Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили слідство у кримінальному провадженні щодо заволодіння правами вимоги по кредитах та заподіяння приватному банку понад 160 млн гривень збитків. Серед підозрюваних народний депутат України VIII скликання Сергій Скуратовський (на фото), якого встановили як організатора схеми, посадовці СБУ, АРМА та державного підприємства “СЕТАМ”.
Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Національного бюро України (НАБУ) та інформації Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Згідно з повідомленням, 3 жовтня 2023 року САП та НАБУ повідомили указаним особам про зміну раніше повідомленої підозри, а саме в частині завданих збитків, які за результатами досудового розслідування встановлені у сумі понад 160 млн гривень.
“10 жовтня 2023 року прокурор САП прийняв рішення про завершення досудового розслідування у справі стосовно 7 осіб, серед яких Голова Комітету Верховної Ради VIII скликання, начальник відділення ГСУ СБУ, службова особа АРМА, керівництво державного підприємства, які у складі організованої групи протиправно заволоділи правом вимоги банківської установи”, – йдеться в дописі САП.
Детективами НАБУ відкрито матеріали справи стороні захисту для ознайомлення.
У повідомленнях антикорупційних органів не вказується прізвище підозрюваного, але за інформацією низки ЗМІ, йдеться про скандально відомого колишнього народного депутата від Радикальної партії Сергія Скуратовського, який у Верховній Раді попереднього скликання очолював Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово- комунального господарства.
Зазначається, що серед підозрюваних народний депутат України VIII скликання, він же колишній голова Комітету ВР та ще 6 осіб, а саме:
-
помічниця нардепа з фінансових питань;
-
начальник слідчого відділення Головного слідчого управління СБУ (обіймав посаду до 2020 р.);
-
начальник управління менеджменту активів АРМА (обіймав посаду у період червень 2018 р. – січень 2020 р.);
-
генеральний директор ДП “СЕТАМ” (обіймав посаду у період травень 2016 р. – лютий 2020 р.);
-
заступник генерального директора ДП “СЕТАМ” (обіймає посаду з жовтня 2017 р. по теперішній час);
-
оцінювач.
“За даними слідства, у 2012 році майбутній народний обранець (на той час – депутат Київської обласної ради), бувши фактичним власником низки компаній, розпочав будівництво багатоквартирного житлового комплексу на околиці Києва. Для цього він взяв кредит у понад 200 млн грн під заставу майбутнього ЖК і земельних ділянок, на яких він розташовувався, а також низки особистих порук, зокрема й самого депутата”, – повідомили у НАБУ.
При цьому у Бюро зазначили, що “згідно зі знайденою детективами “чорною бухгалтерією”, підконтрольні депутату компанії, які вели будівництво житлового комплексу, за окремий період отримали дохід від продажу нерухомого майна на суму понад 1 млрд гривень”.
Через деякий час банк, який видав кредит, НБУ визнав неплатоспроможним. Аби не віддавати борг та мати можливість продавати квартири і продовжувати будівництво, нардеп разом зі своєю помічницею організував схему.
Ця схема полягала в тому, що завдяки залученню начальника слідчого відділення Головного слідчого управління СБУ та начальника управління менеджменту активів АРМА і службових осіб ДП “СЕТАМ” на вказані права вимоги накладались арешти і передавались в управління АРМА, яке за рекомендацією “потрібного” оцінювача передало це право на електронні торги ДП “СЕТАМ”.
Зазначається, що в них перемогла заздалегідь обрана компанія, яка придбала права вимоги за заниженою на 160 млн ціною, сплативши усього 16,5 млн гривень. Після визнання переможця торгів працівник СБУ забезпечив скасування арешту на право вимоги, який сам же і ініціював. А керівник компанії, яка за безцінь придбала права вимоги, скасував всі іпотеки на нерухоме майно та обтяження по договорах поруки, а потім перепродав ці права підконтрольній нардепу ТОВ, аби унеможливити в майбутньому правонаступником банку здійснити звернення обтяження.
Згідно з повідомленням, нардеп забезпечив фінансування всієї схеми – від придбання компанії до оплати оцінювачам. Він також надавав вказівки учасникам організованої групи. За висновками експертиз, внаслідок дій учасників злочину банківській установі заподіяно понад 160 млн гривень збитків. Дії учасників схеми кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 3,4 ст. 358, ч. 1 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Нагадаємо, до зміни 3 жовтня підозри в частині завданих збитків, у справі фігурувала сума 128 млн гривень. По ній ВАКС 21 лютого 2023 року продовжив дію запобіжного заходу одному з учасників організованої групи, яка протиправно заволоділа правом вимоги банківської установи.
Фото: УНІАН
