Вже не дуже нова влада готує вже другий за свою каденцію проєкт державного бюджету на наступний рік.
У вересні 2019 року уряд Олексія Гончарука поступив досить оригінально — подав до парламенту проєкт, підготовлений під керівництвом попереднього прем’єра Володимира Гройсмана. Це супроводжувалося обіцянкою нової влади внесення вже ближчим часом системних змін до головного кошторису країни, але не склалось. За вісім місяців цього року до закону про держбюджет-2020 парламентом було 11 разів внесено правки, але всі вони були авральним і безсистемними.
Чи винесено “новими обличчями” уроки з численних бюджетних помилок?
Слід нагадати, що проєкт головного фінансового документу готує “безпрограмний” уряд (двічі парламент поставив негативну оцінку шмигалівським прожектам). Незважаючи на це, уряд Дениса Шмигаля отримав унікальну індульгенцію від монобільшості – не проходити попередній бюджетний іспит через проведення через парламент бюджетної декларації (до Бюджетного кодексу внесено “одноразову” правку).
Наразі все програмування урядом здійснюється на основі меморандуму з МВФ, легітимність якого з точки зору Конституції є дуже сумнівною.
Незважаючи на те, що за Конституцією Кабмін має до 15 вересня подати до Верховної Ради (ВР) проєкт держбюджету, інформації про “новели” цього урядового проекту досі тримаються за сьома замками (сьогодні уряд оголосив основні показники держбюджету-2021, – KV). Водночас Кабмін 9 вересня, буквально за пару днів до критичної дати подання проєкту держбюджету-2021, сам собі затверджує План пріоритетних дій Уряду, що має 690 пунктів.
Явно незаконним є “вільне планування” роботи уряду, який в системі координат парламентсько-президентської держави мав би лишень забезпечувати виконання стратегічних завдань, що формуються ВР і робити це у чіткій відповідності до Конституції.
Порушуючи процедуру формування своєї програми дій і проєктування держбюджету, уряд Шмигаля продовжив, як і його численні “попєрєдніки”, чинити конституційний злочин – програмувати роботу Кабінету міністрів та складати проєкт державного бюджету на основі політики “дешевої рабсили” і спотворено заниженого розміру прожиткового мінімуму.
Увага! Закладається швидкість досягнення конституційної величини прожиткового мінімуму у 2% на рік. 50 років для виконання конституційної гарантії?
Схоже тенденції розриву якості життя і праці з країнами, куди наші громадяни втікають мільйонами, теж долатимуться 50 років – за умови, що ті країни заморозять свій розвиток на сьогоднішньому рівні.
Влада схоже не розуміє, що деградація економіки є наслідком бідності, що ріст протестів і розгул криміналітету є наслідком бідності, що головним терористом є бідність.
Читайте: Под знаком карантина: Киевсовет перераспределил бюджет столицы на 2020 год
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин
