В Україні відбувається постійна оптимізація університетських освітніх програм: виші відмовляються від надмірної кількості вузьких спеціальностей на бакалавраті на користь фундаментальної бази. Водночас серйозним викликом стає падіння інтересу абітурієнтів до природничих і точних наук, що становить загрозу для відбудови економіки.
Про це в інтерв’ю для КВ розповів ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров.
За словами ректора, вітчизняна вища освіта поступово переходить до логіки, коли студент спочатку здобуває широку фундаментальну базу, а вже потім обирає вузьку спеціалізацію. Як приклад він навів Інститут журналістики, де замість восьми-дев’яти бакалаврських програм залишили фактично одну. Схожий підхід сьогодні застосовують і на біологічних чи інших напрямках, постійно моніторячи потреби ринку праці.
Однак найбільш значущою проблемою залишається зниження наборів на математику, фізику, хімію, біологію та геологію.
«Знижується набір на хімію, фізику, математику, біологію, геологію. І це при тому, що саме ці спеціальності є критично важливими для економіки. Без геологів неможливо будувати дороги чи будівлі, без хімії – фармацію і матеріалознавство, без фізики – сучасні технології. Тому ми робимо ставку на профорієнтацію і намагаємося утримати ці напрямки. Бо якщо їх втратити – відновити буде значно складніше», – наголосив Володимир Бугров.
Окрім того, ректор зазначив, що деякі напрямки, які на перший погляд здаються «неперспективними», мають стратегічне значення. Наприклад, фольклористика сьогодні викликає значний інтерес у міжнародних партнерів. А найбільш перспективною для побудови кар’єри за кордоном базою він назвав хімію.
Водночас очільник університету застеріг від ризиків неповернення української молоді з-за кордону.
«Ми маємо враховувати ризики інтернаціоналізації. Якщо вона перетворюється на «квиток в один бік», коли студенти виїжджають і не повертаються, – це проблема. Тому важливо не лише відправляти студентів за кордон, а й забезпечувати повернення – через спільні проєкти, угоди про інтелектуальну власність, інтеграцію досліджень в Україну тощо», – резюмував Бугров.
Читайте: «Я не зламаюсь», — ректор Бугров прокоментував протести під стінами КНУ
Фото: відкриті джерела
КиївВладаАнастасія Командік
