З 1 липня в Україні запускається “Реєстр руйнувань”. З його допомогою власники житла, чиї будинки та квартири постраждали внаслідок бойових дій та ворожих обстрілів, зможуть подавати заявки на отримання компенсацій, використовуючи для цього додаток “Дія”. Експертом у сфері будівництва та нерухомості Ігор Стаковиченко розповів, які технології будуть використані для відновлення житлового фонду України.
Про це KВ дізналазся з повідомлення інформаційної агенства “Інтерфакс-Україна”.
В Україні з 1 липня запускається “Реєстр руйнувань”, за допомогою якого власники житла, чиї будинки та квартири постраждали внаслідок бойових дій та ворожих обстрілів, зможуть подавати заявки на отримання компенсацій через додаток “Дія”.
При цьому не менш важливим залишається питання, якими будуть відновлені будинки українців з урахуванням нових реалій та вимог до житлового фонду після війни.
“Запуск “Реєстру руйнувань” значно спростить процедуру відшкодування збитків для постраждалих громадян. По суті, такий реєстр консолідує всі дані щодо руйнувань в країні. Це стане в нагоді як нашій державі, так і окремим громадянам при отриманні компенсацій від агресора через міжнародні юридичні інстанції” – зазначив експерт.
Щодо нових технологій, які будуть використані при будівництві житла, то тут Стаковиченко рекомендує насамперед орієнтуватися на запити суспільства.
“Чого найбільше хочуть від нового будинку люди, чиє житло було зруйноване війною, то це надійності та безпеки. Наявність обладнаних бомбосховищ, зручні маршрути евакуації, автономність – це ті критерії, без яких важко уявити повоєнну архітектуру”, – вважає експерт у сфері будівництва та нерухомості Ігор Стаковиченко.
На його думку, непоганим варіантом було б відновлення та забудова численних рекреаційних зон, частина з яких і до війни перебувала у занедбаному стані. Стаковиченко вважає, що багато санаторіїв та пансіонатів ще радянської забудови, які за всі роки незалежності практично не використовувалися, можуть стати непоганим майданчиком для спорудження екологічних поселень з автономним обслуговуванням, оскільки до них уже підведено більшість комунікацій.
“Екологічність та високі технології під час будівництва також стануть візитною карткою повоєнної архітектури в Україні. Такі проекти, як “будинки нульового енергоспоживання”, або навіть “будинки-мініелектростанції”, які зараз широко впроваджуються в ЄС, також матимуть популярність після війни”, – додав експерт.
При цьому Стаковиченко не бачить особливих перспектив для агресивної забудови у центральних районах великих міст, що практикувалася до війни.
“Багатоквартирні житлові комплекси у великих містах, звісно, продовжать будувати, але чи знайдеться покупець для такого житла – вже питання. Думаю, багато хто вже переглянув або перегляне свої погляди на комфортне житло в результаті війни”, – резюмував експерт.
Фото: www.unn.com.ua
