Верховна Рада (ВР) прийняла за основу законопроект про оптимізацію трудових відносин під час дії воєнного стану. Документ авторства голови парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової (на фото) та її колег по фракції “Слуга народу” прописує, зокрема, підстави припинення чи призупинення дії трудових договорів в умовах воєнного стану.
Про це KВ стало відомо з законопроекту №7251 “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин”, прийнятого ВР за основу із скороченням строку підготовки до другого читання 12 травня 2022 року (За-251).
Згідно проекту закону, Кодекс законів про працю та низка інших законів доповнюється нормами, що стосуються воєнного стану.
Зокрема, уточнюється, що призов або вступ працівника або фізичної особи, яка використовує найману працю, на військову службу, є підставою для припинення трудового договору.
До таких підстав додається смерть смерть фізичної особи, яка використовує найману працю, або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (те саме – у разі смерті працівника), а також “підстави, передбачені іншими законами”.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться
Крім цього, визначається, що розірвати трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можна у разі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.
Ще одна причина – неможливість забезпечувати працівникові умови праці, “внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій”.
Що стосується тимчасового призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість обом сторонам трудових відносин виконувати свої обов’язки, то це призупинення спочатку оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця. Цей документ повинен містити інформацію про причини призупинення, строк призупинення (не більше, ніж період дії воєнного стану), кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися.
Потім цей наказ роботодавець надсилає узгодженими засобами електронного зв’язку на погодження військово-цивільній адміністрації, яка, у свою чергу, у триденний строк поінформувати його про погодження.
Прийнятий за основу документ також уточнює діючу норму про те, що “нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень”. Це пропонується переписати так, що ця тривалість “може бути збільшена до 560 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення і т.і.)”.
Законопроект, між іншим, на період воєнного стану пом’якшує обмеження щодо сумісництва для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (крім виборних посад).
Обмеження до них, що забороняють обіймати інші оплачувані посади, не будуть поширюватись “у разі набуття ними статусу внутрішньо переміщеної особи або під час перебування їх у простої, призупинення трудового договору, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за умови, що трудові договори (контракти) або правочини у сфері підприємницької діяльності укладаються з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, відносно яких такі державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців”.
Ще одна нова норма стосується контролю за додержанням законодавства про працю в період воєнного стану: Державна служба України з питань праці зможе “здійснювати позапланові заходи” контролю.
Окрім Галини Третьякової серед співавторів законопроекту №7251 значаться столичні мажоритарники Мар’яна Безугла (217 округ) та Сергій Швець (214 округ).
Читайте: Замість ПДВ та податку на прибуток підприємці платитимуть лише 2% від обороту, – Шмигаль
Фото: Liga.net