Сьогодні на ринку нерухомості популярно укладати т.зв. “інвестиційні договори” з забудовниками. Тобто, людина, що хоче купити майбутню квартиру стає “інвестором”, який шматками виплачує оговорену вартість майбутньої квартири, ніби “інвестує” у будівництво свого майбутнього майна. Теоретично, це непогана практика – це доступніше, ніж іпотека, майже таке собі “житло на замовлення”, правда? НІ! Чому? Тому що насправді ніякої юридичної сили ці “інвестиційні договори” не мають, українське законодавство ніяк їх не регулює.
Саме так, руки забудовника розв’язані, він запросто може кинути горе-“інвесторів” і це аж ніяк не потягне за собою ніякої юридичної відповідальності. Цей неприємний факт доводить опублікована правова позиція Верховного Суду України по справі N 6-226цс14 (насолодитись повним текстом можна по лінку: http://oda.court.gov.ua/sud1590/stat/6-226cs14/). Дивіться картинку:
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Згідно цієї правової позиції, доблесні українські забудовники НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ, побудувавши будинок за кошти горе-“інвесторів”, передавати цим горе-“інвесторам” готові квартири, ЯКЩО З НИМИ ПІДПИСАНИЙ НЕ ОСНОВНИЙ, А ЛИШЕ ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР.
Основний договір – це договір купівлі-продажу. Підписати договір купівлі-продажу на стадії “Кран, паркан, котлован” – неможливо внаслідок банальної відсутності предмету угоди. Тобто, по факту ще нема будинку, а отже нема квартири, а отже нічого продавати й нічого купувати.
Можна було б спробувати підписати договір підряду, і тоді “інвестори” стали б замовниками (без лапок) будівництва житлового будинку, а забудовник уже ніс би сувору відповідальність за неналежну якість будівництва та прострочку означених термінів побудови. На таке липкі на руку забудовники ніколи не підуть. Бо ж тоді не вдасться “зекономити” тут і там, й віддати повну “дірок” хату нещасним ошуканцям, тобто “інвесторам”.
Таким чином, ніяких варіантів, за яких “інвестор” мав би судовий захист при “купівлі” ще не побудованого житла – НЕ ІСНУЄ.
Отже, наївний та довірливий “покупець повітря” ПОВНІСТЮ залежить від порядності кожного конкретного забудовника: захоче забудовник — передасть покупцеві квартиру у власність, належно оформивши правовстановлюючі документи; а не захоче — не передасть.
Проста людина АБСОЛЮТНО не захищена від кидалова забудовників (причому займатись безкарним кидаловом забудовникам дозволив цілий Верховний Суд України!), і запросто може залишитись і без квартири, і без грошей, що, власне кажучи, трапляється в Україні доволі регулярно.
Теоретично забудовник зобов’язаний повернути нещасному “інвестору” сплачені ним гроші, якщо не передав йому квартиру (яку, повторюю – на думку Верховного Суду, він передавати зовсім не зобов’язаний), а також компенсувати збитки, пов’язані з ухиленням від укладання основного договору.
Але якщо забудовник не повертає ці кошти і не збирається – “інвестору” доведеться судитись. При цьому рішення на свою користь він у більшості випадків зможе хіба повісити на цвяшок у туалеті, тому що на стадії виконання цього рішення забудовник давно вже буде банкротом, з якого нічого буде взяти, крім жменьки піску з будівництва.
Про компенсацію знецінення гривні смішно навіть і згадувати.
ЛЮБІ УКРАЇНЦІ !!!
НІКОЛИ, НІКОЛИ, НІКОЛИ – НЕ “КУПУЙТЕ” ЩЕ НЕ ПОБУДОВАНЕ ЖИТЛО, НА ЯКЕ НЕМАЄ ПРАВОВСТАНОВЛЮЮЧИХ ДОКУМЕНТІВ! ЦЕ, ЯК МІНІМУМ, ГРА В РОСІЙСЬКУ РУЛЕТКУ – НІХТО НЕ ГАРАНТУЄ, ЩО САМЕ ВИ ОСЕЛИТЕСЯ В МАЙБУТНІЙ КВАРТИРІ, СКІЛЬКИ Б НЕ ЩАСТИЛО ВАШИМ ЗНАЙОМИМ ТА ЛЮДЯМ З ФОРУМІВ!
А В СВІТЛІ НАЗВАНОГО ВИЩЕ РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЦЕ – ЗВИЧАЙНІСІНЬКИЙ ЛОХОТРОН, ПРЯМО ДОЗВОЛЕНИЙ СУДОМ ВИЩОЇ ІНСТАНЦІЇ!!!
Киньте лінк на цей пост всім, кого ви знаєте – можливо, це врятує комусь гроші чи навіть життя, оскільки останнім часом я тільки і чую про самогубства через втрату грошей внаслідок шахрайств.
Джерело: Спільна дія