Київ велике місто, тому й кількість громадського транспорту відповідна: метрополітен, який має 52 станції, трамваї, тролейбуси, автобуси, а також – маршрутні таксі, які обслуговують 154 маршрути.
Саме на цей вид транспорту є багато нарікань у мешканців столиці. З вересня в соцмережах кияни дуже активно почали жалітися на один із маршрутів – 433-й, що курсує практично через усе місто – від вулиці Жолудєва на борщагівській околиці до вулиці Терещенківської в самому центрі Києва. Вартість проїзду становить 8 грн. Але водії цієї маршрутки, за словами пасажирів, часто “забувають” повертати решту, ще й звинувачують пасажирів у тому, що вони не сплачують за проїзд.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Я вирішила це перевірити особисто, спостерігаючи за роботою маршрутного таксі впродовж тижня: в різний час, з різних зупинок я розпочинали свій експеримент. Першою провокацію була спроба проїзду без маски, що суворо заборонено через карантин. Щоразу, коли водій лише бачив, як я намагалася зайти до салону маршрутки, ввічливо просив одягнути маску. Щодо оплати проїзду: двічі я, зайшовши до салону маршрутки, казала, що заплачу, коли сяду на місце, проте нічого не передавала аж до кінцевої зупинки. Звісно, сплачувала, коли виходила, аби залишитись законослухняною громадянкою, але водій не вимагав грошей, навіть коли пасажири справді не сплачували за проїзд. Наступна моя провокація полягала в тому, що я навмисне розраховувалась купюрами по 200 і 500 грн. І тут не те щоб казали пошукати щось дрібніше, а завжди віддавали решту швидко і правильно. Мені відомо, що цим маршрутом користується багато студентів, оскільки на шляху 433-го маршруту – кілька великих навчальних закладів, серед яких – і Національний авіаційний університет, і КПІ, і педагогічний, і КНУ ім. Т. Шевченка. Моя колежанка Олександра, яка навчається разом зі мною в Оптико-механічному коледжі КНУ ім. Т. Шевченка, зараз отримує підвищену стипендію, тому намагається не запізнюватись на пари. Проте, за її словами, це не дуже виходить, адже 433-й маршрут з 7-ї години ранку постійно знаходиться в заторах: “Постає питання: поспати та спізнитися, або встигнути, але не виспатись? Для мене, як студентки на підвищеній стипендії, зовсім не бажано спізнюватися, а недосипання знижує продуктивність”, – каже Олександра. Але тут є й позитивні моменти: поки стоїш у заторах, їдучи через усе місто, можна вивчити все, що не довчила вдома, почитати, і, навіть, доспати. А ще тут іноді можна зустріти дуже цікавих людей. Якось у цій маршрутці мені випала можливість побачити наживу молодого авангардиста і талановитого дизайнера Жана Гріцфельдта! Спочатку я не повірила своїм очам, але потім збагнула, що був це був саме він – його зовнішній вигляд, внутрішня впевненість і харизма переконали мене, що це – не видіння.
Отже, на мою думку, маршрут 433-й доволі непоганий, комфортний і зручний варіант шляху до навчання або роботи, водії ввічливі, решту повертають правильно і швидко. З мінусів – лише затори, але вони притаманні будь-якому маршруту і в будь-якому районі міста.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Фото: old.kyivcity.gov.ua
