Служба безпеки України (СБУ) провела 30 листопада слідчі дії на території Почаївської Успенської лаври Української православної Церкви (УПЦ), що раніше публічно декларувала свій нерозривний зв’язок з московською патріархією (МП), але згодом заявила про розірвання стосунків з МП. Обшуки проходять у межах кримінального провадження щодо причетності керівництва Лаври до розпалювання національної ворожнечі та ненависті. Йдеться, імовірно, про антисемітизм та пропаганду релігійної виключності Церкви, яку попри її заперечення продовжують асоціювати з московським патріархом. Раніше українська державна релігієзнавча експертиза не підтвердила, що УПЦ перестала бути частиною МП попри заяви керівництва цієї релігійної організації.
Про активність СБУ в Почаївській Лаврі KВ дізналася з повідомлення СБУ.
“За даними слідства, представники Почаївської лаври оприлюднили на сайті монастиря публікацію, в якій ображали національну честь та гідність іудеїв, а також розпалювали релігійну ворожнечу до представників усіх церков, окрім УПЦ. Крім того, у цьому дописі клірики УПЦ (МП) поставили під сумнів існування України як суверенної держави окремо від росії”, – сказано в релізі Спецслужби.
Гіперпосилання на конкретну згадану публікацію СБУ в повідомленні не дає. Вказується лише, що “Ініційована Службою безпеки експертиза підтвердила наявність у тексті інтернет-публікації висловлювань, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу та ненависть”.
У межах кримінального провадження за ст. 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, релігійної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину.
“Усі дії відбуваються в межах чинного законодавства. Наголошуємо, що у своїй діяльності СБУ дотримується принципу неупередженості до діяльності будь-якої релігійної конфесії та поважає право кожного громадянина на свободу світогляду і віросповідання, як це визначено Конституцією України”, – зазначають у Службі безпеки, уточнюючи, що “комплексні заходи проводять співробітники СБУ в Тернопільській області спільно з Національною поліцією за процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури”.
Читайте: Вселенський патріархат передав Томос предстоятелю Православної церкви України (відео, текст)
У 2019 році “Вселенський” (“Константинопольський”) патріарх Варфоломій надав томос про автокефалію (тобто цілковиту самостійність від іноземних керуючих центрів) Православній Церкві України, що постала після об’єднавчого собору кількох до того не визнаних ним церков України. Питання про те, за яких умов і хто може надавати автокефалію церквам у сучасному світі досі є дискусійним – адже, на відміну від жорстко централізованої Римокатолицької Церкви в православ’ї немає одноосібного центру управління, а є незалежні Помісні Церкви. Традиція надання томосу про автокефалію “Вселенським” патріархом грунтується на історичному досвіді й на історичних обставинах його першості, коли столицею Римської імперії після падіння Риму був саме Константинополь, сучасний Стамбул. Консенсусу з приводу автокефалії немає. Право “вселенського” патріарха у ХХ столітті активно оспорювала московська церковна юрисдикція, яка при радянській владі намагалася “перехопити” першість, а коли не вдалося, стала на позицію консенсусного вирішення загальноправославних питань, а в ХХІ столітті доклала зусиль, щоб унеможливити такий консенсус, якщо він не відповідає її інтересам і політичним вигодам москви.
KВ відзначає, що під розпалюванням релігійної ворожнечі може матись на увазі публічна позиція УПЦ (МП), згідно якої інші церкви київської традиції, що не мають зв’язку з московською церковною юрисдикцією є “розкольниками”, позбавленими “благодаті таїнств”, себто дійсності хрещень, причастя, вінчань, поховань. Цю позицію УПЦ (МП) не визнає частина Церков всесвітнього православ’я, натомість звинувачуючи саме МП в розкольницькій політиці, до якої пристала й УПЦ (МП), ігноруючи автокефалію Української Церкви (ПЦУ). В “православному світі” щодо цього немає консенсусу. Орієнтовані на МП Церкви не визнають “канонічність” ПЦУ; інші Церкви звинувачують Російську православну Церкву і особисто патріарха Кирила в єресі й віровідступності.
Раніше українська державна релігієзнавча експертиза не підтвердила, що УПЦ перестала бути частиною МП попри заяви керівництва цієї релігійної організації.
В Україні, за даними, отриманими KВ у відповідь на редакційний запит від Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, наразі виявляється тенденція до переходу релігійних громад з-під порядкування УПЦ (МП) до ПЦУ. Станом на другу половину 2023 року таких громад налічується більше тисячі; більшість із них змінили юрисдикцію після 24 лютого 2022 року.
Фото: СБУ
