Аналізуючи бюджет на наступний рік, звернув увагу на скорочення доходів місцевих бюджетів на 30%.
За цим коротким та непримітним пунктом криється глобальна українська проблема – нездатність до управління. Через неї будь-який подальший економічний розвиток країни неможливий. Поясню.
Цього року місцеві бюджети були профіцитними. Але, отримавши омріяне додаткове фінансування, місцева влада не змогла ним скористатись, тому що більшість чиновників працюють за принципом “жодної стратегії – тільки хардкор”.
Вони не мають навичок управління та планування. Тому в них ці гроші забрали, щоб закрити діри в основному бюджеті.
Як це має працювати: кожне місто заздалегідь аналізує свої проблеми, складає план розвитку на наступний рік, розробляє проекти, проводить тендери за всіма встановленими процедурами, перевіряє підрядника.
Ключові слова тут “заздалегідь” та “план розвитку”. Бажано підготовку до засвоєння бюджету на наступний рік починати восени поточного року. І це вирішує багато проблем.
Як це відбувається по факту: жодного планування та стратегій. Навесні чиновники згадують, що в них є зайві гроші. На проведення тендерів та перевірку підрядників часу немає, тому вони починають швидко освоювати бюджет, закривати проекти заднім числом.
Саме таким чином тендери на ремонт доріг виграють компанії, в яких штат складається з двох осіб, немає техніки та досвіду.
Закрити всі документи та приступити до роботи вдається тільки в кінці року, коли часу на нормальний таймінг проведення робіт вже немає. І це, до речі, відповідь на запитання, чому у нас під проливним дощем кладуть асфальт.
Тому висновок сумний: чим гірша система управління, чим менше вона відповідає закону та загальноприйнятим нормам, тим потрібніше чиновникам “кумівство”, тим більше зростає корупція.
Читайте: Ольга Коцько: “При Кличко узаконили и усовершенствовали схемы Черновецкого”
Андрій Карпенко, лідер Об’єднання “Сила Громад”