Голова Держагентства відновлення Мустафа Найєм (на фото) подав у відставку. Член команди нещодавно відставленого з посади міністра інфраструктури Олександра Кубракова, він каже: причини такого рішення криються не лише в політиці уряду і, конкретно, вчинках прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, а й у “сьогоднішньому стилі державного управління”.
Про це КВ дізналася з допису Мустафи Найєма у соцмережі.
“Сьогодні написав заяву про звільнення і попрощався з командою Агентства (Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України – КВ) та керівниками Служб відновлення у регіонах. Розуміючи відповідальність, яка лежить на нашій команді, я виконуватиму свої обов’язки до прийняття рішення Урядом про моє звільнення і передам справи наступникам”, – запостив Найєм на Фейсбуці.
Він зауважив, що таке рішення прийняв самостійно “через системні перешкоджання, які не дають подальшої можливості ефективно виконувати свої повноваження”.
Пояснюючи це, чиновник (в минулому скликанні ВР – народний депутат, а раніше журналіст) окреслив три причини відставки:
- “Нам (Агентству – КВ) повністю скасували бюджет на проекти з відновлення та утримання доріг”;
- “Нас (Агентство – КВ) почали «кошмарити» бюрократією, коли документи на оплату захисних споруд, фортифікацій або відновлення погоджувалися в Уряді місяцями, поверталися по шість-вісім разів з безглуздими зауваженнями, затримувалися по декілька місяців, а деякі не погоджені й досі”;
- “з початку року Агентству суттєво обрізали заробітну плату – левовій частині працівників було зрізано до 68% зарплати” (“І ні, у нас не було космічних зарплат – старший спеціаліст Агентства отримував трохи більше 30 тисяч гривень, а зараз – 14. Внаслідок цього з початку року ми вже втратили 25% нашого колективу”).
Мустафа Найєм каже, що робота Агентства під його керівництвом була ефективною, і що “це було можливо завдяки підтримці Міністерства (розвитку громад, територій та інфраструктури України – КВ) та міністра (Олександра Кубракова – КВ), які дозволяли приймати самостійні рішення та досягати результатів, не чекаючи ударів у спину”.
Із звільненням міністра Кубракова, твердить Найєм, “це стало неможливим, і останнє рішення голови Уряду (Дениса Шмигаля – КВ) про скасування моєї офіційної участі у Конференції з відновлення України у Берліні це підтвердило” (українську делегацію на тій конференції очолив перший віце-спікер ВР Олександр Корнієнко).
“Очевидно, ми не завжди вписувалися у сьогоднішній стиль та команду (вочевидь, сформовану Президентом України Володимиром Зеленським – КВ) державного управління. І не виключаю, що згодом будуть намагання переслідувати та дискредитувати нашу роботу у публічній площині”, – зазначив топ-чиновник, який також відмітив часові рамки, коли, за його словами, в роботі почалися проблеми – листопад 2023 року.
Як інформувала КВ, у листопаді 2023 року навколо Агентства відновлення та Верховної Ради спалахнув корупційний скандал: за даними Національного антикорупційного бюро України, один з нардепів пропонував Мустафі Найєму хабар за сприяння в отриманні коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф на ремонт підконтрольного йому об’єкта інфраструктури. Інший депутат хотів підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на мільярд гривень. Найєм не погодився на таку корупцію і разом з міністром Кубраковим став викривачем.
Кабінет міністрів призначив Мустафу Найєма головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України у січні 2023 року. До того призначення він працював заступником Олександра Кубракова у міністерстві інфраструктури з серпня 2021 року. Раніше, з листопада 2019 року по квітень 2021-го, був заступником гендиректора “Укроборонпрому”.
Найєм був народним депутатом VIII скликання (пробувши майже всю каденцію у фракції “Блок Петра Порошенка” і при цьому перебуваючи весь той час у внутрішній опозиції до реального лідера партії, тодішнього президента Петра Порошенка). Брав участь у розробці антикорупційних законопроектів та реформи поліції. Був дотичним до запуску патрульної поліції.
До політичної кар’єри працював журналістом.
Фото: з відкритих джерел
Олексій Ігнатьєв
