього декілька компаній з іноземним капіталом, які в умовах війни не зможуть забезпечити ані потреби держави щодо сплати податків та зборів, ані потреби населення і бізнесу в повноцінному страховому захисті”, – впевнений директор СК “ЕКСПО СТРАХУВАННЯ” Анатолій Іванців.
За оцінками Асоціації, з ринку будуть змушені піти навіть компанії, що багато років нормально працюють, виконували всі регуляторні вимоги і зобов’язання перед клієнтами.
“Це шкодить суспільству та соціально-економічній ситуації під час війни, бо зменшує кількість робочих місць, податкових надходжень до держбюджету та послабляє захист бізнесу і населення в умовах війни. Страховиками-учасниками АСБ, а це в основному компанії з українським капіталом в 2019 році, сплачено понад 195 млн гривень податків на прибуток і понад 242 млн грн заробітної плати”, – говорить Черняховский.
Зараз ці цифри значно менше, навіть в умовах різкої девальвації та інфляції.
“Страхування є дієвим механізмом соціального захисту у всьому світі, який є суттєвою підтримкою уряду будь-якої держави, не говорячи про країну, де йде війна і кошти бюджету на нулі”, – констатує Лариса Невшупа.
Цікаво, що керує наглядом за банками та небанківськими фінустановами, в тому числі страховими компаніями з 2020 року заступник голови правління НБУ Ярослав Матузка (на фото внизу праворуч) – колишній менеджер проросійського олігарха Дмитра Фірташа в збанкрутілому “Родовід Банку”. Він також є протеже голови НБУ Кирила Шевченко (на фото вгорі ліворуч), який повністю підтримує та направляє дії Матузки.
В НБУ пояснюють обмеження на перестрахування за кордоном можливістю виводу капіталів. В тому числі олігархів та топ-чиновників. Хоча, насправді, вони вже це зробили через банки в тому числі за рахунок рефінансування НБУ.
З початку нової війни НБУ надав банкам біля 100 млрд гривень довгострокових кредитів рефінансування на пільгових умовах на 5 років. Левова частка цих грошей платників податків була оперативно проконвертована банками в іноземну валюту та виведена за кордон.
Тільки на другий день нової війни 25 лютого 2022 року банки отримали рекордні кредити НБУ майже 19 млрд гривень без застави та на невідомі цілі. Серед цих банків – рос “Альфа банк” Михайла Фрідмана (4,6 млрд гривень) та “Універсал банк” Сергія Тігіпко (2,9 млрд гривень).
“Всі, хто бажав вивести свої великі капітали під час паніки вже це зробили через банки. Зараз процес продовжується, але вже не в таких масштабах. Тому жорсткі обмеження для страховиків та імпортерів – це скоріше, натяк з боку чиновників НБУ на бажання отримати хабарі або відкати, або просто знищити ринок в інтересах іноземних СК”, – сказав на правах анонімності один із інвестбанкірів.
Фото: колаж КВ
