v:* {behavior:url(#default#VML);}

o:* {behavior:url(#default#VML);}

w:* {behavior:url(#default#VML);}

.shape {behavior:url(#default#VML);}

Сьогодні 17 народних депутатів з 4 парламентських фракцій і груп зареєстрували проект закону №4728 “Про доступ до інформації про речові права на нерухоме майно” – чергову ініціативу з порядку денного Реанімаційного пакету реформ.

Ухвлення закону дасть можливість суспільству отримати інструмент контролю над нерухомим майном чиновників: Межигір’ям Януковича, маєтками Пшонки, Захарченка, Ставицького, що були побудовані у роки, коли ці громадяни працювали на державних посадах. Їхні офіційні доходи неспівставні із вартістю цієї нерухомості. Так само неспівставні зарплати і гектари земельних угідь чи будинки тисяч суддів, міліцейських чинів, урядовців, народних депутатів та кандидатів у президенти.

Основні зміни, що пропонуються законопроектом:

Спрощено процедуру доступу до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі.

Громадяни України та члени територіальних громад зможуть дізнаватися про кількість та склад об’єктів державного і комунального майна в своєму місті або селищі. Це посилює громадський контроль та управління цим майном, запобігає шахрайським схемам його незаконного продажу або оренди ділками тіньового ринку нерухомості.

Розширено перелік відомостей про земельні ділянки, суб’єктів права власності та іншого речового права на земельні ділянки.

Це зменшує можливості для рейдерства, оскільки зазіхати на чуже майно значно важче, якщо всі знають, кому воно належить.

Будь-який громадянин або юридична особа зможуть шукати в реєстрі за об’єктом нерухомого майна, а нотаріуси – і за суб’єктом права, в електронному вигляді.

У жодній з країн Європейського Союзу наразі немає обмежень для будь-кого в отриманні інформації про належність певній особі певного нерухомого майна. У багатьох країнах відповідна інформація та документи права власності є повністю відкритими та загальнодоступними, у тому числі через мережу Інтернет.

Варто зазначити, що окрім країн-членів ЄС, відкриті реєстри власності також мають: Китай (у Гонконзі) – посідає 15 місце зі 177 країн світу у щорічному рейтингу сприйняття корупції Transparency International, Сейше́льські Острови (47 місце), Гана (63 місце), Південна Африка (72 місце), Замбія (83 місце) Уганда (140 місце), Нігерія, що у 2013 році поділила 144 місце з Україною.

Довідково:

Реанімаційний пакет реформ – це робота “Експертної Сотні” Майдану – аналітиків, авторів текстів законопроектів, глибоких фахівців із найгарячіших проблем українського суспільства, які працюють над невідкладними реформами у 13 напрямках, зокрема: судова реформа, реформа прокуратури та органів правопорядку, антикорупційна, адміністративна реформа, виборчого законодавства, децентралізації та регіонального розвитку, Податкова реформа.

З часу публічної презентації ініціативи на початку березня учасники РПР домоглися ухвалення 4 законів з власного порядку денного: №2207, №4378-1, №0947, та №4587; проек закону №4556 прийнято в першому читанні.

Перша спроба учасників РПР добитися голосування за законопроекти №2208 та № 2208-1 у першому читанні була невдалою. Понад 170 народних обранців виявилися не готовими показати своїм виборцям власні “межигір’я” та “сухолуччя”, ще 207 нардепів відмовилися направити закони на доопрацювання, позбавивши громадськість шансу отримати відкриті реєстри у короткій перспективі.

Організація Transparency International Україна здійснила аудит відповідності стилю життя 405 високопосадовців (з яких 63 – керівники Уряду, міністри та їх заступники) змісту майнових декларацій.

Найбільшим латифундистом – 61 земельна ділянка – виявився Павло Лебедєв, екс-міністр оборони України. Він же володіє найбільшими житловими будинками загальною площею 1955,20 кв.м. На другому місті – Юрій Колобов, екс-міністр фінансів, має 2 будинки загальною площею 897,8 кв.м.

У 2013 році активісти руху ЧЕСНО проаналізували декларації народних депутатів за 2012 рік. Власниками найбільших житлових площ виявилися регіонали Володимир Зубик (859 кв.м.) та Іван Бушко (2201 кв.м.).