Напередодні Дня Києва у Софійському соборі Національного заповідника “Софія Київська” були проведені роботи з виконання архітектурного зондажу гробниці Рафаїла Заборовського.
Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Міністерства культури та інформаційної політики України.
“Саме у “добу Рафаїла Заборовського” в Києві були закладені, збудовані або відновлені шедеври архітектури. Це – Андріївська церква, дзвіниця Києво-Печерського монастиря, Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії, грецький Катерининський монастир на Подолі, дзвіниця та мури Святої Софії, Брама Заборовського та Митрополичий палац на подвір’ї Софійського собору”, – йдеться у повідомленні.
В пресслужбі розповіли, що після смерті тіло митрополита лишалося нетлінним, воно перебувало відкритим для огляду у підземній крипті Софійського собору. Але у середині XIX ст. вхід до митрополичого склепу був закритий чавунними плитами.
Раніше вважалося, що кістки Рафаїла Заборовського, що зберігалися у фондах заповідника, були знищені за радянської доби. Мовляв, вони не мали наукової цінності. Але дослідження останніх місяців спростували таку думку.
В 1937 році археологи відкрили гробницю митрополита Рафаїла, предмети з його поховання нині зберігаються у фондах Національного заповідника “Софія Київська”. Згідно із архівними документами, було мало надії, що мощі Рафаїла зараз у Софії. Було документально засвідчено факт вилучення черепа та кісток спочилого архіпастиря з гробниці.
Розкопки 1937 року очолював Теодосій Мовчанівський, вчений, який закінчив духовну семінарію та за деякими свідченнями планував стати священиком. Він розумів, що митрополит Рафаїл був за крок від канонізації, і повернув мощі у крипту, після чого замурував гробницю, таким чином зберіг мощі митрополита.
Аби зберегти пам’ять про людину, яка подарувала українцям “архітектурне обличчя” Києва, нині створена комісія з канонізації Рафаїла Заборовського.
Нагадаємо, художники-реставратори Національного заповідника “Софія Київська” завершили реставрацію та монтаж керамічного панно Галини Севрук “Місто на семи горбах”. На ньому зображені київські княгиня Ольга та князь Ярослав Мудрий із донькою Анною — королевою Франції, птах Сирин та інші герої стародавньої історії столиці.
Фото: пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики
