Діти-переселенці в Україні та за її межами мають отримати право продовжити навчатись у своїх класах дистанційно – законопроект

Діти-переселенці в Україні та за її межами мають отримати право продовжити навчатись у своїх класах дистанційно - законопроект

У Верховній Раді (ВР) зареєстровано законопроект, який дозволяє дітям-переселенцям  не втратити зв’язків з Україною і навчатись разом зі своїми однокласниками, де б вони не знаходились в цей час: в Україні чи у будь якій країні ЄС. Для цього пропонується запустити національну платформу дистанційного та змішаного навчання для внутрішньо переміщених учнів та школярів, що перебувають за кордоном. Платформа передбачає ведення електронних щоденників, журналів оцінок та іншого необхідного в навчальному процесі діловодства “в цифрі”.

Про це KВ стало відомо з законопроекту №7355 “Про внесення змін до деяких законів України щодо організації дистанційного навчання”.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Згідно законопроекту, держава має гарантувати учням-переселенцям незалежно від місця їхнього перебування дистанційне навчання в найбільш безпечний та доступний спосіб завдяки новій національній платформі дистанційного та змішаного навчання.

Нацплатформа дистанційного навчання повинна буде фіксувати результати поточного та підсумкового оцінювання в централізованій базі даних. Для цього пропонується використовувати електронне діловодство і створити “систему автоматизованого обліку здобувачів освіти”.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

“Для внесення результатів навчання відповідно до законодавства запроваджуються також електронні системи у вигляді електронного журналу, електронного щоденника, електронного свідоцтва досягнень, які мають бути ліцензовані і сертифіковані відповідно до чинного законодавства”, – йдеться у проекті закону.

Все це для внутрішньо переміщених учнів, а також учнів, які вимушено перебувають за кордоном, має організувати Міністерство освіти (зараз міністр – Сергій Шкарлет) так, щоб діти змогли продовжити навчання у своїх рідних школах.

У разі прийняття закону, він набуде чинності на наступний після опублікування день, а потім Кабмін повинен буде забезпечити його виконання, щоб нацплатформа запрацювала уже з 1 вересня ц.р.

“Опинившись за межами країни, завдяки активній допомозі та підтримці, політиці країн тимчасового перебування, діти отримують можливість продовжувати свій навчальний процес. Однак, на прикладі Литви – це литовськомовні та російськомовні школи, фактично відбувається інтегрування українських дітей у навчальний процес Європейського Союзу, з вивченням іншої мови, іншої культури, не кажучи вже про виклики, що виникають при адаптації до іншого середовища”, – сказано в пояснювальній записці до законопроекту. 

Автори документу запевняють: наразі йдеться не лише про здатність системи онлайн-навчання школярів до передачі знань та компетентностей, але й до збереження національної єдності, як на тимчасово неконтрольованих територіях, так і в умовах масової міграції школярів по Україні та за її межами.

“Адже йдеться про мільйони дітей, які невідомо коли і за яких обставин повернуться в Україну аби продовжити тут своє навчання і подальше проживання. Інакше є загроза втрати цілого покоління українців”, – застерігають автори.

Читайте: Останній дзвоник для школярів у столиці пролунав цього року в режимі онлайн


Нагадаємо, 8 червня 2022 року на офіційному інтернет-представництві президента було розміщено до підписання електронну петицію №22/145004-еп про заборону очного навчання у всіх навчальних закладах до закінчення воєнного стану і військових дій в Україні. 

Ця петиція стала реакцією на повідомлення Міносвіти про плани відновити очне навчання з 1 вересня там, де немає активних бойових дій. Це рішення викликало в суспільстві бурхливу реакцію.

Але автор петиції наполягає, що не всі навчальні заклади мають бомбосховища і шляхи евакуації, а деякі заклади освіти мають вузькі коридори та сходові прольоти. 

“Якщо говорити про початкові школи та дитсадки, то вік учнів вимагає ще більшої уваги викладачів та вихователів під час екстрених подій. 1 вихователь/викладач на 15 учнів – нормальна пропорція відповідальності?”, – ставить питання петиція.

У ній також акцентується, що частина населення була евакуйована за кордон і є сім’ї, яким нема куди повертатись, тож доречніше до кінця війни залишити дистанційне навчання.

Петиція набрала 26654 підписів (при 25000 необхідних). 

12 липня президент Володимир Зеленський відповів на петицію переадресуванням її до уряду (по суті – в Міносвіти, планами якого й обурились батьки дітей): “Конституція України зобов’язує мене діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Так, відповідно до статті 116 Конституції України, статті 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, пункту 2 статті 5 Закону України “Про освіту” державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. (…) Ураховуючи зазначене, я звернувся до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з проханням опрацювати викладені в електронній петиції пропозиції та поінформувати про результати розгляду автора звернення”.

Тим часом в уряді Дениса Шмигаля 21 липня заявили: навчальний рік має розпочатися з 1 вересня в очному режимі там, де це можливо, а захисні споруди цивільного захисту закладів освіти мають бути приведені в готовність до використання за призначенням. Шмигаль підкреслив, що новий навчальний рік має стартувати в очному режимі. Там, де це неможливо, зокрема у прифронтових областях і прикордонних громадах, застосовуватиметься онлайн-навчання. 

Читайте: Київщина проти старту навчального процесу офлайн у період війни


Фото: “Українська правда”.

КиївВлада

Автор:
Олексій Алтинов
Рекомендуємо до перегляду
Генпрокуратура намагається не допустити нової забудови НПП “Голосіївський” компаніями “КСМ-Груп”
Генпрокуратура намагається не допустити нової забудови НПП “Голосіївський” компаніями “КСМ-Груп”
09:00 Генпрокуратура через суд намагається повернути державі земельну ділянку площею 5,69 га на просп. Академіка Глушкова, 65 (територія НПП “Голосіївський”). У 2022 році право…
Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2024-го витрачав Київ
Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2024-го витрачав Київ
09:00 У жовтні столичні розпорядники бюджетних коштів назамовляли робіт, товарів та послуг на 4,91 млрд гривень, що майже на півтора мільярди більше цього показника…
Депутатські ротації: 31 депутат покинув районні ради Київщини у 2024 році
Депутатські ротації: 31 депутат покинув районні ради Київщини у 2024 році
09:00 На районному рівні в Київській області за рік відбулися значні політичні зміни, які відбилися на складі рад та політичному ландшафті регіону. У 2024…
Banner
QlU7mDx4