Хочеться, щоб під час великої війни наш тил працював ефективно, але маємо те, що маємо. За 2023 рік загальні збитки усіх підприємств, установ та організацій, які номінально належать киянам, перевищили 6 млрд гривень.
Докладний матеріал КВ про це можна прочитати ТУТ.
У порівнянні з 2022 роком це майже втричі гірший результат. Звісно, у КМДА можуть розповідати про ліквідації наслідків обстрілів енергетичної інфраструктури, неочікуване підтоплення станцій метрополітену та інші негаразди. Цифри все одно не перевірити, це все з категорії “війна спише”. Головне не це, а те, що величезна сукупна збитковість столичних КП – традиція, яка склалась задовго до масштабної агресії рф. І справа тут, ймовірно, виключно у звичці та постіній можливості “красти зі збитків”.
Цьому допомагає ще одна “гарна” традиція – за махінації з комунальними ресурсами і відсутність запланованих результатів діяльності у Києві нікого з поважних менеджерів не звільняють і навіть ніяк дисциплінарно не карають. Більш того, комунальним підприємствам дозволяють жити, можна сказати, на широку ногу. У 2023 році середньомісячний розмір зарплат у КП “ДБШТС” (замовник будівництва Подільсько-Воскресенського мостопереходу) складав 131,1 тис. гривень, в “Фонді модернізації та розвитку житлового фонду Києва” – 86,2 тис. гривень, у КО “Київзеленбуд” – 58,4 тис. гривень. Непогано, як для підприємств, які в основному лише розподіляють кошти міського бюджету між своїми підрядниками.
При цьому, найбільшу користь столичні КП явно приносять правоохоронцям. В процесі комунальних закупівель фіксується так багато “цікавих історій”, що потім можна дуже довго проводити слідчі дії. Чиновники КМДА та керівники КП, як відомо, від цього не страждають – кримінальні справи, як правило, виявляються такими складними та заплутаними, що суди в результаті виправдовують усіх підозрюваних через сплив “термінів давності”. Тобто слідчі, як не намагаються, не встигають все розслідувати в установлені процесуальним кодексом строки. Надалі всі продовжують робити те, що можуть і до чого звикли. І це зовсiм не про “все для фронту, все для перемоги”.