До кінця цього року депутатський корпус Київської міської ради планує дати старт розробці концепції ревіталізації міських водойм. Має з’явитися і план дій на найближчі п’ять років та пілотний проєкт ревіталізації однієї з водойм у короткостроковій перспективі.
Про це КВ дізналася з повідомлення на Офіційному порталі Києва, що посилається на допис, який зробив секретар Київради Володимир Бондаренко у своєму блозі.
«Сама концепція має передбачати план на найближчі п’ять років для всіх міських водойм та пілотний проєкт ревіталізації однієї з водойм у короткостроковій перспективі. Ревіталізація міських річок є викликом для пострадянського урбаністичного простору. У світі практика ревіталізації річок розпочалася з кінця 1990-х років, і сьогодні має десятки успішних проєктів. Утім, в Україні це питання перебуває на рівні обговорення громадських ініціатив, створення та впровадження поодиноких проєктів», – пише Бондаренко.
Він нагадав, що на території Києва протікає близько 70 малих річок та струмків, більшість із яких перебувають у підземних або наземних колекторах. Зокрема, на правому березі – це басейн річки Либідь з її притоками, басейн річки Почайна з головними притоками Глибочиця та Сирець, притоки р. Ірпінь – Нивка та Горенка, басейн річки Віта. Лівий берег столиці має басейн річки Дарниця з її притоками, численні озера та стоки, більшість із яких є штучними.
“Утім більшість із цих річок де-факто зникли з мапи Києва”, – констатував депутат.
Окремо він згадав про річку Либідь, яка з більше 17 км своєї загальної протяжності тільки близько 500 м протікає у природному руслі: “Її ревіталізація обтяжується радянським та пострадянським міським плануванням, а отже є де-факто неможливою на низці ділянок. Зокрема там, де Либідь протікає у відкритому колекторі біля залізниці та перебуває в її охоронній зоні. Проте наукові напрацювання та міжнародний досвід вселяють впевненість у можливості хоча б часткової ревіталізації р. Либідь на територіях її відкритого протікання”.
Принагідно нагадаємо, що у липні Київрада затвердила Детальний план території (ДПТ) частини Саперного поля і Нової будови в Голосіївському районі. Проти затвердження цього містобудівного документу, який вже традиційно не повністю відповідає чинному Генплану Києва, активно виступила громадськість міста і окремі депутати Київради. Одним із головних чинників їхньої незгоди стали наміри керівництва Києва “замурувати” річку Либідь у колектор задля будівництва продовження Залізничного шосе, яке начебто колись “розвантажить” транспортні потоки в центрі міста.
А тим часом у мікрорайоні Виноградар майже висохло озеро “Синє”. Світлини з висохлим дном озера розповсюджують у соцмережах місцеві активісти.
Читайте: Чергова спроба: КП “Плесо” оголосило новий тендер на роботи з відновлення озера Синє
Фото: Блог Бондаренка
Олексій Ігнатьєв
