Верховна Рада (ВР) прийняла у другому читанні та в цілому проект державного бюджету на 2023 рік. Як і очікувалось, основні витрати – практично кожна друга бюджетна гривня – це фінансування оборони. Та разом з тим, депутати пристали на пропозиції уряду значно збільшити фінансування “Укравтодору” (витрати на будівництво доріг) та утворити Фонд відбудови (гроші з якого, як підозрюють в деяких парламентських фракціях, розподілятимуться вручну і непрозоро).
Про це KВ стало відомо з повідомлення першого заступника голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка (фракція “Голос”).
Згідно повідомлення, законопроект №8000 “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, внесений у ВР 14 вересня 2022 року прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, в другому читанні та в цілому підтримали 295 народних депутатів (проти – 0, утримались – 35 нардепів; фракція “Слуга народу” дала 211 голосів при 226 мінімально необхідних для прийняття рішення).
По фракціям і групам:
-
“Слуга народу”: за – 211, проти – 0, утримались – 3, не голосували – 12, відсутні – 14 (у фракції 240 депутатів);
-
“Європейська солідарність”: за – 0, проти – 0, утримались – 20, не голосували – 1, відсутні – 6 (у фракції 27 депутатів);
-
“Платформа за життя та мир”: за – 18, проти – 0, утримались – 0, не голосували – 2, відсутні – 6 (у групі 26 депутатів);
-
“ВО “Батьківщина”: за – 0, проти – 0, утримались – 9, не голосували – 5, відсутні – 10 (у фракції 24 депутати);
-
“Голос”: за – 10, проти – 0, утримались – 2, не голосували – 0, відсутні – 8 (у фракції 20 депутатів);
-
“Партія “За майбутнє”: за – 15, проти – 0, утримались – 0, не голосував – 1, відсутні – 3 (у групі 19 депутатів);
-
“Відновлення України”: за – 15, проти – 0, утримались – 0, не голосували – 0, відсутні – 4 (у групі 19 депутатів);
-
“Довіра”: за – 16, проти – 0, утримались – 0, не голосував – 1, відсутній – 1 (у групі 20 депутатів);
-
позафракційні: за – 10, проти – 0, утримався – 1, не голосували – 4, відсутні – 11 (в Раді 26 позафракційних депутатів).
Раніше бюджетний Комітет ВР позитивно оцінив доопрацювання урядом проекту держбюджету України на 2023 рік, відзначив його погодження з Міжнародним валютним фондом.
У доопрацьованому законопроекті порівняно із законопроектом, поданим на І читання, було запропоновано не змінювати розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Таким чином, прожитковий мінімум у 2023 році буде 2589 гривень, а мінімальна заробітна плата – 6700 гривень.
Разом з тим, “передбачено доручення Уряду щодо опрацювання питання про збільшення видатків для підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати на 2023 рік після припинення воєнного стану, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах”.
Читайте: Штатні експерти ВР піддали критиці проект держбюджету-23 за “ручний режим” і соцстандарти
В остаточному проекті бюджету уточнено прогнозований індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) – 128% (попередній прогноз – 130%).
Також відбулося коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 р. – 45,8 грн/дол. США (попередній прогноз – 50 грн/дол. США), при цьому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/дол. США).
Щодо боргових показників і фінансування проекту державного бюджету на 2023 рік у доопрацьованому законопроекті збільшено прогноз зовнішніх запозичень на 16,7 млрд гривень (до 1 трлн 442,9 млрд гривень), що “пояснюється необхідністю вирішення питань соціального і економічного характеру; у зв’язку із збільшенням прогнозу запозичень відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 р. до 6.422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП”.
Читайте: Дефіцит держбюджету-2023 без міжнародних донорів не покрити, – Шмигаль
Загалом у доопрацьованому урядом до другого читання проекті держбюджету-2023
-
доходи становлять 1 трлн 329,3 млрд гривень (за загальним фондом – 1 трлн 173,1 млрд гривень),
-
видатки – 2 трлн 580,7 млрд гривень (за загальним фондом – 2 трлн 296,5 млрд гривень).
Граничний обсяг дефіциту держбюджету – 1 трлн 296,5 млрд гривень (за загальним фондом – 1 трлн 124,6 млрд гривень).
Бюджетний комітет нагадав, що у доопрацьованому до другого читання проекті держбюджету доходи збільшено на 50,1 млрд гривень, а видатки – на 66,8 млрд гривень.
Щодо видатків проекту державного бюджету на 2023 рік, у доопрацьованому законопроекті порівняно із законопроектом, поданим на І читання, загальний ресурс на національну безпеку і оборону не змінився – 1 трлн 141,1 млрд гривень (що складає 18,2% ВВП).
Читайте: Кабмін закладає в проекті держбюджету на 2023 рік більше трильйона гривень на оборону
При цьому, як відзначив нардеп Ярослав Железняк напередодні, “не хочу я звучати зрадофілом, но якось виходить так, що до другого читання:
-
Обсяг коштів на національну безпеку і оборону не змінилися зовсім і становлять 1141 млрд грн.
-
Обсяг коштів на Державний дорожній фонд зросли на +7 млрд грн і складуть вже 64,3 млрд грн”.
Железняк також звернув увагу на те, що в держбюджеті-23 закладено 35,5 млрд гривень у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.
Ці 35,5 млрд з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, як обіцяє влада, підуть на:
-
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будівель (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту;
-
реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, освітлення;
-
нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
-
розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;
-
закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;
-
придбання готового житла особам, житло яких знищене внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Разом з тим, існують побоювання, що ці десятки мільярдів гривень розподілятимуться не гарантовано за пріоритетами, що диктує війна, а за волею Мінфіну і парламентського бюджетного комітету, де гроші можуть розподілятися в ручному режимі (як це було раніше – на виборчі округи близьких чи лояльних до влади народних депутатів, так званий “соцеконом”, названий політичною корупцією).
Читайте: Кабмін підготував для внесення у ВР проект держбюджету-2023
Железняк також навів “ТОП-5 відомств, чиї бюджети найбільше зросли до другого читання:
-
Мінгромад +25% (+2 млрд) – це славнозвісний ДФРР.
-
Мінкульт +22% (+1,6 млрд) – левова частка це збільшення фінансування на “Марафон”.
-
Верховний Суд +14% (+245,4 млн).
-
Укравтодор +12% (+6,7 млрд) – майже на 2,5 млрд виросла субвенція місцевим бюджетам.
-
Мінсоц +10% (+38,9 млрд) – це все збільшення видатків на Пенсійний фонд”.
Крім цього, бюджетний комітет ВР запропонував збільшити видатки на висвітлення діяльності самої Ради на 120 млн гривень, на парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини – на 96,56 млн гривень, на фінансування статутної діяльності політичних партій – на 519,39 млн гривень, на заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна – на 38,5 млн гривень.
“Це рекорд по найбільш завчасному прийняттю Бюджету за історію України. Тепер сподіваємося, що міжнародни партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений, теж рекордний, дефіцит у розмірі $38 млрд”, – прокоментував у своєму дописі стосовно прийняття держбюджету на наступний рік Ярослав Железняк.
Читайте: Парламент прийняв проект держбюджету на 2023 рік у першому читанні
Фото: Telegram Ярослава Железняка
