Громадська бюджетна комісія п`ятого скликання (ГБК-5) була вимушена зняти з переможців проект зі встановлення за рахунок Громадського бюджету (ГБ) дефібриляторів в метрополітені Києва. Причини такого вчинку: недоброчесність деяких авторів “РеаніМетро”, що порушує Положення про ГБ Києва; відсутність реагування з боку Міської робочої група (МРГ), що курує ГБ столиці, КП “ГІВЦ” та членів команди “РеаніМетро”. Це питання додатково буде розглядатись сьогодні на зустрічі ГБК-5 та МРГ.
Про це KV стало відомо із 23 засідання ГБК-5, яке відбулось 23 вересня.
На засіданні ГБК-5 був присутній заступник голови МРГ, заступник директора Департаменту фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) Сергій Сліпчук. Відзначимо, що це вперше за півроку, коли представник МРГ такого рангу відгукнувся на запрошення відвідати ГБК-5.
Серед основних питань, які розглядались:
-
зміни до Регламенту ГБК;
-
суперечки між авторським правом та проектами ГБ Києва, що містять в собі інтелектуальну власність і набрали необхідну для перемоги кількість голосів;
-
недосконалість переліку тематик проектів.
Зміни до Регламенту ГБК. Дане питання виникло через те, що члени ГБК голосують в електронному форматі через модуль голосування – спеціальну програма на сайті ГБ, доступ до якої член ГБК отримує в своєму особистому акаунті. Цей модуль обслуговує комунальне підприємство (КП) “Головний інформаційно-обчислювальний центром” (ГІОЦ).
Цей модуль є далеким від досконалост, бо в ньому неможливо голосувати через смартфони, навіть були випадки, коли членів ГБК вибивало з модуля навіть під час голосування через ПК або ноутбук. На це накладаються проблеми з нестабільним інтернетом в місцях перебування членів ГБК-5: час голосування за окреме питання обмежений 30-45 секундами, якщо не встигнути проголосувати за цей проміжок часу, голос вважається не зарахованим. Через ці недоліки було чимало випадків, коли ГБК не набирала потрібних голосів і по декілька разів переголосовувати одне і те ж саме питання.
Тому 24 вересня ГБК прийняла рішення, яким дозволила своїм членам голосувати не тільки у модулі, але й “з голосу” за умови, що член ГБК має включити камеру і в прямому ефірі публічно повідомити про своє голосування (за що саме і яким чином).
Проекти ГБ та авторське право – в цьому питанні багато суперечностей. Бо проекти, що містять авторське право, зазвичай є корисними для міста і люди активно голосують за них. Але Положення про ГБ Києва в цій частині явно суперечить щонайменше двом законам України – “Про авторське право та суміжні права” та “Про публічні закупівлі”.
ГБ вимагає, щоб результати проектів-переможців належали громаді. В той же час авторське право закріплює зазначені результати за фізичними чи юридичними особами. Аби примирити ці дві норми, власник авторського права має надати дозвіл на використання результатів його проектів всією громадою на безкоштовній основі. Але Положення про ГБ Києва не регламентує цю процедуру: кому саме цей дозвіл надається, як він має бути відображений, коли це має відбутися (до голосування чи вже після).
Наразі ГБК прийняла єдине можливе рішення в даній ситуації: допустити усі наявні проекти (кандидати на перемогу) з авторським правом до реалізації за умови, що відповідні розпорядники бюджетних коштів візьмуть під свій контроль питання прикріплення до проектів відповідних дозволів від власників авторських прав. Також ГБК визнала необхідність удосконалення Положення в частині авторського права.
Одночасно представник МРГ Сергій Сліпчук намагався переконати ГБК в тому, що вилучати проекти зі списку переможців, сформованого системою, комісія має право лише з етичних міркувань. На що члени ГБК Юлія Костецька та Юлія Свет зауважили, що Положення про ГБ Києва не містить такого обмеження.
Недосконалість переліку тематик проектів. Тут ГБК зосередилась на двох взаємопов`язаних питаннях – т.зв. “Міжтематичних проектах” та проектах “РеаніМетро”.
Сергій Сліпчук не зміг чітко пояснити критерії, за якими проекти попадають в “Міжтематичні проекти”. Члени ГБК наводили численні приклади, коли однотипні проекти (при одному і тому ж розпоряднику) потрапляли у звичайну тематику (культура, спорт, освіта, тощо), і у міжтематичну. Зрештою Сліпчук вимушено погодився, що “Міжтематичні проекти” – це примара, але всі питання до Київради, яка встановлює тематики.
Проекти “РеаніМетро” є корисними для міста та набрали необхідну кількість голосів (встановлення дефібриляторів в метро).
Читайте: В метро Киева мужчину реанимировали с помощью автоматического дефибриллятора
Але за цими проектами стояли люди, публічно визнанні ГБК як недоброчесні. За Положенням про ГБ, такі автори не мають права подавати проекти, агітувати за них та реалізовувати протягом щонайменше одного року. ГБК неодноразово зверталася до самих команд та до уповноважених структур (МРГ, КП “ГІОЦ”) з проханнями та вимогами вилучити зазначених осіб з відповідних команд.
Але недоброчесні особи не були вилучені з проектів, чим в оману були введені люди, що голосували за ці проекти, бо проекти не можуть бути реалізовані. Тому ГБК була вимушена зняти проекти “РеаніМетро” зі списку переможців. Це викликало різку та місцями не адекватну реакцію інііаторів “РеаніМетро” – Геннадія Новікова та секретар ГБК-4 Марії Назарової.
З точки зору члені ГБК, єдина мета таких заяв – паплюжити саму ідею ГБ Києва, використовуючи брехню. Бо Марина Миколаєнко включалась в умовах нестабільного інтернету, а не “спеціально”. А члени ГБК, знімаючи “РеаніМетро” зі списку переможців” виконували вимоги Положення про ГБ Києва в умовах, коли члени цієї команди не захотіли вилучати осіб, визнаних недоброчесними (рішення про такі направлення ГБК приймала декілька разів задовго до голосування – ще на етапі експертизи).
Тому відповідальність за те, що проекти “РеаніМетро” опинилися в такій ситуації, повністю лежить на МРГ, КП “ГІОЦ” та команді “РеаніМетро”. Усі проблемні питання планується обговорити сьогодні на зустрічі МРГ та ГБК, яка має відбутись о 14.00.
Очільником МРГ є перший заступник голови Київської міськдержадміністрації Микола Поворозник.
Читайте: Громадський бюджет Києва: наявний стан та перспективи
Фото: Христина Ярмолина
