Правило друге по лікуванню ковіда – попередження та вчасне виявлення ускладнень.
Щоб попередити та вчасно виявити ризик цих ускладнень, нам потрібно постійно слідкувати за такими показниками:
1 Сатурація киснем. Я вже не раз писала про приборчики, що можна купити в інтернеті, які в домашніх умовах допоможуть визначити, чи достатній рівень кисню в крові. Думаю, не треба чекати, поки хтось захворіє, а запастись заздалегідь. Зниження насичення 94 та нижче вимагає зміни тактики лікування та необхідність госпіталізації. Якщо турбує задишка при незначних фізичних навантаженнях – зробіть декілька вправ (присідання, вставати-сідати на стілець) та переміряйте сатурацію. Якщо після вправ вона також помітно знизилась – мерщій до лікаря.
2. На 6 день захворювання необхідно викликати лабораторію додому та зробити наступні аналізи – СРБ, ЗАК із формулою, ІЛ-6, феритин, Д Димер, прокальцитонін. Що робити з результатами? Звичайно, не намагатися зрозуміти їх самотужки, а звернутися до Вашого лікаря. Цей аналіз у сукупності із сатурацією, вкаже доктору, чи потрібні гормони, КТ легень, антибіотики або навіть госпіталізація. Краще повтрити ці аналізи ще через 5-6 днів. Ускладнення можуть виникати як на ранніх стадіях, так і пізніше.
3. Ретельно слідкувати за загальним станом. Різке посилення задишки, повторна поява температури у віддалені дні після зараження, погіршення загального стану, слабкості, різкий головний біль, інші прояви інтоксикації… Все це привід звернутися до лікаря.
Які ще можуть бути заходи профілактики?
1. Не переохолоджуватись. Протяг, холодне повітря, мокрий одяг – все це може бути фактором ризику приєднання бактеріальної інфекції.
2. Самолікування або надмірне лікування. Призначення ліків не спеціалістами, раннє непотрібне призначення антибіотиків, призначення великої кількості таблеток без доказової ефективності, – все це може призвести до додаткового навантаження на нирки та печінку, виникнення ураження цих органів, нечутливість до лікування в більш пізні терміни в разі ускладнень.
3. Якщо Ви маєте хронічні захворювання (гіпертонія, діабет, ураження суглобів, ендокринологічні захворювання, хронічний бронхіт і т.д.) є велика ймовірність загострення або погіршення перебігу. Вже зрозуміло, що ковід б’є по слабким місцям. У кожного рветься там, де тонко. Тому заздалегідь проконсультуйтесь із своїм лікарем (кардіолог, ендокринолог, ревматолог тощо). Спитайте, на що звертати увагу, як берегтися, в яких випадках терміново звертатись до лікаря. І ні в якому разі не відміняйте свої звичні ліки. Вони і є найголовнішою профілактикою ускладнень коронавірусної інфекції.
І пам’ятаємо правило перше – збивати температуру.
Наступний раз розповім про можливі ускладнення з боку серцево-судинної ситеми та їх профілактику.
Читайте:
Поговоримо про температуру під час COVID-19
Прием статинов: кому, сколько и как долго
Атеросклероз. Часть 5. Правильная диагностика
Атеросклероз. Часть 4. Предотвратить катастрофу
Атеросклероз. Часть 3. Необратимые процессы
Атеросклероз. Часть 2. Образование атеросклеротической бляшки
Атеросклероз. Часть 1. Повреждение стенки сосуда
Хроническое заболевание почек. Часть 2
Анна Солощенко, врач-кардиолог высшей категории