Чи любиш ти виділятися із натовпу? Це питання ми задали київським підліткам і звісно ж отримали позитивну відповідь. Більшість молоді у сучасному світі прагне самовиразитись. Але ж які саме способи самовираження популярні у наш час?
Ми провели невеличке опитування, результати якого показали, що більшість підлітків, майже 63% прагнуть виділитися неформальним одягом, тату або пірсингом, 17,5 % вибрали неординарну зачіску та яскравий makeup і лише 20% молоді не бачать сенсу в тому, щоб виділятися із натовпу.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Якщо ж ви все ж наважились на татуювання, то ми можемо вам порадити спробувати мистецтво бодіарту або розпису хной (мехенді).
Аніка Белінез є майстром з розпису хною на тілі: “Займаюсь я цим з 2008 року. Взагалі то, за професією я психолог, але мене завжди вабила індійська культура. Саме заняття – розпис хною, наснилося мені. З того часу я вирішила дізнатися про це більше і навчитися, адже розпис на тілі – це надзвичайно красиво.”, – з захопленням розповідає майстриня. Взагалі в Україні розпис мехенді не дуже популярний і тому Аніці довелося опановувати техніку розпису самостійно: “На даний момент я навчаю людей розпису мехенді, ділюся своїм досвідом. До мене також приходять люди, які хочуть зробити татуювання, але бояться, що не сподобається, сумніваються. Так як хна наноситься тільки на верхній шар шкіри, малюнок тримається від декількох годин до чотирьох тижнів. За допомогою цього можна експериментувати та врешті решт визначитися з татуюванням”, – зазначила майстриня.
Чи можна розглядати татуювання, боді-арт або розпис мехенді як види мистецтва? Більшість молоді вважають саме так, хоча це не є традиційними українськими видами мистецтва.
Стас Балакар мріяв стати юристом, як і його батько, але одного дня він зрозумів, що це не його покликання: “Якось у барі я познайомився з дівчиною, вона працює в тату салоні. Ми розговорилися і мене зацікавила її професія. Взагалі, я ніколи не думав про можливість працювати кимось окрім юриста, але завітавши до її тату салону я зрозумів, що хочу спробувати пізнати професію тату-майстра ближче. Спочатку я ніяк не міг навчитися малювати найпростіші візерунки хоча б на папері, тому що мистецтво малювання мені ніколи не давалося мені і взагалі я ніколи не вважав себе творчою людиною. Минуло майже 2 роки, поки я навчився професійно робити татуювання”, – розповідає свою історію Стас. Він зізнається, що за професією юриста він не працював жодного дня, хоча і з дитинства мріяв про це: “Професія тату-майстра мене настільки захопила, що я і думати забув про можливість працювати юристом. Ось уже 3 роки я роблю татуювання всім охочим, а кілька місяців тому закінчив курси на бармена. Мені вже 29 і я не збираюся припиняти робити тату, хоч вся моя сім`я проти цього. Вони вважають, що рано чи пізно мені доведеться покинути це юнацьке захоплення і тоді я залишуся без роботи, але я поки цим аж ніяк не переймаюся.” Зараз Стас користується великою популярністю серед любителів татуювання в Києві. Одна з його клієнток Катя Шней відверто захоплюється роботами Стаса: “Він чудовий майстер, його роботи можна назвати унікальними, бо багато ескізів для татуювання він намалював сам, на замовлення своїх клієнтів, так як більшість прагнуть, щоб їх малюнок був єдиним.”
Зараз можна побачити багато людей, які одягнені в незвичайний спосіб, такі собі неформали. Звісно ж,у сучасному суспільстві це мало кого дивує.
Олена Настенко саме така неформальна людина або ж як вона сама себе називає “епатажна особистість”: “Я з дитинства прагнула бути не такою, як інші. У 15 років я зробила коротку зачіску та перефарбувала волосся в синій колір. Зараз я навіть і не уявляю себе у іншому образі. Мій стиль унікальний”. До речі, дівчина успішно закінчила університет мистецтв та зараз працює художницею в різних проектах у Польщі: “Я малюю картини та займаюся декупажем – це перенесення малюнку з паперової серветки на різні поверхності. Сама техніка декупажу допомогла мені зробити неповторний дизайн своєї квартири”.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Якщо говорити про решту підлітків, а це майже 20%, то вони прагнуть самовиражатися іншими способами і аж ніяк не зовнішнім виглядом або своїми неформально творчими здібностями. А який твій вибір?
